Справа №759/8466/20 Головуючий у І інстанції Бандура І.С.
Провадження № 33/824/2798/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.
« 23 » липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисників Хавіна В.О., Янушевича О.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 10.05.2020р. о 13 год. 01 хв. керував автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Клавдіївська, 27А в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги, п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив вказану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки він від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, в той час коли до нього підійшли працівники поліції він автомобілем не керував; поліцейським, на його думку, порушено порядок огляду на стан сп'яніння; в протоколі не сформульовано який саме огляд він як водій мав пройти та у який спосіб, йому не було надано свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу та не було відсторонено від керування, вважає, що судом під час розгляду справи порушені вимоги ст. 279, 280 КУпАП, також судом не враховано, що він працює водієм таксі і це єдине джерело його існування, що позбавить його можливості допомагати дитині та купувати ліки, які йому постійно необхідно вживати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників Хавіна В.О., Янушевича О.Ю., які просили постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення або за п. 6 ст. 247 КУпАП, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи скарги, переглянувши відеозапис з боді-камери поліцейського, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що судом при розгляді справи дотримані вказані вимоги закону.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими.
Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в постанові судді, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №417236 від 10.05.2020 р., згідно якого 10.05.2020р. о 13 год. 01 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , на вул. Клавдіївська, 27А в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с. 1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 10.05.2020 р., згідно яких ОСОБА_1 в їх присутності відмовився у встановленому Законом порядку, пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "ДРАГЕР" на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я (а.с.2); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу "ДРАГЕР" на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я (а.с.3); іншими наявними у справі доказами.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 категорично відмовився в присутності двох свідків від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікаря-нарколога, аналогічними поясненнями вказаних свідків. При цьому згідно вказаного відеозапису, ОСОБА_1 не ставилося питання перед працівниками поліції про надання свідоцтва про повірку технічного засобу.
Є безпідставними і доводи апеляційної скарги про те, що на момент приїзду працівників поліції ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, вчинив ДТП і залишався на місці ДТП, при цьому, ОСОБА_1 не заперечував, що до ДТП керував транспортним засобом і що ДТП вчинив саме він під час руху автомобіля.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування автомобілем не впливають на обставини доведеності його вини у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і крім того, з пояснень в протоколі про адмінправопорушення вбачається, що ОСОБА_1 особисто зробив запис про те, що автомобіль залишає на місці .
Доводи про відсутність в матеріалах справи направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, не є достатньою підставою для скасування постанови суду і закриття справи за відсутності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адмінправопорушення.
Стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з врахуванням обставин, що впливають на його обрання та особи порушника.
Не погоджується апеляційний суд і з доводами захисту Щербака щодо закриття справи на підставі в п. 6 ст. 247 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Близькі за змістом положення містяться у ч.2 ст.4 КК, відповідно до якої кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч.2 ст.58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Виходячи із цих положень до осіб, які до 1.07.2020р. вчинили керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії виключені зі ст.130 КУпАП, має бути застосовано закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що підстава для закриття провадження у справі про адмінправопорушення, передбачена п.6 ч.1ст.247 КУпАП, відсутня, оскільки згідно вказаної норми провадження у справі про адмінправопорушення підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, а у результаті внесення змін до ст.130 КУпАП юридична відповідальність виключена зі ст.130 КУпАП, була не скасована, а навпаки посилена.
Враховуючи наведене підстав для скасування постанови та закриття справи на підставі п.1 ст.247, п.6 ст. 247КУпАП, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м.Києва від 19 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя __________________