Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 липня 2020 р. № 520/14291/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Харківського Національного Університету внутрішніх справ ( м.Харків, пр. Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
встановив
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського Національного університету внутрішніх справ, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.10.2008; зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.10.2008, розрахував її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року, клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду було задоволено частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського Національного Університету внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.09.2007 по 05.10.2008 та зобов'язання виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 05.09.2007 по 05.10.2008, розрахував її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 залишено без розгляду.
Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського Національного Університету внутрішніх справ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.09.2007 та зобов'язання виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.09.2007, розрахував її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.09.2007.
Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.09.2007, розрахував її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 ухвала суду від 06.03.2020 скасована справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справі МВС України від 17.07.2006 № 215 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ.
Постановою Московського районного суду м.Харкова від 05.09.2007 вказаний наказ скасовано та позивача поновлено на посаді доцента кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії у спеціальному званні майора міліції ( наказ від 07.10.2008 № 533).
Згідно наказу ГУ НП в Харківській області від 11.04.2018 № 87 о/с позивач звільнений зі служби на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Під час поновлення позивача на посаді на підставі рішення суду, так і звільнення його з національної поліції йому не нараховано та не виплачено заробіток за період вимушеного прогулу за період з 18.07.2006 по 05.10.2008 року, що обумовило звернення до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України “Про міліцію”, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114, Кодексом законів про працю України, іншими актами законодавства України про працю у ред. яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Обставини незаконного звільнення позивача з посади, необхідність його поновлення на посаді, яку він займав до звільнення, встановлено судовими рішеннями по справі, а саме: рішенням Московського районного суду м.Харкова від 05.09.2007 у справі 2а-329/07, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2008 (а.с. 13-17), а тому, згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, вони не підлягають доказуванню.
В силу ч.5 ст.254, ч.1 ст.255, ч.1 ст.256 КАС України ( у ред. до 15.12.2017) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Негайно виконуються постанови суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Згідно із пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Пункт 26 даного Положення передбачає, що начальники та інші службові особи органів внутрішніх справ несуть персональну відповідальність за суворе дотримання вимог цього Положення та інших нормативних актів з питань проходження служби і роботи з кадрами. Порушене право особи рядового або начальницького складу підлягає негайному поновленню, а службові особи, з вини яких допущено таке порушення, притягаються до відповідальності в установленому законодавством порядку.
Таким чином, з моменту прийняття рішення Московським районним судом міста Харкова від 05.09.2007 у справі 2а-329/07 відповідач був зобов'язаний поновити позивача на роботі, проте поновлення на посаді відбулося лише на підставі наказу від 07.10.2008 № 533
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Отже, беручи до уваги те, що позивач поновлений на посаді лише з 06.10.2008 року, вимушеним прогулом є проміжок часу з 18.07.2006 по 05.10.2008.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження вичерпно визначені у законі.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувані дії відповідача у період з 05.09.2007 по 05.10.2008 щодо невиплати середнього заробітку працівнику за період вимушеного прогулу не відповідають положенням закону та порушують права позивача, тому такі дії є неправомірними.
Суд також зазначає, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).
Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку, передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року № 6-87цс11 та від 14 січня 2014 року № 21-395а13.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 72-77, 139, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив
Адміністративний позов задовольнити
Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2007 по 05.10.2008
Зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 06.09.2007 по 05.10.2008, розрахував її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Строки оскарження визначаються з урахуванням п.3 Прикінцевих положень КАС України
Суддя Зоркіна Ю.В.