Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 липня 2020 р. Справа № 520/6186/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України по справі № 520/6186/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, (код ЄДРПОУ 41248021; 61082, м. Харків, просп. Московський. 198/3) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові (код ЄДРПОУ 41248021, просп. Московський. 198/3, м. Харків. 61082) №431 від 10.05.2019р. щодо відмови в призначенні (переведенні з одного виду пенсії на інший) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 ) з 02.05.2019р. пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. №1- р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019;
- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Харкові (код СДРПОУ 41248021. просп. Московський, 198/3, м. Харків. 61082) призначити (перевести з одного виду пенсії на інший) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 02.05.2019р. пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасовано рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові №431 від 10.05.2019р. щодо відмови в призначенні (переведенні з одного виду пенсії на інший) ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. №1- р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019.
Зобов'язано Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Харкові призначити (перевести з одного виду пенсії на інший) ОСОБА_1 з 02.05.2019р. пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 р. №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 р. №851 “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням проведених виплат, обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 р. у справі №520/6186/19 - апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року по справі № 520/6186/19 змінено.
Виключено з резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. посилання суду на п. 9-1 Постанови КМУ від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2-3 Постанови КМУ від 15.11.2017 р. №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. залишено без змін.
Таким чином рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року по справі № 520/6186/19 набрало законної сили. Касаційне провадження не відкривалось.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року заяву позивача про заміну неналежного відповідача в порядку ст.379 КАС України задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: боржника - Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, р/р НОМЕР_2 в ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823).
Згідно даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року по справі № 520/6186/19 набрало законної сили 30.10.2019 року.
Виконавче провадження за даним судовим рішення не відкривалося.
ОСОБА_1 10 липня 2020 року через канцелярію суду подав заяву в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України, в якій він просить суд: визнати протиправними дії зі зменшення пенсії ОСОБА_1 з 15690,30 грн. на 10226,37 грн. вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. №520/6186/19 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року.
За результатами розгляду винести окрему ухвалу щодо вчинення працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.382 КК України.
Аргументуючи заяву позивач вказав, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2019 року по даній справі відповідачем з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року не виконано.
Заява розглядається у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229, ст.383 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та заяву ОСОБА_1 в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року по справі № 520/6186/19 судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд наділений правом саме під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Однак, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі № 235/7638/16-а від 31.07.2018 року, а також відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року в справі № 807/2358/15 та в ухвалі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 826/12592/14 (провадження №К/9901/22705/18).
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині встановлення судового контролю.
Відносно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
З матеріалів справи судом встановлено, що вказане рішення належним чином виконувалось протягом січня-березня 2020р.
В травні 2020 року замість 15690,30 грн. позивач отримав пенсію у розмірі 9320,45 грн.
04.05.2020р. Відділ з питань перерахунків пенсії №25 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомив позивача, що в ході ретельної перевірки пенсійної справи було виявлено невідповідність у виконанні рішення суду, в результаті чого пенсійна справа була приведена у відповідність. Розмір пенсії станом на 01.05.2020р. складає 10226,37 грн.
07.05.2020р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою стосовно надання пояснень чому не виплачується пенсія відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 р. у справі №520/6186/19, яка до травня місяця виплачувалась у повному обсязі - 15690,30 грн.
Листом Індустріального відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ у Харківській області від 15.05.2020 року № 2486/02-6, зазначено, що відповідно до розпорядження від 04.12.2019р. (затверджене ГУ ПФУ 10.12.2019р.) ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. №520/6186/19 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 р. у справі №520/6186/19. Відповідно до вищевказаних рішень суду розмір моєї пенсії з 02.05.2019р. становив 14970,00 грн.
У квітня 2020 року, після ретельної перевірки пенсійної справи, розрахунок пенсії за рішеннями вищезазначених судів з 02.05.2019р., приведено у відповідність без утримання надміру виплачених сум, де розмір Вашої пенсії з 02.05.2019р. становить 9264,05 грн. (розрахунок пенсії затверджено ГУ ПФУ 14.05.2020р.).
Виплату пенсії у новому розмірі управління почало з 01.05.2020р.
04.06.2020р. позивач повторно звернувся до Індустріального відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Харківській області стосовно невиконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. №520/6186/19 з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019р.
Листом №2000-0211-8/31693 від 09.06.2020р. ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що оскільки інше, а саме проведення обчислення розміру пенсії з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного року, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного розміру пенсії, не встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019р. по справі №520/6186/19, та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019р. по справі №520/6186/19, у квітні 2020 року розмір пенсії переглянуто і розрахунок пенсії проведено у відповідність до результативної частини зазначених судів та іншого на теперішній час не передбачено.
В даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, обґрунтовуючи необхідність застосування судом судового контролю на його думку не правомірно було зменшено розмір пенсії та не враховано висновки суду першої та другої інстанції
Водночас, разом із такою заявою до суду першої інстанції не надано жодних доказів, які підтверджують, що відповідачем не враховано висновки суду першої інстанції та не вчинено дій на виконання такого рішення або прийнято рішення про перерахунок пенсії, що має ознаки протиправності.
Отже, станом на момент розгляду такої заяви, суд приходить до того, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії відповідача щодо неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 520/6186/19 та звернення до суду за відсутності доказів протиправності дій відповідача.
В свою чергу, надання до суду доказів, які на думку позивача, підтверджують протиправність дій відповідача у формі розпорядження про перерахунок, в якому міститься інформація про проведення перерахунку пенсії в меншому, ніж вимагає позивач розмірі, не впливає на висновок суду про відсутність підстав для застосування ст. 383 КАС України.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
У зв'язку із чим суд наголошує, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення ОСОБА_1 в частині заяви в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зазначеної частини заяви ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України на виконання рішення суду у справі №520/6186/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України по справі №520/6186/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.М. Шляхова