Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
23 липня 2020 р. справа № 520/5784/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 04805918) до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під. 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Позивач, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби в Харківській області Державної Аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-01-20-004086-с, яка проведена Комунальним підприємством «Харківський метрополітен».
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновок Держаудитслужби про те, що замовник - КП «Харківський метрополітен» у відповідності до п.4 ч.1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон № 922-VІІІ) повинен був відхилити тендерну пропозицію ФО-П Демченко О.М., яка не містила реєстру наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника, є незаконним та необґрунтованим.
Позивач вважає, що реєстр наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника - це перелік документів, який надається учасником при поданні тендерної пропозиції, він пов'язаний з оформленням тендерної пропозиції і відсутність реєстру не впливає на надані учасником технічні, якісні, кількісні та інші характеристики (вимоги) до предмета закупівлі, тобто - зміст пропозиції.
Таким чином, тендерний комітет КП «Харківський метрополітен», враховуючи те, що тендерна пропозиція учасника ФО-П Демченко ОСОБА_1 не має зауважень щодо відповідності технічним, якісним та іншим вимогам тендерної документації та кваліфікаційним критеріям, що свідчить про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно із ч.ч. 1. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», одноголосно ухвалив визнати тендерну пропозицію ФО-П Демченко ОСОБА_1 такою, що відповідає технічним та іншим вимогам, визначеним в тендерній документації, та кваліфікаційним критеріям, у зв'язку з чим ФО-П ОСОБА_2 був допущений до аукціону.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач невірно трактує вимоги, які містяться в тендерній документації та Закону № 922, робить у власну користь помилкові висновки щодо відсутності в своїх діях порушень Закону № 922. Відповідач зазначає, що наведені позивачем твердження не відповідають дійсності, оскільки позивач, усвідомлюючи свої дії, особисто, засіданням тендерного комітету у пункті 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації визначив основною вимогою те, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів з реєстром наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника.
Відповідач наголошує на тому, що відсутність документу у вигляді реєстру наданих документів не може вважатися технічною помилкою чи опискою, оскільки даний документ є невід'ємною частиною тендерної пропозиції.
Відповідачем вказано, що позивач спочатку вимагає надання у складі тендерної пропозиції учасника офіційного документу, який є її частиною, однак після не отримання даного документу навмисно трактує визначення поняття формальної несуттєвої помилки у свою користь з метою уникнення від настання юридичної відповідальності за порушення вимог підпункту 1 пункту 1 розділу III Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації та пункту четвертого частини першої статті 30 Закону № 922 (в редакції до 19.04.2020).
У відповіді на відзив позивач вказує, що твердження відповідача, що відсутність документу у вигляді реєстру наданих документів не може вважатись технічною помилкою та опискою, оскільки даний документ є невід'ємною частиною тендерної пропозиції, є перекручуванням норми закону та умов тендерної документації позивача.
Зокрема, як зазначає позивач, у п.2 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації позивача зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, у т.ч. технічні помилки та описки. Допущення учасником у тендерної пропозиції таких формальних (несуттєвих) помилок не призводе до відхилення їх пропозиції. Реєстр наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника - це не самостійний документ, а перелік (опис) документів, надані до тендерної пропозиції, він пов'язаний з оформленням тендерної пропозиції і відсутність реєстру не впливає на надані учасником технічні, якісні, кількісні та інші характеристики (вимоги) до предмета закупівлі, тобто - зміст пропозиції.
Позивач вважає, що відповідач оскаржуваним висновком створив ситуацію, коли два державних органи розглянули одну і ту ж ситуацію і зробили по ній протилежні висновки, а саме: Антимонопольний комітет України вважає, що відсутність реєстру документів в тендерній документації є формальною помилкою, пов'язаною з оформленням тендерної документації і не впливає на зміст пропозиції (із посиланнями), а Держаудитслужба вважає, що реєстр поданих документів є невід'ємною частиною тендерної документації та впливає на її зміст. При цьому відповідач не доводить, яким чином відсутність реєстру документів впливає на зміст пропозиції учасника ФО-П Демченко О ОСОБА_3 .
У запереченнях відповідач зазначає, що правова позиція Офісу ґрунтується на тому, що наведене позивачем рішення, яке приймається органом оскарження щодо наявності чи відсутності в діях учасників та Замовника ознак порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі», поширює свою дію виключно на кожну окрему ситуацію та не встановлює для інших суб'єктів, в яких виникають близькі за змістом правовідносини, обов'язкових для виконання норм права.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.
Підставою для виникнення спірних правовідносин є проведення КП "Харківський метрополітен" процедури закупівлі - відкритих торгів "09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин, паливо дизельне)", з метою організації якої рішенням тендерного комітету від 20.01.2020 затверджено відповідну тендерну документацію.
У п.1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів. Одним із файлів є реєстр наданих документів за підписом уповноваженої особи учасника (п.п.1).
Під час розгляду тендерним комітетом КП «Харківський метрополітен» тендерної пропозиції ФО-П ОСОБА_2 на відповідність технічним, якісним, кількісним та іншим характеристикам (вимогам) до предмета закупівлі, викладеним у Додатку 1 до Тендерної документації та іншим характеристикам і додатковим вимогам було виявлено, що в складі своєї тендерної пропозиції ФО-П Демченко О.М. не надав реєстр наданих документів, за підписом уповноваженої особи.
Тендерний комітет КП «Харківський метрополітен», виходячи з того те, що тендерна пропозиція учасника ФО-П Демченко О ОСОБА_4 не має зауважень щодо відповідності технічним, якісним та іншим вимогам тендерної документації та кваліфікаційним критеріям, що свідчить про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», одноголосно ухвалив визнати тендерну пропозицію ФО-П Демченко ОСОБА_1 такою, що відповідає технічним та іншим вимогам, визначеним в тендерній документації, та кваліфікаційним критеріям, у зв'язку з чим ФО-П ОСОБА_2 був допущений до аукціону.
Згідно з наказом Північно-східного офісу Державної Аудиторської служби України від 07.04.2020р№ 73 «Про початок моніторингу закупівель» було здійснено моніторинг закупівлі № UА-2020-01-20-004086-с ДК 021:2015 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Бензин, паливо дизельне), що проводилась КП «Харківський метрополітен».
За результатами моніторингу відповідачем в електронній системі закупівель 22.04.2020 оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-М-2020-04-07-000031.
У п.1 розділу II «Констатуюча частина» висновку відповідачем встановлено, що тендерна пропозиція учасника ФО-П ОСОБА_2 не відповідає умовам тендерної документації, а саме: в порушення вимог пп. 1 п. 1 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», у складі тендерної пропозиції учасника ФО-П Демченко О.М. відсутній реєстр наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Однак, на порушення п. 4 ч.1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ Замовник не відхилив пропозицію учасника ФО-П Демченко О ОСОБА_4 а протоколом розгляду тендерних пропозицій від 03.03.2020 допустив ФО-П ОСОБА_2 до аукціону.
У п.2 розділу II «Констатуюча частина» висновку викладено, що за наслідками моніторингу питання відповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації встановлено порушення п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ. Інших порушень не встановлено.
У п.3 розділу II «Констатуюча частина» висновку за результатами моніторингу зобов'язано позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до законодавства та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
КП «Харківський метрополітен», не погодившись з висновком, 27.04.2020 направило на адресу Держаудитслужби заперечення до Висновку за результатами моніторингу закупівлі за предметом: « 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин, паливо дизельне)» за № 09/774/01-09. Доказів надання відповіді на заперечення до суду не надано.
Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень п.4 ч.1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ в частині відповідності тендерної пропозиції учасника ФО-П Демченко О. ОСОБА_5 вимогам тендерної документації за відсутності реєстру наданих документів за підписом уповноваженої особи учасника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі приписи норм чинного законодавства.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" №922-VІІІ.
Відповідно до ст.22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
На виконання вимог ч.3 вищевказаної статті у п.2 розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» Тендерної документації позивачем зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, у т.ч. технічні помилки та описки. Допущення учасником у тендерної пропозиції таких формальних (несуттєвих) помилок не призводе до відхилення їх пропозиції.
Згідно з приписами ч.1 ст.25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.
Відповідно до ст.16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв'язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Суд зазначає, що вимога позивача надавати у складі тендерної пропозиції реєстр наданих документів, за підписом уповноваженої особи учасника, що визначено в п.1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації, не є вимогою щодо надання документально підтвердженої інформації про відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до ст.16 Закону №922, а фактично спрямована на належне та зручне оформлення наданих у складі тендерної пропозиції документів, а саме їх переліку.
Як встановлено судом вище, тендерним комітетом у протоколі від 03.03.2020 визначено, що тендерна пропозиція учасника ФО-П Демченко ОСОБА_1 не має зауважень щодо відповідності технічним, якісним та іншим вимогам тендерної документації та кваліфікаційним критеріям, що свідчить про відсутність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно із ч.ч. 1. 2 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому тендерний комітет ухвалив визнати тендерну пропозицію ФО-П ОСОБА_2 такою, що відповідає технічним та іншим вимогам, визначеним в тендерній документації, та кваліфікаційним критеріям, у зв'язку з чим ФО-П ОСОБА_2 був допущений до аукціону.
Суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо того, що відсутність реєстру документів у складі тендерної пропозиції слід розцінювати як формальну помилку, допущення якої учасником у тендерній пропозиції не призводить до відхилення його пропозиції.
Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Неподання учасником у складі тендерної пропозиції документу, що містить виключно перелік (найменування) інших документів, що підтверджують його відповідність кваліфікаційним критеріям, не може розцінюватись як невідповідність такої пропозиції умовам тендерної документації, що у протилежному випадку із огляду на вимоги статей 16, 17 та 22 Закону №922 свідчило б про дискримінацію такого учасника за умови відповідності його тендерної пропозиції кваліфікаційним критеріям.
При цьому відповідач при здійсненні моніторингу закупівлі прийшов до помилкових висновків про порушення позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель, не довів суду, яким чином відсутність реєстру документів впливає на зміст пропозиції учасника ФО-П Демченко ОСОБА_1 та не спростував аргументів позивача як замовника про те, що відсутність такого реєстру є формальною помилкою, що свідчить про протиправність оскаржуваного висновку та, як наслідок, його скасування.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін, у тому числі щодо посилань учасників справи на висновки Антимонопольного комітету України, а також розмежування компетенції Держаудитслужби та Антимонопольного комітету та різних правових позицій вказаних органів щодо помилок у тендерних пропозиціях, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують, зокрема, з огляду і на те, що спірні правовідносини виникли між сторонами під час реалізації відповідачем власної владної управлінської функції під час моніторингу закупівель.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 04805918) до Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під. 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби в Харківській області Державної Аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі № UА-2020-01-20-004086-с, яка проведена Комунальним підприємством «Харківський метрополітен».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під. 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (вул. Різдвяна, буд. 29, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 04805918) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 23 липня 2020 року.
Суддя О.Г. Котеньов