Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 липня 2020 р. № 520/13329/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,
за участю:
представника позивача - Романченко О.М.,
представника відповідача - Самборського В.О.,
представника третьої особи - Терещенко Д.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, буд. 7, м.Київ, 01021), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування висновку, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2019 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (ФОП ОСОБА_3 А. ОСОБА_4 );
- стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 травня 2019 року Клініко-експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України було розглянуто скаргу ОСОБА_2 від 26.09.2018 про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 , в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» (ФОП ОСОБА_1 ). Висновком КЕК МОЗ України від 30.05.2019 надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 , в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» (ФОП ОСОБА_1 ) визнано таким, що не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги. 13 липня 2019 року па адресу ФОП ОСОБА_1 разом із листом від 01.07.2019 надійшла копія висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ».
Із вказаного документу позивачу стало відомо, що КЕК МОЗ України серед інших документів при проведенні клініко-експертної оцінки якості падання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» було опрацьовано копію локального протоколу медичної допомоги постраждалим з вивихом голівки ендопротезу. Крім того, вказаний документ містив висновок про те, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Сторона позивача вважає, що КЕК МОЗ України вийшло за межі своїх повноважень при ухваленні оскаржуваного висновку, адже фактично питання, яке було у підсумку видано за рішення КЕК МОЗ України, взагалі на розгляд комісії не ставилось та не голосувалось, що є грубим порушенням п. 23 розділу IV Положення про КЕК МОЗ України, затвердженого наказом МОЗ України № 69 від 05.02.2016. Вважає, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає як мінімум двом критеріям, визначеним у п. 1 та 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме - рішення прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а також рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття у зв'язку із чим вважає, що є всі підстави визнати протиправним та скасувати висновок КЕК МОЗ України за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (ФОП Білостоцький А.І.) від 30.05.2019.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.20219 року відкрито провадження по справі, копія ухвали направлена позивачу та третій особі.
Відповідачем надано відзив на позов, в якому МОЗ України зазначило, що Міністерством охорони здоров'я України був повністю дотриманий порядок проведення клініко- експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування. (т.1 а.с. 49-53; 104-108) Повідомив суд, зокрема, про те, що експерт ОСОБА_5 зазначив, які саме помилки були допущені лікарем ОСОБА_1 під час надання медичної допомоги гр. ОСОБА_2 . Звернув увагу суду на те, що Міністерством охорони здоров'я України був повністю дотриманий порядок проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування. Зазначив також, що МОЗ України своєчасно та в повному обсязі надавало відповіді на порушені в скаргах та зверненнях позивача питання. Зазначив також, що процедура проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування була повністю дотримана, у зв'язку із чим вважає вимоги заявленого позову безпідставними та необґрунтованими.
Третьою особою були надані письмові пояснення щодо вимог заявленого позову, в яких третя особа зазначає, що в результаті дій лікаря ОСОБА_1 успіхи її одужання було знищено та вона з 04 серпня 2017 року протягом п'яти тижнів була прикута до ліжка, у неї виникли проблеми з хребтом. Зазначає, що лікар ОСОБА_1 заподіяв їй фізичного болю та моральної шкоди. Фізичний біль було завдано внаслідок неправильних дій лікаря ОСОБА_1 , що документально зафіксовано такими медичними установами: Державною установою «Інститут патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМИ України», та висновком Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2019, за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (т. 1 а.с. 73-79)
Представником позивача направлена відповідь на відзив, в якій сторона позивача зазначає, що відповідачем не було наведено жодного доводу з приводу заперечень того, що оскаржуваний висновок КЕК МОЗ України є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам, зібраним КЕК МОЗ України під час розгляду скарги ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 159-161) Зазначає, що відповідачем порушено процедуру ухвалення свого рішення, оскільки відповідно до п. 23 розділу IV Положення про КЕК МОЗ України, затвердженого наказом МОЗ України № 69 від 05.02.2016 висновок КЕК ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК МОЗ. Питання про відповідність надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (ФОП ОСОБА_1 ) стандартам та протоколам надання медичної допомоги було поставлено на голосування членів КЕК МОЗ України. Результати даного голосування відображені у протоколі засідання КЕК МОЗ України від 30.05.2019. Так, ЗА таке рішення проголосувало - 0, ПРОТИ - 4, УТРИМАЛИСЬ - 6 членів КЕК МОЗ України. Жодних інших питань щодо скарги ОСОБА_2 , в т.ч. і питання про невідповідність надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (ФОП ОСОБА_1 ) стандартам та протоколам надання медичної допомоги 30 травня 2019 року КЕК МОЗ України не розглядалось та не голосувалось.
Позивач вважає, що КЕК МОЗ України вийшло за межі своїх повноважень при ухваленні оскаржуваного висновку, адже фактично питання, яке було у підсумку видано за рішення КЕК МОЗ України, взагалі на розгляд комісії не ставилось та не голосувалось, що є грубим порушенням п. 23 розділу IV Положення про КЕК МОЗ України, затвердженого наказом МОЗ України № 69 від 05.02.2016, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заявленого позову та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому та наданих відповіді на відзив та наданих письмових поясненнях.
Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечували, зокрема з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданих письмових поясненнях та поясненнях третьої особи щодо адміністративного позову відповідно.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, третя особа по справі, ОСОБА_2 звернулась із скаргами до Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації та до В.о Міністра охорони здоров'я із скаргами на дії лікаря ОСОБА_1 під час надання медичних послуг 04.08.2017 року у Медичному центрі ортопедичної реабілітації та профілактики «Кінезіо», в яких просила провести клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої їй медичної допомоги за даними зверненнями (скаргами). Просила за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування скласти Експертний висновок щодо якості надання медичної допомоги ОСОБА_2 лікарем ОСОБА_1 (т.1 а.с. 11-13; 178-185).
Як встановлено в ході розгляду справи, 09.10.2018 до МОЗ України надійшла скарга ОСОБА_2 щодо перевірки КЕК МОЗ якості медичного обслуговування, наданого ОСОБА_2 в умовах центру ортопедичної реабілітації та профілактики КІНЕЗІО (т.1 а.с. 178-185).
Листом від 19.11.2018 № 17/53/1587-18/30784 (т.1 а.с. 70) МОЗ України зобов'язало Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації надати до Міністерства копії сертифікатів лікарів - спеціалістів, що надавали медичну допомогу гр. ОСОБА_2 , форми первинної облікової документації, що стосуються вищезазначеного випадку, копії локальних протоколів за профілем надання медичної допомоги в умовах зазначених закладів, копію Експертного висновку КЕО гр. ОСОБА_2 проведеного КЕК при Департаменті охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації.
Наказом МОЗ України від 28.05.2019 № 57-Адм «Про проведення клініко - експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» (т.1 а.с. 55), гр. ОСОБА_2 було включено до переліку осіб, які потребують проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування в умовах медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО».
Усі зауваження та пропозиції, які надійшли від членів КЕК МОЗ України, під час розгляду скарги ОСОБА_2 зазначені у протоколі засідання клініко-експертної комісії МОЗ України від 30.05.2019.
30 травня 2019 року Клініко-експертною комісією Міністерства охорони здоров'я України (далі - КЕК МОЗ України) було розглянуто скаргу ОСОБА_2 про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 , в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО».
Висновком КЕК МОЗ України від 30.05.2019 надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» визнано таким, що не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги (т. 1 а.с. 57-60).
Позивач у позові зазначає, що він звертався із запитами до МОЗ України (вих. № 228/05- 2019-3 від 31.05.2020 р.; № 236/06-2019-з від 10.06.2019; № 272/07-2019-3 від 01.07.2019, вих. №277/07-2019-3 від 03.07.2019), в яких просив, зокрема, надати завірену копію: Експертного висновку, який був наданий до КЕК МОЗ України на підставі проведеної відповідним експертом експертизи відповідної документації за скаргою ОСОБА_2 ; Висновку КЕК МОЗ України від 30.05.2019 за скаргою ОСОБА_2
13 липня 2019 року на адресу ФОП ОСОБА_1 разом із листом від 01.07.2019 надійшла копія висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО».
Із вказаного документу позивачу стало відомо, що КЕК МОЗ України серед інших документів при проведенні клініко-експертної оцінки якості падання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» було опрацьовано копію локального ПРОТОКОЛУ медичної допомоги постраждалим з вивихом голівки ендопротезу. Вказаний документ містив висновок про те, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗЮ» не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Листом від 30.07.2019 було направлено витяг з протоколу № 15 (41) засідання КЕК МОЗ України від 30.05.2019 та копію локального протоколу медичної допомоги постраждалим з вивихом голівки ендопротезу від 01.06.2018, який використовувався КЕК МОЗ України при розгляді скарги ОСОБА_2 та якому, як слідує із вказаного листа, не відповідає надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 , в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО» (т. 1 а.с. 32-39).
Як вбачається за матеріалами справи, Висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної послуги встановлено надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 у медичному центрі ортопедичної реабілітації профілактики «КІНЕЗІО» не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги (т.1 а.с. 58).
Вважаючи висновок КЕК МОЗ України від 30.05.2019 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КШЕЗІО» незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” від 19.11.1992 року №2801-XII, законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Згідно приписів статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я, кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, в тому числі, достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.
У відповідності до положень статті 7 Основ законодавства України про охорону здоров'я, зокрема її пункту “г”, держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я.
При цьому, згідно частини першої статті 12 та частини першої статті 14 Основ законодавства України про охорону здоров'я, охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію.
Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 року №752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (Порядок №752), який згідно його пункту 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Цей Порядок, відповідно до пункту 2, спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.
За визначенням пункту 3 Порядку №752, якість медичної допомоги - надання медичної допомоги та проведення інших заходів щодо організації надання закладами охорони здоров'я медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров'я. Оцінка якості медичної допомоги - визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров'я.
Контроль якості надання медичної допомоги, як зазначено в пункті 4 Порядку №752, здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.
Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги, відповідно до пункту 6 Порядку №752, здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров'я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров'я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
За приписами пунктів 7 та 8 Порядку №752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Суд зазначає, що Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 року №69 було затверджено, у тому числі, Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (Положення №69).
За пунктами 1-3 Розділу I Положення №69 клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров'я).
Рішення про утворення або ліквідацію КЕК, її кількісний та персональний склад затверджуються наказами Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно пунктів 1-4 Розділу II Положення №69 основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.
Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.
За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28.09.2012 року №752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 року за №1996/22308 (далі - висновок КЕО).
До прав та обов'язків КЕК, у відповідності до приписів Розділу III Положення №69, належать, зокрема: залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; витребування у Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК.
У пунктах 1-3 Розділу IV Положення №69 зазначено, що до складу КЕК входять працівники відповідного органу охорони здоров'я, спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров'я, представники професійних спілок, їх об'єднань у сфері охорони здоров'я, організацій роботодавців, їх об'єднань у галузі охорони здоров'я (за їх згодою).
КЕК проводить клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, а саме оцінює: структуру, процеси та результати медичної допомоги та медичного обслуговування; якість надання медичної допомоги та медичного обслуговування; дотримання Основ законодавства України про охорону здоров'я; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників ЗОЗ; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги та медичного обслуговування; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги та медичного обслуговування.
Під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.
Відповідно до пунктів 7, 8, 12, 13 Розділу IV Положення №69 до складу КЕК входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.
Члени КЕК беруть участь у засіданнях КЕК особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.
У разі відсутності члена КЕК (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.
Персональний склад КЕК затверджується наказом відповідного органу охорони здоров'я.
До роботи в КЕК можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою).
Експерт КЕК проводить експертизу наданої документації (далі - експертиза) згідно з наказом відповідного органу охорони здоров'я та за дорученням голови КЕК.
Так, згідно приписів пункту 18 Розділу IV Положення №69 експерт КЕК має право: відмовитись від проведення експертизи до її початку, мотивуючи причину відмови (відпустка, відрядження, хвороба, сімейні обставини) з наданням копій підтвердних документів; запитувати додаткову інформацію (матеріали) від ЗОЗ та/або ФОП, щодо яких проводиться експертиза; запрошувати у разі потреби особу, щодо якої проводиться експертиза, для медичного огляду та надання Експертного висновку; надавати рекомендації ЗОЗ та/або ФОП стосовно усунення виявлених порушень.
До обов'язків експерта КЕК, за пунктом 19 Розділу IV Положення №69, відносяться: надання об'єктивної та обґрунтованої оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування у випадку, що ним розглядався; звітування КЕК про результати проведеної ним експертизи з наданням Експертного висновку; надання голові КЕК інформації про перебіг експертизи; забезпечення конфіденційності отриманої інформації.
Відповідно до положень пунктів 21-26 Розділу IV Положення №69 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок.
Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК.
Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
КЕК подає копію висновку КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.
Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу.
Як встановлено під час розгляду справи, за результатами КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 30.05.2019 року було складено висновок про те, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 у медичному центрі ортопедичної реабілітації профілактики «КІНЕЗІО» не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Суд зазначає, що згідно предмету спору в даній адміністративній справі з'ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.
Судовим розглядом встановлено, що Міністерством охорони здоров'я України був дотриманий порядок проведення клініко- експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування.
Натомість, доводи позивача, стосовно того, що МОЗ України було затверджено оскаржуваний висновок, який складено без дотримання вимог Положення №69, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Стосовно скасування висновку з тих підстав, що він порушує права та інтереси позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов здійснення органом публічної влади та/або його посадовими особами в цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність суб'єкта владних повноважень із виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав особи й основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування свого порушеного права або законного інтересу.
Конституційний Суд України у рішенні №19-рп/2011 від 14.12.2011, зокрема, зазначив: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист».
Тобто, Конституційний Суд України визначив залежність виникнення права особи на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, виключно із існуванням порушення, створенням перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи. Наведене підтверджується також положеннями частин третьої-п'ятої статті 55 Конституції України, у яких чітко вказано про захист «своїх» прав і свобод.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №800/587/17.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач оскаржує висновок Клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 30.05.2019 за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_2 в умовах Медичного центру ортопедичної реабілітації та профілактики «КІНЕЗІО».
Отже, підставою звернення до суду з цим позовом стала незгода ОСОБА_1 з викладеними у оскаржуваному Висновку твердженнями про те, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 у медичному центрі ортопедичної реабілітації профілактики «КІНЕЗІО» не відповідало стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Між тим, судом зазначається, що згідно з Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69, КЕК є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Отже, висновки клініко-експертної комісії МОЗ України не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивача, а є носієм певної інформації.
Суд зазначає, що Висновок відповідача, що оскаржується не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 у медичному центрі ортопедичної реабілітації профілактики «КІНЕЗІО» не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги, а тому, не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків ОСОБА_1 , не містять обов'язкового для нього припису.
За таких обставин, Висновок відповідача від 30.05.2019 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні вимоги КАС України, оскільки не породжує ніяких правових наслідків для позивача, а тому вимоги про визнання такого висновку неправомірним є безпідставними.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжуються певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновок відповідача, що оскаржується, не породжує обов'язкових юридичних наслідків, в ньому зазначається, що надання медичної допомоги та медичного обслуговування гр. ОСОБА_2 у медичному центрі ортопедичної реабілітації профілактики «КІНЕЗІО» не відповідало стандартам та протоколам надання медичної допомоги та він не містить посилань безпосередньо на ФОП ОСОБА_1 .
В контексті приписів ст. 2 КАС України судовому захисту підлягають виключно права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, чого в даному випадку не вбачається.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що позивачем під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, з позовної заяви не вбачається, яке право позивача порушено. Позивач не зазначив, на що впливає оскаржуваний висновок. Тобто, позивачем не наведено суть права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, а відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 липня 2020 року.
Суддя Бідонько А.В.