Справа № 1-306/2009р.
18.11.2009року Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Кравченка І.М.
при секретарі: Мілевській С.М.
за участю прокурора: Дубкова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, українка, раніше не судима, незаміжня, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працююча, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2, 2000р.н., та ОСОБА_3, 2006р.н., перебуваючої на обліку у зв'язку із вагітністю, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
ОСОБА_1 04.06.2009 року знаходячись в автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 рухаючись в напрямку берега Дніпробужського лиману між с. Станіслав та с. Ш.Балка Білозерського району Херсонської області, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що її дії очевидні для потерпілої ОСОБА_5, 26.06.1995р.н. без застосування будь-якого насильства щодо останньої відкрито заволоділа мобільним телефоном «Samsung SGHF-250» вартістю 500 гривень, що належить ОСОБА_5.
Підсудна ОСОБА_1, свою вину в пред'явленому обвинуваченні по ст. 186 ч. 1 КК України не визнала, та показала, що 04.06.2009 р. близько 10-12 год. до неї додому прийшов ОСОБА_6. Він їй та ОСОБА_4 розповів, що 03.06.09 р. був в барі «Шалімова» в с. Станіслав разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, і що у нього зник його телефон «Нокія» та те, що більше схиляється до того, що ОСОБА_5 вкрала у нього цей телефон. Олексій попросив їх допомогти знайти ОСОБА_5, об'їхати на автомобілі, що належить ОСОБА_1 село. Вони поїхали втрьох шукати по селу ОСОБА_5. Близько 13год. вони приїхали до ОСОБА_8 . ОСОБА_1 та ОСОБА_6 їй розповіли про крадіжку телефону і про те, що підозрюють ОСОБА_5. ОСОБА_8 запропонувала поїхати з нами, допомогли її знайти і все з'ясувати. Вони поїхали спочатку додому до ОСОБА_5, на вул. 25-го з'їзду КПРС, де ОСОБА_8 спілкувалися з дідусем ОСОБА_5, і їм сказала, що ОСОБА_5 немає вдома. Потім вони поїхали по селу Станіслав шукати ОСОБА_5, також заїжджали в с. Олександрівку, де також її шукали. Скільки це зайняло часу ОСОБА_1 не знає. У деякий момент ОСОБА_8 подзвонила з телефону ОСОБА_9 та дізналась, що ОСОБА_9 знаходиться у ОСОБА_7 вдома. О котрій годині вони приїхали додому до ОСОБА_7 ОСОБА_9 не знає. Автомобіль поставили навпроти будинку ОСОБА_7. Інна пішла сама гукати ОСОБА_9, більше ніхто з автомобіля не виходив. Інна відразу повернулась з ОСОБА_9 та підійшли до автомобіля, ОСОБА_6 відкрив двері автомобіля та вийшов, а ОСОБА_9, побачивши його хотіла тікати, проте ОСОБА_8 її взяла та тримала за руку. Також з автомобіля вийшла ОСОБА_9. Олена почала кричати, щоб її не тримали. ОСОБА_9 сказала ОСОБА_9, щоб вона не боялася, а сідала в автомобіль, що треба поговорити. Олена добровільно сіла в автомобіль. Ніхто в автомобіль ОСОБА_9 не затягував. Галина з будинку не виходила, ОСОБА_9 її не бачила взагалі. Вони від'їхали на перехрестя вул. Колгоспної та вул. 50 років СРСР, на відстань п'яти будинків від будинку ОСОБА_7, де зупинились неподалеку від магазину. Розмову про телефон з ОСОБА_9 почала ОСОБА_8, питала, чи брала ОСОБА_9 телефон ОСОБА_6 та, щоб вона віддала його. Олена казала, що телефон не брала. Інна кричала на неї, що та бреше, що вона знає яка є ОСОБА_9 насправді. Також з ОСОБА_9 розмовляв ОСОБА_6 і ОСОБА_9. Олена сиділа між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, ОСОБА_9 спереду, повернутою до ОСОБА_9. ОСОБА_9 казала, щоб ОСОБА_9 розповіла правду, що якщо це не вона, то чи причетна до цього ОСОБА_7. Розмовляли близько 10 хв. ОСОБА_10 сказала, що телефон вона не брала, а такий телефон бачила у ОСОБА_7. Інна сказала, що якщо він у ОСОБА_7, то нехай йде та забирає його. ОСОБА_10 дала ОСОБА_9 свій телефон та сказала, що дає його в залог, поки вона не принесе телефон ОСОБА_6. ОСОБА_9 поклала її телефон на полицю під бардачок. Максим у розмову не втручався. ОСОБА_10 вийшла сама та направилась до будинку ОСОБА_7, відразу вслід за нею пішла ОСОБА_8, щоб забрати телефон ОСОБА_6. Через деякий час до них повернулась ОСОБА_8 сама та сказала, що ОСОБА_10 просила у ОСОБА_7, щоб та віддала телефон ОСОБА_6, а ОСОБА_7 сказала, що його у неї немає, тоді ОСОБА_10 втекла. Інна сказала, що ОСОБА_10 втекла в бік лиману, і вони спустились на вул. Колгоспну, де ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виходили з автомобіля та шукали ОСОБА_10. Потім вони поїхали по домівкам. Наступного дня ОСОБА_6 подзвонив дільничний інспектор та сказав приїхати і привезти телефон ОСОБА_10. Вони приїхали до опорного пункту, де ОСОБА_9 з полиці під бардаком взяла та поклала телефон ОСОБА_9 до своєї сумки бордового кольору. ОСОБА_11 в опорному пункті ОСОБА_11 з сумки ОСОБА_9 дістав телефон ОСОБА_9 і віддав.
Незважаючи на те, що підсудна вину в скоєному злочині не визнала , її вина підтверджується зібраними в судовому засіданні доказами.
- показами потерпілої ОСОБА_5, котра суду пояснила, що 03.03.2009 року її запросив знайомий ОСОБА_6 до бару «Шалімов», куди вона прийшла з ОСОБА_7. ОСОБА_6 був дуже п'яний, у нього з собою був мобільний телефон. Вони сиділи з ним за столиком недовго, потім вона разом з ОСОБА_7 та двома хлопцями пішли з бару. Коли йшли, то ОСОБА_12 декілька разів дзвонив їй і просив повернутись до бару, присутні при цьому ОСОБА_7 та хлопці це чули. Наступного дня 04.06.09р. вона з ОСОБА_7 пішла працювати на поля, вони повернулись після обіду, їй дзвонила невідома жінка представлялась Наталією, запрошувала кудись поїхати, пізніше вона дізналась, що це дзвонила ОСОБА_1, також дзвонила її тітка ОСОБА_8, котра запрошувала поїхати на природу відпочити та питала де вона знаходиться. Вона їй повідомила, що знаходиться у ОСОБА_7. Потім поблизу будинку ОСОБА_7 побачила як приїхав автомобіль «Жигуль» зеленого кольору з нього вийшла її тітка та запросила їхати з нею відпочити. Вони вийшли та стояли на вулиці, вона відмовлялась їхати, тоді тітка взяла її за руку та повела до автомобіля. З автомобіля вийшов ОСОБА_4 та ОСОБА_6, котрі посадили її до автомобіля. На автомобілі вони поїхали з с. Станіслав в напрямку с. Ш. Балки. Під час руху до неї почав розмову ОСОБА_4, котрий спитав де телефон ОСОБА_6. Вона казала, що не розуміє про що вони кажуть. В розмову втрутилась ОСОБА_1, котра сказала, що якщо ОСОБА_5 не хоче віддавати телефон ОСОБА_6, то щоб віддала свій телефон. ОСОБА_5 казала, чому вона повинна віддавати свій, якщо не брала телефон ОСОБА_6. ЇЇ тітка також кричала на неї. ОСОБА_13 повернулась до неї і спитала, що у ОСОБА_5 в руках. ОСОБА_5 тримала свій телефон «Самсунг Ф-250», руки в неї були опущені. ОСОБА_13 сказала, щоб ОСОБА_5 показала, що в руках, і ОСОБА_5 показала свої руки, в яких тримала телефон. ОСОБА_13 вихопила в ОСОБА_5 телефон, сказала, що поки вона не віддасть телефон ОСОБА_6, її телефон побуде у неї. Коли приїхали на лиман до с. Ш. Балки то ОСОБА_6 вийшов з машини, купатись. Максим та Валентина продовжували розмову з ОСОБА_5 із застосуванням до неї ударів наполягали на тому, щоб остання сказала, де телефон ОСОБА_6. ОСОБА_5 казала, що його не брала. Це тривало близько 30 хв. після цього ОСОБА_5 сказала, що буцімто вкрала телефон і він вдома у ОСОБА_7. ОСОБА_5 так сказала, щоб її відвезли назад, де спробувати від них втекти. Потім всі разом приїхали до перехрестя з вулицею, де живе ОСОБА_7, ОСОБА_5 пішла за телефоном разом з тіткою ОСОБА_8 звідки втекла.
- показами свідка ОСОБА_7, котра суду показала, що 03.03.2009р. вона з ОСОБА_5 пішли до бару «Шалімов», куди їх запросив ОСОБА_6. Коли прийшли то ОСОБА_12 був дуже п'яний, у нього був телефон. Олена сиділи за його столиком, ОСОБА_7 поряд. Були в барі не довго, коли з бару вийшло двоє хлопців на імена ОСОБА_14, то пішли з ними додому. ОСОБА_6 п'яний залишився в барі. Коли йшли, то ОСОБА_12 декілька разів дзвонив ОСОБА_5, вона включала гучний зв'язок і всім було чути, що ОСОБА_12 просить ОСОБА_5 повернутись в бар відпочивати.
Наступного дня вона разом з ОСОБА_5 пішли працювати, коли повернулися то її батько повідомив, що приїздив зелений автомобіль і люди в ньому питали про ОСОБА_5. ОСОБА_7 займалася своїми справами де була ОСОБА_5 і скільки часу вона не знає. Потім прийшла тітка ОСОБА_5 разом з нею, ОСОБА_5 трималася рукою за живіт, у неї була кров на губі. ОСОБА_15 сказала що ОСОБА_5 вкрала телефон у ОСОБА_6 і що він у ОСОБА_7. ОСОБА_7 дане заперечувала, та сказала, щоб тітка йшла про це розповіла ОСОБА_6. Олені вдалось втікти від тітки і ОСОБА_15 пішла до автомобіля, що був на відстані чотирьох будинків від будинку ОСОБА_7, звідки прийшов ОСОБА_12 і почав вимагати телефон і сказав, що вони возили ОСОБА_5 в с. Ш.Балку на лиман, де били її вона зізналась, що вкрала телефон. Потім ОСОБА_12 повернувся до автомобіля і протягом 30 хв ОСОБА_7 бачила як по сусідським вулицям їздив зелений автомобіль і біга ОСОБА_12, вони шукали ОСОБА_5.
В цей вечір ОСОБА_7 знайшла ОСОБА_5 і остання їй розповіла, що ОСОБА_12 та його знайомі возили її до лиману, де вимагали повернути телефон ОСОБА_6, а також забрали її телефон.
- показами свідка ОСОБА_8, котра суду пояснила, що на початку червня 2009 року до неї приїздили на автомобілі ОСОБА_12 та ОСОБА_4, котрі посилаючись на крадіжку телефону у ОСОБА_6, у якій підозрювали її племінницю ОСОБА_5, попросили допомоги ОСОБА_16, щоб знайти ОСОБА_5. ОСОБА_8 поїхала з ними до ОСОБА_7, де покликали ОСОБА_5, з нею пішли до автомобіля, який стояв біля сусідського будинку. П еребуваючи в автомобілі, по дорозі із с. Станіслав до лиману в с. Ш.Балка, ОСОБА_1 відкрито заволоділа телефоном потерпілої ОСОБА_5, сказала, що поки вона не віддасть телефон ОСОБА_6, її телефон побуде у неї. Коли приїхали на лиман до с. Ш. Балки то ОСОБА_6 вийшов з машини, купатись. Максим та Валентина продовжували розмову з ОСОБА_5 із застосуванням до неї ударів наполягали на тому, щоб остання сказала, де телефон ОСОБА_6. ОСОБА_5 казала, що його не брала. Це тривало близько 30 хв. після цього ОСОБА_5 сказала, що буцімто вкрала телефон і він вдома у ОСОБА_7.
- показами свідка ОСОБА_6, котрий на допиті показав, що 03.06.09 року він знаходився в барі ПП «Шалімов» в с. Станіслав з 21.00 год. спочатку був сам. В барі вживав спиртне. Потім він подзвонив ОСОБА_5 та запросив її до бару. Вона прийшла з ОСОБА_7. Вони сиділи на літній площадці бару його телефон «Нокія 5300» весь час лежав на столі, з нього слухали музику. Потім він пішов до туалету, коли прийшов, то виявив, що телефону немає. Сусідні столики були пусті. Олени та Галини не було, бар вже був зачинений і тому він пішов додому. Свій телефон шукати не став, бо був п'яний. Наступного дня він пішов шукати свій телефон до кума ОСОБА_4 та куми ОСОБА_1, котрим розповів, що 03.06.09 увечері був у барі разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, їм коли ходив у туалет залишив свій телефон, а коли повернувся, то їх і телефону не було. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_4 та ОСОБА_1 допомогти знайти ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на автомобілі, що належать кумов'ям і об'їхати все село. Вони погодилися і на їх автомобілі ВАЗ 2107 зеленого кольору, за кермом якого був ОСОБА_4, вони поїхали додому до ОСОБА_5, проте її вдома не було. Потім вони дізналися, де живе її тітка ОСОБА_8 та поїхали до неї. Вона вислухала ОСОБА_6 з приводу телефону та погодилася допомогти. Інна сіла в автомобіль і з ними поїхала до ОСОБА_7 на вул. Смутченко. Коли приїхали до будинку ОСОБА_7, то зупинили автомобіль в 50 м від будинку ОСОБА_7, з автомобіля вийшла ОСОБА_8 та пішла до будинку, всі інші залишилися. Через 3-4 хв до автомобіля йшла ОСОБА_8 та ОСОБА_5. Коли вони підійшли до автомобіля, то ОСОБА_12 відкрив двері і вони сіли в нього. Вони від'їхали до магазину ОСОБА_16 на вул. Колгоспній. Біля магазину стояли та спілкувалися. Магазин знаходиться недалеко від будинку ОСОБА_16, на сусідній вулиці. В автомобілі ОСОБА_12 почав розмовляти з ОСОБА_5. Питав чи брала вона його телефон, вона казала, що не брала. Її тітка ОСОБА_8 казала ОСОБА_5, щоб вона не обманювала, казала правду. Олена все заперечувала. Також в розмову втрутилась ОСОБА_1, почала питати де телефон і чи брала ОСОБА_5 його. Олена все рівно казала, що не брала його. Максим весь час мовчав, ремонтував в автомобілі магнітофон. Розмова тривала 10 хв. під час розмови ОСОБА_5 зізналась, що вкрала його телефон разом з ОСОБА_7. Вони ще близько 20 хв сиділи розпитували подробиці. Олена сказала, що телефон у ОСОБА_7. І що його принесе. ОСОБА_10 дістала із кишені джинсових брюк свій мобільний телефон «Самсунг» і віддала ОСОБА_1, котра його поклала в бардачок. Потім ОСОБА_10 вийшла з автомобіля, щоб іти за телефоном, її тітка ОСОБА_8 сказала, що піде з нею, і вони пішли додому до ОСОБА_7. Їх не було близько 10 хв. Вони залишались на перехресті вулиці, де живе ОСОБА_7 та провулку. Інна повернулася сама та сказала що ОСОБА_10 втекла через городи. Потім вони відразу відвезли ОСОБА_8 додому. Кумов'я поїхали до себе додому, а ОСОБА_12 пішки пішов до ОСОБА_7, де її спитав про свій телефон. Галина сказала, що ОСОБА_10 бреше, що ніякого телефону вони не брали. І ОСОБА_12 пішов додому, ОСОБА_10 він не шукав. На наступний день його разом з кумов'ями викликали до опорного пункту в с. Станіслав, де їм сказали повернути телефон ОСОБА_10. ОСОБА_1 принесла його з автомобіля в сумці, а ОСОБА_12 його дістав та віддав.
- показами свідка ОСОБА_4, котрий суду пояснив, що 04.06.2009 р. близько 10-11 час. до нього додому прийшов знайомий ОСОБА_6, котрий розповів, що 03.06.2009р. увечері він був у барі "Шалимов" у с. Станіслав разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5, і що в нього вони украли телефон. ОСОБА_6 попросив його автомобілем об'їхати село знайти ОСОБА_5. Він і його співмешканка ОСОБА_1 вирішили допомогти ОСОБА_6. ОСОБА_4 був за кермом, ОСОБА_1 сиділа попереду. Знайшли тітку ОСОБА_5, з нею поговорили, пояснили що пропав телефон, вона погодилася допомогти. Їздили по с. Станіслав, заїжджали в с. Олександрівку, де також шукали ОСОБА_5.
Вони близько 3 годин шукали ОСОБА_5. Знайшла її тітка в будинку ОСОБА_7. Вони заїхали на вулицю де живе ОСОБА_7, зупинився в 50м від її будинку. ОСОБА_17 пішла тітка, більше з машини ніхто не виходив. ОСОБА_15 з ОСОБА_17 прийшли відразу, тоді ОСОБА_17 побачила ОСОБА_6 й хотіла втекти, а тітка затримала її. Після до них підійшла ОСОБА_1 й ОСОБА_6 сіли усі в автомобіль. Вони від'їхали за поворот до магазину. Потім поїхали далі по селу по справах. З ОСОБА_17 почав розмовляти ОСОБА_6, запитував де його телефон. Потерпіла говорила що не знає. Також, говорила з нею тітка, сказала, щоб вона повернула телефон. У розмовах ніхто ОСОБА_17 не погрожував. З нею розмовляли недовго й вона зізналася, своїй тітці, що з ОСОБА_7 взяли телефон ОСОБА_6 й що телефон у ОСОБА_16. Потім ОСОБА_17 сказала, що принесе телефон ОСОБА_6, якщо ОСОБА_7 його ще не продала, також сказала що якщо все-таки ОСОБА_7 його продала, то вона не знає що робити. Вони їй не вірили, вона постійно розповідала то про те, що телефон забрала вона, то про те, що ОСОБА_7. Олена сказала, що принесе телефон ОСОБА_6 й сказала, що замість нього залишає їм свій телефон, для того щоб вони їй повірили, й що вона обов'язково принесе телефон ОСОБА_6. Олена віддала телефон ОСОБА_1, чому їй ОСОБА_4 не знає. Ніхто телефон не забирав. Коли повернулись до будинку ОСОБА_7, Олена пішла, слідом за нею відразу пішла тітка. Приблизно через 10 хвилин прийшла тітка сама й розповіла про те, що ОСОБА_17 почала битися з нею й утекла. Далі вони поїхали на вулицю ближче до лиману, де висадили ОСОБА_6 й він сам шукав ОСОБА_17. Шукали не довго, об'їхали вулицю, де забрали ОСОБА_6 й роз'їхалися по домівках. Наступного дня їх викликали в опорний пункт до дільничного, де їм стало відомо, що ОСОБА_17 заявила на їх про те, що вони забрали її телефон. ОСОБА_11 віддав телефон ОСОБА_17, що принесли з машини.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_6, як до таких, що суперечать обставинам події злочину. Так ОСОБА_6 пояснює свої дії 04.06.2009р. тим, що підозрював ОСОБА_5 у крадіжці свого телефону. В ході судового слідства допитом потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_5 не мала змоги здійснити дану крадіжку, оскільки ОСОБА_6 дзвонив ОСОБА_5 зі свого телефону, коли остання з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 йшли з бару «Шалімов» додому.
Крім того, ОСОБА_6 перебуває з обвинуваченою ОСОБА_1 у добрих стосунках.
Також у своїх показах ОСОБА_6 вказав, що 04.06.2009 року на автомобілі ОСОБА_5 до лиману не возили, а їздили недалеко - до сусідньої вулиці Колгоспної, де перебували не більше 30 хв. біля магазину «Носенко». Дана версія була перевірена матеріалами виконання доручень, протоколом допиту свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, протоколом відтворення обстановки та обставин події - та свого підтвердження не знайшла.
Крім того ОСОБА_6 у своїх показах вказав, що ОСОБА_5, перебуваючи 04.06.2009р у автомобілі, в ході розмови з присутніми в ньому ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_8, - зізналася у крадіжці телефону ОСОБА_6 та добровільно, у якості залогу до моменту повернення вкраденого телефону, віддала ОСОБА_1 свій телефон «Самсунг». Дана версія була перевірена протоколами очних ставок ОСОБА_5 з ОСОБА_1, ОСОБА_5І, з ОСОБА_6, ОСОБА_5І, з ОСОБА_4 та свого підтвердження не знайшла.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_4 в частині заперечення що 04.06.2009 року на власному автомобілі він відвіз ОСОБА_5 до лиману, а їздили недалеко - до сусідньої вулиці Колгоспної, де перебували не більше 30 хв. біля магазину «Носенко». Дана версія спростовується показами потерпілої ОСОБА_5 показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 свого підтвердження в судовому засіданні не знайшла.
Дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд, вважає, що вина підсудної в скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Не визнання вини підсудною суд розцінює як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності, оскільки її свідчення в судовому засіданні спростовуються встановленими доказами по справі.
Дії підсудної ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна(грабіж).
Обставин які пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, характеристику підсудної, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, вважає можливим її виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.ст.323,324 УПК України, суд,-
ОСОБА_1 за ст.186 ч.1 КК України до одного року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі ст.76 п.2, 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 на час іспитового строку:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання;
З) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - «Підписка про невиїзд».
Речові докази по справі залишити потерпілій.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення.
Суддя І.М.Кравченко