Справа № 2-а-366/2010 р.
15 січня 2010 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання - Андрєєвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду в м. Чугуєві адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до старшини ДАІ Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
26 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до старшини ДАІ Управління ОСОБА_3 України в Харківській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії інспектора Гораніна О.В. незаконними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2010 року, він безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності при наступних обставинах: 19.02.2010 року, по вул. Полтавський шлях, в м. Харкові, він, керуючи автомобілем Опель Кадет, держ. номер НОМЕР_1, здійснив вимушену зупинку транспортного засобу на узбіччі дороги, оскільки під час руху, двигун автомобіля почав нестабільно працювати, після чого самостійно вимкнувся. Після цього він увімкнув світловий сигнал аварійної зупинки, виставив червоний трикутник на відстані 25-30 метрів позаду автомобіля, чим сповістив учасників дорожнього руху що у нього трапилась вимушена зупинка та про те що автомобіль вийшов з ладу, потім відкривши капот почав перевіряти запобіжники та клеми живлення акумулятору.
Одразу до нього підійшов старшина ДАІ УДАІ молодший сержант міліції ОСОБА_2, та склав протокол про адміністративне правопорушення за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», після цього відповідач виніс постанову про адміністративне правопорушення, на підставі якої стосовно нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. за порушення п. 8.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 122 КУпАП.
Підставою для постановлення такого рішення суб ' єктом владних повноважень став складений протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2010 року в якому зафіксовано вищевказане правопорушення Правил дорожнього руху, а саме зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено».
Позивач в позові зазначає, що постанова є незаконною, тому підлягає скасуванню посилаючись на те, що в протоколі зазначено, що він 19.02.2010 року порушив п.8.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Однак, рухаючись по вул. Полтавський шлях в м. Харкові по своїй стороні руху, він здійснив вимушену зупинку свого транспортного засобу, так як в автомобілі почав нестабільно працювати двигун, після чого самостійно вимкнувся. Про дані обставини він повідомив працівника ДАІ, але він не звертаючи увагу склав протокол і виніс постанову про накладання на нього адміністративне стягнення. Тоді, як правила зупинки і стоянки регулюються розділом 15 ПДР України та відповідними дорожніми знаками, в даному випадку дорожнім знаком 3.34 та п.15.14 ПДР України, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинка заборонена, водій повинен вжити всі необхідні заходи, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно п.п.9.9 - 9.11 цих Правил, тобто включити аварійну сигналізацію або установити знак аварійної зупинки, або миготливий червоний ліхтар, що і було зроблено.
На підставі викладеного, позивач вважає, що Правилами дорожнього руху України передбачається можливість вимушеної зупинки в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» за певних умов, а тому відповідач незаконно склав протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого він був притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також позивач вказує, що йому, відповідно до ст. 268 КУпАП, не були роз'яснені його права.
У судове засідання від позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності. Відповідач - суб'єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, тому, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.
Виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими.
19 лютого 2010 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 4-5).
У постанові зазначено, що позивач 19 лютого 2010 року о 19 год. 40 хв., керуючи автомобілем ОПЕЛЬ КАДЕТ, держ. номер НОМЕР_1, по вул. Полтавський шлях в м. Харкові, порушив вимоги дорожнього знаку 3.34 ПДР України «Зупинку заборонено», здійснив зупинку і стоянку транспортного засобу.
В основу вищевказаної постанови покладено факти, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.02.2010 року. При цьому відповідач не довів факт того, що дана зупинка та стоянка позивачем не була вимушеною.
Таким чином у суду не має підстав вважати, що постанова про адміністративне правопорушення від 19.02.2010 року складена саме на підставі виявленого порушення, що міститься у протоколі від 19.02.2010 року, доказів здійснення позивачем саме не вимушеної зупинки, відповідачем суду не надано.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Крім того, відповідачем були порушені процесуальні норми КУпАП, оскільки позивачу не роз'яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.
Також, інспектором ДПС не було враховано положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих (недостовірних) відомостей в постанову по справі про адміністративне правопорушення в частині статті, яка передбачає відповідальність, даних про скоєння позивачем правопорушення і нехтування процесом розгляду справи, спричинило необхідність звернення його до суду за захистом своїх прав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, що виконано позивачем. Позивачем оскаржено постанову у строк зазначений у ст. 289 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи, що не доведено факт скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Суд скасовує оскаржувану постанову, як незаконну за відсутністю складу в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 6-9, 10-12, 17, ч. 2 ст. 71, 104-107, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 246, 247, 256, 268, 287, 288, 289, 292, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до старшини ДАІ Управління ОСОБА_3 України в Харківській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії АХ № 143108 по справі про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - визнати незаконною та скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя -