№ 2-а- 3535/2009
20 січня 2010 року Фрунзенський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі - Шевченко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова про визнання дій неправомірними, зобов*язання вчинити певні дії,
02.10.2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов*язання вчинити певні дії, вказуючи, що він є інвалідом 3 групи, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.ст.49, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-XII, має право на отримання державної пенсії у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачем державна пенсія та додаткова пенсія призначається і нараховується в набагато меншому розмірі, аніж це передбачено Законом № 796-XII, керуючись підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач звернувся до відповідача з проханням про призначення йому належної пенсій згідно Закону № 796-XII, але йому було відмовлено.
Просив суд зобов*язати відповідача з 01.01.2005 р. провести перерахунок пенсій та виплатити недосплачені суми, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної песії за віком, визначеної ст.28 Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”.
У судове засідання позивач не з*явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з*явився, надавши суду заперечення проти позову. Вважають, що позивач пропустив річний строк на звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України. Крім того, суми, про які йде спір, не були нараховані позивачеві. Державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, були нараховані та сплачені позивачеві у розиірах, визначених відпоіідними постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 р., № 894 від 13.07.2004 р., №654 від 16.07.2008 р., №530 від від 28.05.2008 р. На думку відповідача, положення ст.28 Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні підвищеної пенсії відповідно до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги заперечення відповідача, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України „Про Державний бюджет України” на відповідний вік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та є інвалідом III групи.
Вказана обставина підтверджується довідкою МСЕК № 003693 від 15.04.2004 р., посвідченням серії А № 062945 від 22.09.1997 р., вкладкою до нього № 033559 від 13.05.2004 р. та посвідченням серії Б № 399206 від 19.04.2004 р.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м.Харкова та отримує основну і додаткову пенсію, відповідно до Закону № 796-ХІІ, розраховану із скорегованого середньомісячного заробітку.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення основної пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно довідки УПФ України у Фрунзенському районі м.Харкова № 24912-02/34 від 29.12.2009 р., ОСОБА_1 була виплачена пенсія у розмірі:
Січень-грудень 2005 р. - по 160,41 грн. щомісяця,
Січень 2006 р. - грудень 2007 р. - по 561,45 грн. щомісяця
Січень-березень 2008 р. - по 846 грн. щомісяця;
Квітень 2008 р. - 865,80 грн.
Травень - червень 2008 р. - по 870 грн.щомісяця;
З липня 2008 р. - по 980 грн. щомісяця.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 1 „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів” від 03.01.2002 р., яка діяла до прийняття Постанови КМУ № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 р., які істотно звузили обсяг встановлених законом прав.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч.5 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , яку доповнено законом України від 05.10.2006 р. № 231-V, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що в період з 01.01.2008 р. до 21.05.2008 р. пенсія позивачеві була призначена та сплачена у відповідності до чинної на той час редакції ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд дійшов висновку про задоволення позову частково, та зобов*язує відповідача здійснити перерахунок основної та додаткової пенсій позивачеві та провести відповідні виплати за період з 01.є01.2005 р., за виключенням періоду з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р.
Згідно з п. 1, ч. 2, ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, а також про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У зв*язку з наведеним, суд визнає протиправною відмову УПФУ у Фрунзенському районі м.Харкова у проведенні перерахунку та призначення позивачеві основної та додаткової пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у період з 01.01.2005 р., за виключенням періоду з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р., оскільки відмова призвела до порушення прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46, 48, 64, 92 Конституції України, ст.ст.14, 48, 50, 54, 67,71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України „Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст.58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р., ст.ст.9, 18, 22, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовільнити частково .
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова щодо перерахунку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у період з 01.01.2005 р.
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2005 р., за виключенням періоду з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м.Харкова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя