Справа № 752/10151/20
Провадження №: 1-кс/752/5268/20
23.07.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання сторони кримінального провадження №42020100000000046 від 10.02.2020 року старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -
в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження №42020100000000046 від 10.02.2020 року старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна, а саме земельної ділянки та недобудованого житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:107:0041).
Також слідчий просив заборонити проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на земельній ділянці по вул. Набережно - Корчуватська, 29, в
м. Києві (кадастровий номер 8000000000:90:107:0041).
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явилась, надала заяву з проханням розглянути клопотання у її відсутності.
Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000046 від 10.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Так, під час проведення досудового розслідування встановленні обставини за фактом ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), фізичними особами, в особливо великих розмірах, які систематично здійснюють забудову на території міста Києва та Київської області житлових комплексів, із порушенням земельного та містобудівного законодавства, а в подальшому проводять реалізацію вказаної нерухомості без декларування доходів від провадження такої господарської діяльності та в подальшому за рахунок незаконно отриманих коштів здійснюють ряд інших фінансових операцій з купівлі майна, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів.
Відповідно до норм чинного законодавства України, кожна фізична особа, яка одержує об'єкти оподаткування (доходи) або проводить діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, зобов'язана вести в установленому ПКУ порядку облік доходів і витрат, складати та щорічно подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством податкові декларації, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ.
Водночас, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ діяльність особи, що пов'язана, зокрема, з реалізацією товарів, спрямованих на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, є господарською діяльністю.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» (далі - Постанова) визначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
При цьому, Наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» передбачено вид діяльності (68) - «Операції з нерухомим майном», що передбачає, зокрема, купівлю та продаж власного нерухомого майна та операції з нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Враховуючи наведене, реалізація фізичною особою об'єктів нерухомого майна (самостійних багатоквартирних об'єктів, нежитлових приміщень) фактично є провадженням такою особою підприємницької діяльності, за якою вказані операції оподатковуються відповідно до норм ст. 177 ПКУ.
За змістом п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків. Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (далі - збір) (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Ставка збору становить 1,5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Крім того, доходи, отримані від підприємницької діяльності відповідно до ст. 177 ПКУ, є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з вимогами п. 2 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Враховуючи вищевикладене, в діях фізичних осіб вбачаються ознаки здійснення діяльності, пов'язаної з продажем товарів (об'єктів нерухомого майна), спрямованої на отримання доходу, яка проводиться ними самостійно, ініціативно, систематично (більше ніж три рази протягом одного календарного року) та на власний ризик, тобто ознаки здійснення господарської діяльності за КВЕД 68 «Операції з нерухомим майном» без державної реєстрації суб'єкта господарської діяльності та реєстрації фізичною особою - підприємцем.
Наявна оперативна інформація свідчить, що встановлені фізичні особи протягом 2017-2020 років систематично (більше ніж три рази протягом одного календарного року) здійснювали продаж (реалізацію) об'єктів нерухомого майна та отримувала відповідні доходи, при цьому не реєструвався, як суб'єкт підприємницької діяльності, а відтак не здійснювали усіх, передбачених законодавством відрахувань до бюджетів.
Також, встановлено, що продаж квартир здійснювався за ціною значно нижчою ніж за попередніми договорами, на підставі яких вносилась попередня оплата, що свідчить про свідоме заниження бази оподаткування.
Таким чином, всупереч вимог податкового законодавства фізичними особами безпідставно знижено ставку податку на доходи фізичних осіб, який повинен була сплачений з доходів, отриманих ними у 2017-2020 роках внаслідок продажу (реалізації) об'єктів нерухомого майна.
В той же час, кошти отримані внаслідок проведення вказаних операцій, в тому числі несплати вищенаведених податків, в подальшому були використані для придбання інших об'єктів нерухомого майна.
В діях фізичних осіб вбачаються ознаки умисного здійснення господарської діяльності з продажу об'єктів нерухомого майна за КВЕД 68 «Операції з нерухомим майном» без реєстрації суб'єкта господарської діяльності та реєстрації фізичною особою-підприємцем в органах ДПС України з метою ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у особливо великих розмірах.
Зокрема, до вказаної злочинної схеми встановлена причетність ряду фізичних та юридичних осіб, що здійснюють на території міста Києва будівельні роботи з порушенням вимог земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства, а саме: ТОВ «Район-сервіс» (код ЄДРПОУ 40187728), що здійснює будівельні роботи по вул. Набережно - Корчуватська, 29, що в м. Києві.
Будівництво за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, 29, відбувається на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:107:0041, що перебуває у приватній власності із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Крім того, згідно реєстру даних ДАБІ, дозвільні документи не надавались.
Згідно відповіді ДАБІ від 12.05.2020 у Департаменті відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного/декларативного характеру, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт, а також які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, 29.
З огляду на викладене, досудовим розслідуванням виявлено достатньо даних, які можуть свідчити про незаконність проведення будівельних робіт по вул. Набережно - Корчуватська, 29, у м. Києві, у зв'язку з чим, виникла необхідність у накладені арешту.
Сторона кримінального провадження зазначає, що слідчим 15.06.2020 вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду клопотання встановлено, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Згідно до ч.1 ст.170 КПК України - Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 2 частини 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З клопотання вбачається достатньо підстав вважати, що вказане майно є предметом кримінально протиправних дій, набуте кримінально протиправним шляхом та відповідно до частини 1 статті 98 КПК України є речовим доказом, в обґрунтування чого до матеріалів клопотання додано стороною кримінального провадження копію постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею враховано правову підставу для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, при накладанні арешту судом враховано, що майно, на яке спрямовано кримінальне правопорушення повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, пошкодження) на певне майно, що, як наслідок перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим у клопотанні доведено, що у разі незастосування заборонити користуватися, розпоряджатися вказаним майном, це призведе до пошкодження, знищення, передачі вказаного майна.
На підставі наведеного, вважаю, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речового доказу, вважаю за необхідне задовольнити заявлене клопотання.
Керуючись вимогами ст.ст.131,132, 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42020100000000046 від 10.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, задовольнити.
Накласти арешт земельну ділянку та недобудований житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:107:0041), заборонивши проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на земельній ділянці по вул. Набережно - Корчуватська, 29, в м. Києві (кадастровий номер 8000000000:90:107:0041).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя: