Справа № 530/895/20
Номер провадження 1-кп/530/82/20
"23" липня 2020 р. місто Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши в приміщенні суду м. Зіньків, Полтавської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12020175170000018 від 11.07.2020 року по обвинуваченню,
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, розлученої, несудимої,
у вчинені кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
10.07.2020 року близько 12 год 30 хв, ОСОБА_3 знаходячись в будинку господарства розташованого в АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, з полиці дерев'яної шафи спальної кімнати будинку, таємно викрала грошові кошти у сумі 900 гривень, що належать ОСОБА_4 після чого ОСОБА_3 вказаними грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на вказану суму.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, крадіжка.
За результатами спрощеного провадження, встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать, додані до обвинувального акта їх письмові заяви.
Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурор Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_5 зазначає, про беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості, не оскарження встановлених досудовим розслідуванням обставин і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у відповідності до положень ст.381, 382 КПК України та просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повністю згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного нею проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутністю.
Добровільність рішень ОСОБА_3 викладені нею у заяві і підтверджені захисником ОСОБА_6 що її представляв.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, а також письмової заяви потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали справи, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У відповідності до частини 2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України, цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка раніше не судима, обставини, що пом'якшують покарання, щире каяття, відсутність обставини, які обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у виді громадських робіт.
Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.
Речові докази: грошові кошти, а саме чотири купюри номіналом по 100 грн, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_4 необхідно залишити в його користуванні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити їй покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Речові докази: чотири купюри номіналом по 100 грн, які передані під розписку ОСОБА_4 - залишити в його користуванні.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -