Справа № 527/1207/20
провадження № 2/527/479/20
23 липня 2020 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана представником позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення, -
Представник позивача звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позові позивач ОСОБА_1 з проханням звільнити її від сплати судового збору.
Суддя, розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Так, згідно ч.1ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, за її клопотанням, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.2 ст.8 та ст.136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014,єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, як роз'яснено у п.1 вказаній постанові, судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. Отже, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.
Позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на свій скрутний майновий стан.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Пенсіонери не віднесені Законом України" Про судовий збір" до категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що ОСОБА_1 не надано обґрунтованих та беззаперечних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що унеможливлює повну оплату судового збору. Додані до клопотання про звільнення від сплати судового збору документи не є такими, що підтверджують об'єктивно майновий стан позивача та не доказують, що її майновий стан на момент подання вказаного клопотання у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках.
Таким чином, враховуючи характер спору, а також з метою забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами позивача на судовий захист, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 840,80грн.
Таким чином, вбачається, що позивачем не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірах та порядку встановленому ЗУ «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру, в сумі 840,80 грн. (платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів - Глобинське УК/Глобинський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37835651, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111206000016061 Код класифікації доходів бюджету -22030101 Призначення платежу - Судовий збір.
Судом встановлено, що належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин матеріали позовної заяви не містять.
Крім того відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексуабо не сплачено судовий збір, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана представником позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення слід залишити без руху та надати строк для виправлення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана представником позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви у строк п"ять днів з дня отримання ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. В. Левицька