Справа № 526/962/20
Провадження № 2/526/396/2020
іменем України
17 липня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого Киричка С.А.,
з участю секретаря Широколави О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/962/20 за позовом ОСОБА_1 до Сарівської територіальної громади, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до Сарівської територіальної громади, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно. Свій позов мотивує тим, що в житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 і який відносився до типу колгоспного двору проживали позивачка з чоловіком. Станом на 01.07.1990 року членами колгоспного двору були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Земельна ділянка приватизована. У встановлений законом термін позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника, проти позовних вимог не заперечують.
Представник третьої особи Гадяцької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника, проти позовних вимог не заперечують.
Відповідно до п. 1 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Сарвської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 10.06.2020 року №987 домоволодіння в АДРЕСА_1 відносилось до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 були: ОСОБА_2 - голова двору, дружина - ОСОБА_1 .
Визначення суспільної групи господарства було урегульовано Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26.
За змістом п. 20 Вказівок суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім'ї. Глава сім'ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім'ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім'ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім'ї, відносяться до господарства колгоспників.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 01.07.1990 року належало ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частинах, тобто по 1/2 кожному.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 03.04.2004 року складено відповідний актовий запис №26, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області №988 від 10.06.2020 року ОСОБА_2 , 1934 року народження був зареєстрований та проживав станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті з ним була зареєстрована ОСОБА_1 - дружина.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 проживаючи на день смерті з спадкодавцем, прийняла спадщину після його смерті.
Згідно довідки, виданої виконкомом Сарівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області №300 від 12.03.2020 року, при будинковолодінню в АДРЕСА_1 значиться земельна ділянка площею 0,63 га приватизована, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ПЛ №021016, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1726 від 29.05.2000 року.
Відповідно до листа Гадяцької державної нотаріальної контори №75/01-16 від 24.06.2020 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 заведена спадкова справа №953. 24.12.2004 року, 16.08.2005 року та 22.10.2007 року видавались свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), на грошові вклади з належними відсотками та компенсацією, на майновий пай члена КСП «Нове життя» на ім'я ОСОБА_1 .
Інвентаризаційна оцінка домоволодіння в цілому була проведена 21.05.2020 року, про що свідчить копія Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , проведеної ДП «ІНВЕНТАРИЗАТОР-М».
Згідно постанови державного нотаріуса Гадяцької державної нотаріальної контори від 03.06.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку та частину житлового будинку у зв'язку з розбіжностями у наданих нотаріусу документів щодо розміру частки спадкування.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно до ст. 1222 ч. 1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до п. 4.14 ст.4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка та набула права власності на вищезазначене домоволодіння, на яке відсутні правовстановлюючі документи , що унеможливлює оформлення спадщини на майно, яке підлягає реєстрації, то суд приходить до висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3,4, 5, 12, 13, 19, 81, 259,263-265, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сарівської територіальної громади, третя особа: Гадяцька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після померлого чоловіка ОСОБА_2 , що складається з Ѕ частини житлового будинку позначеного на технічному паспорті літерою «А-1,а», сарай з погребом під літерою «Б», сарай під літерою «В», літня кухня під літерою «Г,г», вбиральня під літерою «Д», огорожа під №1, колодязь під №2, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину цього будинковолодіння, яка належала їй фактично, але на яку була відсутня технічна документація, тобто в цілому на все будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.07.2020 року.
Суддя: С. А. Киричок