П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/562/20
Головуючий в І інстанції: Кисельова О.Й. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 14 травня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг» звернулось до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Державній службі України з безпеки на транспорті та Чорноморському міжрегіональному управлінню Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу № 171251 від 25 лютого 2020 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як судом не надано належної правової оцінки посиланням позивача на факт здійснення зважування його автомобіля, який перевозив рідкий вантаж, під час його руху та без зупинки на вагах кожної вісі автомобіля для надання часу для рівномірного розподілу рідкого вантажу.
В даному випадку, апелянт вважає, що зважування його автомобіля мало відбуватись виключно у статичному стані для відображення достовірних результатів відповідного зважування та на підставі затвердженої методики, яка не була затверджена на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, апелянт зазначає, що у складених контролюючим органом документах не зазначено жодної інформації про вимірювальний пристрій, яким проведено зважування автомобіля.
Внаслідок чого, апелянт вважає, що суб'єктом владних повноважень не доведено факту вчинення ним спірного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 січня 2020 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення від 28 грудня 2019 року № 001318 проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складений акт від 13 січня 2020 року № 198674.
Актом перевірки № 198674 зафіксовано, що 13 січня 2020 року на ділянці 203 км. + 500 м. автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ перевірено транспортний засіб «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , з напівпричепом «Е RINNEN SN-NA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 .
При цьому, за наслідком проведення перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме допущене навантаження на строєну вісь 25,65 тони при допустимих 24,00 тонах.
В свою чергу, відповідальність за таке порушення передбачене абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5 % до 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Крім того, контролюючим органом встановлено, що позивачем надавались послуги з перевезення вантажу без оформлення товарно-транспортної накладної.
Також, 13 січня 2020 року контролюючим органом складено акт № 040728 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у пункті п. 6 «Найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного» вказано - олія, у п. 8 «Повна маса, тон: нормативно допустима»: 44,00 - фактична 42,65, в п. 10. «Осьові навантаження, тон» нормативно допустиме: 11,00/18,00/24,00 - фактичне: 5,80/11,20/25,65.
Також, 13 січня 2020 року контролюючим органом складено довідку № 025698 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено результати вагового контролю транспортного засобу з навантаженням на осі, а саме: 1) 5,80, 2) 3,10; 3) 8,10; 4) 8,65; 5) 8,40; 6) 8,60, повна маса транспортного засобу склала 42,65 тонни.
Згідно з ваговою квитанцією № 78575 від 13 січня 2020 року, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що навантаження на вісі складає: 1 - 5800 кг, 2 - 3100 кг, 3 - 8100 кг, 4 - 8650 кг, 5 - 8400 кг, 6 - 8600, разом - 42 650 кг.
В свою чергу, 25 лютого 2020 року на підставі акту № 198674 Чорноморське регіональне Управління Укртрансбезпеки винесло постанову про застосування до ТОВ «Гала-Юг» адміністративно-господарського штрафу, у сумі 8500,00 грн., передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин позивача правомірно притягнуто до відповідальності за перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без необхідного дозволу, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Згідно ч. 1 ст. 48 «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно ч. 3 вказаної статті, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Між тим, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Згідно пп.пп. 2, 3, 4 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки;
габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно п. 12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно п. 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Згідно п. 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегією суддів встановлено, що оскаржуваною постановою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171251 від 25 лютого 2020 року накладено на товариство адміністративно-господарський штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на понад 5 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
В даному випадку, позивачем зазначається, що суб'єктом владних повноважень помилково здійснено зважування його автомобіля, який перевозив рідкий вантаж, під час його руху, а не у статичному положенні.
Крім того, позивач зазначає, що на момент зважування його автомобіля не існувало затвердженої методики зважування автомобілів, які перевозять рідкий вантаж, а тому це є порушенням пп. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин, вимоги до стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю встановлені у Вимогах до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255.
Згідно п. 9 Вимог, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
При цьому, вказаним нормативно-правовим актом окремо не врегульовано порядку зважування автомобілів, які перевозять рідкі вантажі.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що суб'єкт владних повноважень правомірно керувався чинними нормативно-правовими актами при здійсненні зважування автомобіля позивача.
Між тим, як зазначається самим позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин пункт 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні виключено на підставі Постанови КМУ № 671 від 30 серпня 2017 року.
В даному випадку, саме вказаним пунктом передбачалось обов'язкове проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами на підставі методики, затвердженої Мінекономрозвитку.
В свою чергу, колегія суддів вважає помилковими посилання товариства виключно на визначення терміну вимірювання (зважування), яке розкриває зміст процесу зважування та застосування методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, так як спеціальний пункт, який передбачав обов'язкове застосування відповідної методики, виключено КМУ, а як наслідок виключено відповідний обов'язок.
В свою чергу, щодо посилань позивача на те, що контролюючим органом не зазначено назви пристрою, яким проведено зважування його автомобіля, у складених документах, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 025698 від 13 січня 2020 року зазначено найменування і місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, а саме зазначено, що зважування автомобіля позивача здійснено на СПГВК (стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю), розташованому на 203 км + 500 м а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ.
Між тим, вимоги до стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю встановлені у Вимогах до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28 липня 2016 року № 255.
В свою чергу, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт відсутні будь-які зауваження водія щодо неналежного облаштування відповідного СПГВК, або відсутності на ньому доказів проведення періодичної повірки (метрологічної атестації) відповідного вимірювального пристрою (вагів).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 затверджено Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів.
Згідно п. 6 Порядку, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.
В даному випадку, затверджена форма актів не передбачає внесення до неї відомостей про назву пристрою, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль автомобіля.
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що суб'єктом владних повноважень не допущено порушень вимог законодавства у межах спірних правовідносин, а як наслідок оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг» - залишити без задоволення, а рішення на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гала-Юг».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.