П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4768/19
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Миколаїв, 25 лютого 2020 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0083635006 від 17.09.2019 року,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0083635006 від 17.09.2019 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 4166,67 грн. за час затримки сплати транспортного податку, прийнято з порушенням строку давності щодо накладення такого штрафу, що в свою чергу свідчить про протиправність такого податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.09.2019 № 0083635006. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768.40 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення в частині задоволених позовних вимог.
У своїх доводах апелянт зазначає, що перевірку платника податку було здійснено у межах визначеного ст.. 102 Податкового кодексу України строку, та враховуючи наявність у контролюючого органу 15-денного терміну з дня, наступного за днем вручення акту перевірки, у порядку, передбаченому ст.. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, на підставі встановлених в акті перевірки порушень своєчасності сплати податкових зобов'язань з транспортного податку за 2016 рік на суму 20 833,33 грн.
Судова колегія вважає, що справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області можливо розглянути відповідно до приписів ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 267 ПК України є платником транспортного податку.
26.06.2016 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання із сплати транспортного податку на суму 20 833,33 грн.
Граничним терміном сплати визначено 31.08.2016 року.
Проте, позивачем фактично сплачено транспортний податок 04.08.2017 року.
ГУ ДПС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань з транспортного податку, за результатами якої складено акт від 27.08.2019 № 003786/14-29-50-06/ 0961601997.
17.09.2019 уповноваженою особою відповідача винесено податкове повідомлення- рішення № 0083635006 про застосування до ОСОБА_1 штрафу у сумі 4166,67 грн., за порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на підставі статей 122/126 Податкового кодексу України за затримку на 338 календарних днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 20833,35 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач пропустив строк, передбачений ст.. 102 Податкового кодексу України для визначення ОСОБА_1 грошового зобов'язання, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № 0083635006 від 17.09.2019 року необхідно визнати протиправним та скасувати.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає вірним, виходячи з наступного.
Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розд. XII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 -VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.
Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. XII ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Підпунктом 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.
Підпунктом 267.8.1 п.267.8 ст. 267 ПК України встановлено, що транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення рішення.
За приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до ЗО календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше ЗО календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення - рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2016, є 31.08.2016, а фактично сплачено податок тільки 04.08.2017 року, що свідчить про порушення граничного терміну сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Крім того, на думку позивача, податкове повідомлення рішення від 17.09.2019 прийнято після спливу строку давності щодо накладення штрафу, а саме 1095 днів з дня граничого строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків, у розумінні пп. 114.1 ст. 114 ПК України, відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Підпунктом 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу,' та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Порядок визначення суми грошового зобов'язання передбачений статтею 54 Податкового кодексу України, згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Таким чином, 1095-денний строк, передбачений пунктом 102.1 ПК України, застосовується для цілей визначення контролюючим органом грошових зобов'язань у випадках, передбачених пунктом 54.3 ПК України.
З матеріалів справи слідує, що граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням рішенням від 29.06.2016, є 31.08.2016. Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 17.09.2019, передбачений ст.102 ПК України строк для притягнення до відповідальності та визначення податкового зобов'язання сплинув 31.08.2019.
Враховуючи вказане, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач пропустив строк, передбачений ст.102 ПК України для визначення ОСОБА_1 грошового зобов'язання, у зв'язку із чим було правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення №0083635006 від 17.09.2019 року оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
З урахуванням вказаного, посилання апелянта на приписи п. 86.8 ст. 86 ПК України колегія суддів вважає недоречними у даному випадку, оскільки приписами ст.. 102 ПК України чітко передбачено, що платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань.
Таким чином, оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано до платника штрафні санкції та матеріалами справи підтверджується, що контролюючий орган визначив суму грошових зобов'язань, поза розумним сумнівом, уже після спливу 1095 днів (а саме 17.09.2019 року згідно спірного податкового повідомлення-рішення) за днем граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання з транспортного податку, таке податкове повідомлення-рішення № 0053635006 від 17.09.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 400/4768/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0083635006 від 17.09.2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.