23 липня 2020 р.Справа № 588/477/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,
за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області Татарінова Миколи Миколайовича на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 18.05.2020, головуючий суддя І інстанції: Линник О.С., м. Тростянець, повний текст складено 18.05.2020 по справі № 588/477/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області Татарінова Миколи Миколайовича
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Сумській області Татарінова Миколи Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2305949 від 28.03.2020, винесену інспектором роти № 2 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Сумській області старшим лейтенантом поліції Татаріновим М.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. та провадження по справі закрити.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 18.05.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано постанову серія ЕАК № 2305949 від 28.03.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження по справі закрити.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції на користь держави судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з відеозапису зафіксованого на службовий відеореєстратор чітко видно, що позивач, керуючи транспортним засобом та виїжджаючи із другорядної на головну дорогу у нічну пору доби не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Також потрібно врахувати той факт, що поблизу не було інших транспортних засобів та транспортний засіб позивача весь час перебував в полі зору нашого екіпажу аж до моменту його зупинки, що свідчить про те, що саме транспортний засіб яким керував позивач зафіксовано на відеореєстраторі. З відеозапису зі службового відеореєстратора вбачається, як з другорядної виїжджає транспортний засіб позивача з ввімкненим світлом фар, та повертаючи ліворуч зафіксовано, як на транспортному засобі горять лише задні габаритні вогні, але не увімкнено відповідний покажчик повороту відповідного напрямку. Хоча відеозапис зі службового відеореєстратора Хіаоmі Yi Car DVR є нечітким, проте з нього можна ідентифікувати марку транспортного засобу, який рухався попереду транспортного засобу патрульної поліції. Після зупинки ним було ідентифіковано транспортний засіб та водія, що зафіксовано у винесеній інспектором постанові. Отже, можна зробити висновок, що саме позивач при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Відеозапис правопорушення, у свою чергу, є належним, допустимим та достатнім доказом, оскільки отриманий з дотриманням закону, містить інформацію щодо предмету доказування та дає змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що інспектором роти № 2 батальйону УПП в Сумській області Татаріновим М.М. 28.03.2020 винесена постанова серії ЕАК № 2305949 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 28.03.2020 о 01 годині 45 хвилин в м. Тростянець Сумської області по вул. Миру, 12 А, водій, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Dvr, чим порушив п.9.2 б ПДР - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.2).
У підтвердження заперечення позову відповідачем надано сертифікати дослідження конструкції, відповідно до якого відеореєстратор торговельної марки XIAOMI YI CAR DVR та відеореєстратор персональний мобільний моделі DMT1 з GPS- приймачем відповідають вимогам пп.9.1, 9.2, 9.3 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого ПКМУ від 24.06.2009 №679, узагальнених умов застосування згідно з Додатками 9,10 до Рішення НКРЗІ від 12.01.2012 №18 та вимогам нормативних документів, наведених в Додатку (а.с.40,42).
Відповідно до Додатку до сертифікату дослідження конструкції випробування відеореєстратора персонального мобільного моделі DMT1 з GPS- приймачем проводилися 03.07.2015, згідно тесту №7805-15 (а.с.25).
Не погоджуючись із вказаною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б очевидно вказували на підтвердження скоєння правопорушення позивачем, тому суд тлумачить сумніви на користь особи, яка притягнена до відповідальності та дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з пп. "б" п.9.2 ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про підтвердження вчинення позивачем правопорушення відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, колегія суддів виходить з такого.
Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Спірні правовідносини у вказаній справі виникли з приводу твердження відповідача про те, що позивач, керуючи транспортним засобом та виїжджаючи із другорядної на головну дорогу у нічну пору доби не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в якості доказу порушення позивачем правил дорожнього руху відповідач надав відеозаписи (а.с. 43, 66), здійснені під час оформлення відповідачем оскаржуваної постанови ЕАК № 2305949 від 28.03.2020.
З дослідженого відеозапису можна встановити факт виїзду автомобіля Gelly mk cross із другорядної на головну дорогу у нічну пору доби, та напрямок руху патрульної поліції за вказаним автомобілем, в подальшому включення світлових сигналів на патрульному автомобілі, які означають вимогу про зупинку водія, що рухався попереду. Водночас, на вказаних відеозаписах не зафіксовано здійснення позивачем маневру без подачі сигналу світлового покажчика повороту.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, встановити факт відсутності ввімкненого покажчику повороту суду не видається за можливе з огляду на значну віддаленість між автомобілем патрульної поліції до транспортного засобу під керуванням позивача.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відеозапис оформлення матеріалів адміністративного правопорушення не дає можливості встановити об'єктивну сторону правопорушення, не підтверджує того, що ОСОБА_1 здійснив поворот без подачі сигналу світлового покажчика та не спростовує доводів позивача про дотримання ним правил дорожнього руху.
Інші докази порушення позивачем п. 9.2 "б" ПДР в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач не надав суду доказів, які підтверджують об'єктивну сторону правопорушення, а саме: здійснення повороту без подачі сигналу світлового покажчика, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Інших доводів, окрім тих, що дослідив вище суд апеляційної інстанції, апеляційна скарга не містить.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 286 КАС України встановленні особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Сумській області Татарінова Миколи Миколайовича залишити без задоволення.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 18.05.2020 по справі № 588/477/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді Н.С. Бартош А.М. Григоров