23 липня 2020 року справа №243/2067/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С, за участю позивача ОСОБА_1 , представника Департаменту патрульної поліції Семібратової Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мартиненко Віталія Олександровича на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року (повний текст складено 14 квітня 2020 року в м. Слов'янськ) у справі № 243/2067/20 (суддя І інстанції - Мірошниченко Л.Є.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мартиненко Віталія Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мартиненко В.О., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
06 лютого 2020 року відповідачем було винесено постанову серії ЕАк № 2072649 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до постанови, він нібито 29.01.2020 року о 13 год. 06 хв. в м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 70б, водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, швидкість руху транспортного засобу склала 79 км/год, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР.
Зазначені дії інспектора вважає протиправними, а постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню за таких підстав.
29.01.2020 року позивач рухався в транспортному засобі KIA з державними номерами НОМЕР_1 , який належить йому, проїжджаючи по вул. О.Тихого в районі Нової пошти № 1 м. Краматорська був зупинений поліцейськими. Після чого до його автомобілю підійшов відповідач, який звинуватив його у перевищенні швидкості. Він був незгодний з обвинуваченням відповідача, тому відразу ж почав заперечувати факт порушення, та заявив клопотання про перенос розгляду справи, яке було задоволено поліцейським. Під час написання клопотання відповідач заявив, що переносить розгляд справи на 07 год. ранку 06.02.2020 року.
Позивач працює в Головному управлінні ДСНС України у Донецькій області за адресою: м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175, що підтверджується копією довідки з місця роботи. 29.01.2020 року знаходився в м. Краматорськ, у зв'язку зі службовою необхідністю. 04.02.2020 року, в зв'язку з ускладненням погодних умов, наказом начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області №50, особовий склад структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління переведено на посилений режим несення служби з 08 год. 05.02.2020 року по 08 год. 10.02.2020 року. Таким чином, позивач не мав змоги 06.02.2020 року з'явитись на розгляд справи.
В зв'язку з тим, що контактів відповідача в нього не було, він знайшов в Інтернеті телефон канцелярії батальйону патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську, і 05.02.2020 року зателефонував на нього (аудіозапис розмови додається). Старший інспектор групи документального забезпечення ОСОБА_2 повідомила, що робочий день в патрульній поліції розпочинається о 09 годині ранку, та пообіцяла, що з'ясує інформацію і повідомить на його мобільний номер телефону, що він продиктував, проте ніхто не передзвонив.
05.02.2020 року він направив на ім'я відповідача клопотання про перенесення розгляду справи та надання йому копій всіх наявних матеріалів справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач зробив все від себе залежне задля належного повідомлення відповідача про неможливість бути присутнім під час розгляду справи та необхідність перенесення її розгляду.
27.02.2020 року позивач, у зв'язку зі службовою необхідністю перебував у м. Краматорську та Слов'янську, де отримав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП, що підтверджується трекномером на сайті укрпошти 8430601758222. Тобто позивач дізнався про оскаржуване рішення лише 27.02.2020 року. Таким чином, відповідач розглянув справу за відсутності позивача.
Відповідно до змісту постанови: водій керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, проте чим саме ці обмеження для руху були встановлені в постанові не назначено.
У зв'язку з вищевикладеним, просив суд: - поновити строк на оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; - визнати протиправними дії інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мартиненко В.О. та скасувати постанову серії ЕАк № 2072649 від 06.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року у справі № 243/2067/20 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАК № 2072649 від 06.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрито.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Крім того, зазначив, що факт вчиненого адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС 001007. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, щодо позивача.
У судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції надала пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просила задовольнити апеляційну скаргу, проти чого заперечував позивач, який вважає рішення суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 29.01.2020 року (а.с.40), ОСОБА_1 повідомлено, що йому необхідно з'явитися 06.02.2020 року о 07 год. 00 хв. за місцезнаходженням: м. Краматорськ, вул. Магістральна, буд. №20, до інспектора ОСОБА_3 для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення.
06.02.2020 року о 07 год. 25 хв. відносно ОСОБА_1 інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Мартиненко В.О. була винесена Постанова серії ЕАК № 2072649 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно із якою позивачем було порушено ч. 1 ст. 122 КУпАП. Цією постановою у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було накладено адміністративне стягнення на позивача у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255,00 грн. (а.с.16).
В оскаржуваній постанові зазначено, що 29.01.2020 року о 13 год. 06 хв. в м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 70Б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA CERATO номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, швидкість руху транспортного засобу склала 79 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗLTI 20/20 № ТС 001007.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивачем зазначено, що останнім пропущено визначений законом процесуальний строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом, оскільки він не був присутній при складанні постанови відносно нього, а її копію було отримано лише 27.02.2020 року, що підтверджується трек номером на сайті “Укрпошта” - 8430601758222 (а.с.3).
Оскільки підстави пропуску позивачем строку на звернення до суду із зазначеним позовом є поважними, тому клопотання позивача про поновлення зазначеного строку, відповідно до ст. 123 КАС України, судом задоволено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно частини 2 - 4 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п.п. 1.10. ПДР України, населеним пунктом визнається забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідачем надано диск з відеозаписом та роздруківку фотографії, здійсненої лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 001007, з яких вбачається, що автомобіль без зазначення моделі та номерних знаків, 29.01.2020 року о 13 годині 06 хвилин рухався по вул. О. Тхиого м. Краматорськ, зі швидкістю 79 км. на годину (а.с.41,45).
Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗLTI 20/20 № ТС 001007.
З Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694 (а.с.43), долученого відповідачем до свого відзиву, слідує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.
Крім того, вказаний засіб вимірювальної техніки був включений у перелік засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 437 від 05 квітня 2012 року.
В той же час, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження переліку типів засобів вимірювальної техніки, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів та внесення змін до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, переліків типів засобів вимірювальної техніки, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів» № 1362 від 02.11.2015 року, було виключено вимірювальний засіб TruCam з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
Тобто, вказаний наказ був прийняти після отримання TruCam LTI 20/20 № ТС 001007 сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, а чинним законодавством не передбачено повторного проходження сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
До того ж, для засобу вимірювальної техніки TruCam міжповірочний інтервал визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення і результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/173176, виданого ДП Укрметртестстандарт» від 18 листопада 2020 року (а.с.44), лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № НОМЕР_2 - відповідає вимогам експлуатаційної документації.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожньогоруху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького ОСОБА_4 .Г. від 04 жовтня 2018 року (а.с.42). Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що засіб вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 № ТС 001007, є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів.
Разом з тим, з вищевказаного відеозапису та роздруківки фотографії, здійсненої лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС 001007 (а.с.41,45), не вбачається моделі та номерних знаків транспортного засобу, який 29.01.2020 року о 13 год. 06 хв. перевищив швидкість руху.
Колегія суддів зазначає, що відеозапис та роздруківки фотографі, які надані у якості доказу, не зазначені у оскаржуваній постанові, як доказ на підтвердження вчинення позивачем правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належним доказом по справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що 06.02.2020 року відповідачем при винесенні постанови серії ЕАК № 2072649 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі клопотання ОСОБА_1 від 29.01.2020 року, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього був перенесений на 07 год. 00 хв. 06.02.2020 року, що підтверджується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 29.01.2020 року (а.с.40), і визнається сторонами..
Позивач на розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, призначений на 07 год. 00 хв. 06.02.2020 року, - не з'явився, оскільки, працюючи в Головному управлінні ДСНС України у Донецькій області (м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175), 04.02.2020 року, в зв'язку з ускладненням погодних умов, особовий склад структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління переведено на посилений режим несення служби з 08 год. 05.02.2020 року по 08 год. 10.02.2020 року (а.с.7-12).
Разом з тим, суд вважає слушними доводи позивача, що він вжив всіх можливих заходів задля належного повідомлення відповідача про неможливість бути присутнім під час розгляду справи та необхідність перенесення її розгляду, а саме: -05.02.2020 року зателефонував до канцелярії БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується наданим диском з аудіозаписом (а.с.17); -05.02.2020 року направив на ім'я відповідача клопотання про перенесення розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13).
Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАК № 2072649 від 06.02.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП, - підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Мартиненко Віталія Олександровича на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року у справі № 243/2067/20 - залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року у справі № 243/2067/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 23 липня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Сіваченко