ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відкриття провадження в адміністративній справі
21 липня 2020 року справа №640/16218/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ)
про скасування постанови
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати постанову заступника начальника відділу Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Андросович Наталії Василівни від 22 червня 2020 року про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №43856019.
Підставою для звернення стала незгода позивача із оскаржуваною постановою.
Крім того, позивач просить винести окрему ухвалу про встановлення причин та умов умисного невиконання судового рішення у справі №2а-14009/10/2670 (№2а-4427/11/2670) упродовж тривалого часу, з направленням її до Міністерства юстиції України та Державного бюро розслідувань.
Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З аналізу наведеної правової норми вбачається можливість постановлення окремої ухвали у разі порушення закону під час розгляду справи.
Разом з тим Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено порядку постановлення окремої ухвали щодо порушення закону в межах розгляду іншої адміністративної справи.
А тому постановлення окремої ухвали в адміністративній справі №2а-14009/10/2670 (№2а-4427/11/2670) не може бути предметом розгляду в межах даної справи.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору через відсутність доходів за попередній календарний рік, що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у м. Києві від 25 лютого 2020 року №318/0/26-15-55-04-25.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи те, що сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача, суд вважає обґрунтованим клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву.
Частиною другою статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
Керуючись пунктом 20 частини першої статті 4, статтями 160-162, 171, 257, 260, 261-263, 269 та 288 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №640/16218/20.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №640/16218/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) про скасування постанови.
4. Справу буде розглядати суддя Кузьменко В.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
5. Залучити до участі у справі Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
6. Зобов'язати позивача у триденний строк з дня вручення копії ухвали направити залученій третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати суду.
7. Зобов'язати відповідача у п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №43856019.
8. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
9. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
10. В частині клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про встановлення причин та умов умисного невиконання судового рішення у справі №2а-14009/10/2670 (№2а-4427/11/2670) упродовж тривалого часу, з направленням її до Міністерства юстиції України та Державного бюро розслідувань відмовити.
11. Копію ухвали про відкриття провадження направити учасникам справи.
12. Попередити учасників справи, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.
13. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.