Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 липня 2020 р. № 520/5823/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, ДПС України), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року № 2535/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у Зверненні ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄИН” про надання індивідуальної податкової консультації від 06.05.2019 вих. №2019/05/06-2, з урахуванням висновків викладених в Постанові Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18;
- зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати звіт про виконання рішення суду у тридцятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду;
- визнати поважними причини неможливості ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” подати до закінчення судових дебатів у справі докази, що підтверджують розмір понесених ним: судових витрат на професійну правничу допомогу;
- вирішити питання про судові витрати ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог у цій справі;
- судові витрати покласти на Відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.05.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» було направлено до Державної фіскальної служби Звернення від 06.05.2019 вих. № 2019/05/06-2 про надання нової індивідуальної податкової консультації з питань, викладених у Зверненні про надання податкової консультації (Лист ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.08.2018 вих. № 2018/08/06-1) з урахуванням висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 по справі № 820/764/18 та у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі № 520/8584/18.
У відповідь на Звернення ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН» було отримано Індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Позивач вважає, що за змістом така Індивідуальна податкова консультація є тотожною Індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України від 05.09.2018 № 3853.6.99-99-13-02-03-15/ІПК, протиправність якої була визнана у судовому порядку.
Зазначає, що Державна фіскальна служба України була зобов'язана надати нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених Харківським апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.08.2018 по справі № 820/764/18 та Харківським окружним адміністративним судом у рішенні від 29.01.2019 по справі № 520/8584/18.
Проте нова Індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК суперечить висновкам судів та за змістом є тотожною Індивідуальній податковій консультації від 05.09.2018 № 3853.6.99-99-13-02-03- 15/ІПК, протиправність якої була визнана у судовому порядку, що свідчить про незаконність нової консультації.
Ухвалою від 12.05.2020 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" строк звернення до суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам по справі.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі ТОВ «ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН», якими забезпечується працівники товариства впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом, але включається до загального у місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.
Крім того зазначає, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Зазначає, що п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст.140 Кодексу, встановлено що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги(безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг для яких застосується положення п.п. 140.5.9 п.140.5 ст.140 Кодексу.
Отже, при здійсненні операцій з безоплатного надання харчування юридичною особою своїм працівникам - фізичним особам, відповідно до положень п.п. 140.5.10 п.140.5 ст.140 Кодексу, різниці не виникає і такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Звертає увагу на Індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 26.10.2017 №2400/6/99-99-13-0-03-15/ІКП, де також розглядалось аналогічне питання щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором доходу, отриманого фізичною особою як додаткове благо у вигляді безоплатного харчування та нарахування на такий дохід єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України підставою для судового оскарження індивідуальної податкової консультації є, зокрема те, що висновки зроблені в ній суперечать нормам або змісту відповідного податку та збору. Однак, на переконання відповідача спірна податкова консультація не суперечить, а ні змісту, а ні нормам відповідного податку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року по справі №520/8584/18 встановлені наступні обставини.
Товариством з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” було направлено до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби звернення № 2017/11/17-1 від 17.11.2017 про надання індивідуальної податкової консультації, в якому позивачем були поставлені наступні питання:
- Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” (код ЄДРПОУ 37364327) та сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи включається в розумінні підпункту “а” та абзацу другого підпункту “б” підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, а також сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування військовим збором дохід у вигляді вартості громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в якості бази нарахування єдиного внеску вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою (тобто отриманий дохід не може бути персоніфікований)?
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби було надано Товариству з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” Індивідуальну податкову консультацію № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017, в якій зазначено, що дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості громадського харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску.
Позивач не погодився з вказаною індивідуальною податковою консультацією № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017 та оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування податкової консультації - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 по справі № 820/764/18 скасовано. Прийнято постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" задоволено. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017.
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у постанові від 01.08.2018 по справі № 820/764/18 зазначила, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл”, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України, викладених в інших податкових консультаціях, та не роз'яснено, чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об'єкт оподаткування вказаним податком. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольнив позов ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН” та скасував Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 3151/ІПК/28-10-01-03-11 від 26.12.2017.
06.08.2018 позивач звернувся до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зі зверненням про надання індивідуальної податкової консультації, в якій позивачем були поставлені наступні питання:
- Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” (код ЄДРПОУ 37364327) та сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи включається в розумінні підпункту “а” та абзацу другого підпункту “б” підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, а також сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування військовим збором дохід у вигляді вартості громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в якості бази нарахування єдиного внеску вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою (тобто отриманий дохід не може бути персоніфікований)?
А також, позивач просив надати податкову консультацію з урахуванням висновків Харківського апеляційного адміністративного суду, викладених в Постанові від 01.08.2018 по справі № 82/764/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.
Листом від 21.08.2018 № 34894/10/28-10-01-03-11 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби повідомив позивача, що щодо надання нової індивідуальної податкової консультації з урахуванням висновків суду з питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором доходу фізичної особи-працівника у вигляді безоплатного харчування та нарахування на такий дохід єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на виконання п. 52.5 ст. 52, п.53.2 ст.53 Податкового кодексу України, нову податкову консультацію надіслано до Державної фіскальної служби для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
20.08.2018 листом про розгляд питання щодо внесення ІПК до Єдиного реєстру ІПК № 4808/8/28-10-01-03-10/ІПК Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надіслав на адресу Державної фіскальної служби України копію листа ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН", індивідуальну податкову консультацію та знеособлену індивідуальну податкову консультацію.
Державною фіскальною службою України на адресу позивача було надіслано нову податкову консультацію № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 05.09.2018, в якій податковий орган роз'яснив, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН”, якими забезпечуються працівники товариства впродовж робочого дня за принципом “шведського столу”, не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, і є базою нарахування даного внеску. Також зазначено, що при здійсненні операцій з безоплатного надання харчування юридичною особою своїм працівникам - фізичним особам, відповідно до положень п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу різниць не виникає і такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. Щодо відображення операцій з безоплатно наданих товарів, робіт, послуг у бухгалтерському обліку, то регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”). Додатково повідомлено, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 820/764/18, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН”.
Позивач не погодився з податковою консультацією № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 05.09.2018 та оскаржив її до суду (справа № 520/8584/18).
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі № 520/8584/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (просп. Науки, буд. 27-Б, 8 пов., м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 37364327) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 05.09.2018 № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року по справі № 520/8584/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної фіскальної служби України, третя особа: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби пр. визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Товариством з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” було направлено до Державної фіскальної служби звернення № 2019/05/06-2 від 06.05.2019 (а.с. 25-29) про надання індивідуальної податкової консультації, в якому позивачем були поставлені наступні питання:
- Чи вважається в розумінні підпункту 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України додатковим благом вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” (код ЄДРПОУ 37364327) та сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи включається в розумінні підпункту “а” та абзацу другого підпункту “б” підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі, а також сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи звільняється в розумінні підпункту 1.7. пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування військовим збором дохід у вигляді вартості громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” в силу положень Колективного договору?
- Чи розглядається в розумінні абзацу першого пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в якості бази нарахування єдиного внеску вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства і сніданків, чаю, кави, безалкогольних напоїв, фруктів та кондитерських виробів, якими забезпечуються працівники Товариства впродовж робочого дня за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою (тобто отриманий дохід не може бути персоніфікований)?
Державною фіскальною службою було надано Товариству з обмеженою відповідальністю “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” Індивідуальну податкову консультацію № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 03.06.2019, в якій зазначено, що оскільки безоплатним харчуванням («громадським харчуванням», «харчуванням за принципом «шведський стіл») забезпечуються виключно працівники товариства і продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та базою нарахування єдиного внеску. Також зазначено, що аналогічна позиція була викладена у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 № 820/764/18 (а.с.30-33).
Позивач не погодився з податковою консультацією № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 03.06.2019 та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірній консультації, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп. 14.1.172-1. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до абз. 1 п. 52.1. та п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Відповідно до п. 52.4 ст. 52 ПК України індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси. Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. 52.5 ст. 52 ПК України контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень: про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується; про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 9-11 Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 24.05.2017 № 523, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 р. за № 719/30587, інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей. У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені пунктом 53.2 статті 53 Кодексу, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду. Контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язані надіслати ДФС ІПК протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання ІПК, для розгляду питання щодо внесення відомостей про таку консультацію до Реєстру, про що повідомляють платника податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Рішення про внесення або відмову у внесенні ІПК контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів до Реєстру приймається ДФС у межах строків, визначених Кодексом.
Пунктом 53.2 статті 53 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Судом встановлено, що 05.04.2018 між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” укладено Колективний договір на 2018 - 2023 р.р., який затверджено Протоколом Загальних зборів трудового колективу № 2 від 05.04.2018 та зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради 25.10.2018 за реєстраційним номером 4117. (а.с. 85-90)
Пунктом 8.9. вказаного договору встановлено, що підприємство зобов'язується забезпечити працівників громадським харчуванням в кафетерії підприємства та кімнаті для прийому їжі, а також сніданками, чаєм, кавою, безалкогольними напоями, фруктами та кондитерськими виробами впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл” (п. 7 Додатку № 7 до Колективного договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди” положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Відповідно до пунктів 3.10. - 3.12 Положення про організацію харчування в ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” від 01.02.2018, обслуговування працівників Товариства здійснюється за формою “шведський стіл”. Працівники Товариства мають змогу підійти до місця, де знаходяться продукти та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на власний розсуд. Після прийому їжі працівники Товариства повинні прибрати за собою та здати брудний посуд в призначене для цього місце. Працівники Товариства забезпечуються продуктами на безоплатній основі. Витрати з забезпечення працівників Товариства продуктами несе Товариство відповідно до умов Колективного договору. (а.с. 91-95).
Отже, судом встановлено, що ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” здійснює забезпечення працівників безоплатним громадським харчуванням в кафетерії підприємства та кімнаті для прийому їжі, а також сніданками, чаєм, кавою, безалкогольними напоями, фруктами та кондитерськими виробами впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл”, який передбачає, що працівники мають змогу підійти до місця, де знаходяться продукти, та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на свій власний розсуд, тобто, неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, та безоплатне харчування не може бути персоніфіковане.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 14.1.47. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп. “а” пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Додатково до винятків, передбачених підпунктом “а” цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (пп. “б” пп. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України).
Аналіз вищезазначених норм вказує, що у випадку, якщо кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) роботодавцем (податковим агентом) платникам податків (працівникам такого податкового агента) на виконання обов'язку щодо їх забезпечення додатковими соціальними гарантіями, компенсаціями та пільгами в силу укладеного та чинного колективного договору, а також включення роботодавцем витрат на таке надання (зокрема, продукти харчування) до складу собівартості реалізованих послуг, то таке надання (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги тощо) не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких платників податку.
Відповідно до п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно із пп. 1.7. п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до абз. першого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
На підставі вказаних норм суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 820/764/18 прийшов до висновку, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для прийому їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом “шведський стіл”, не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вказане рішення суду є чинним та підтверджує право позивача на отримання індивідуальної податкової консультації саме з урахуванням зазначених висновків. При цьому вказання відповідачем в оспорюваній податковій консультації на наявність підстав для оподаткування харчування працівників товариства як інших доходів відповідно до пп.164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України також повністю суперечить висновкам суду по справі № 820/764/18, тому є неправомірним.
Як встановлено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/8584/18, ДФС України надавалась індивідуальна податкова консультація № 5683/6/99-99-13-02-03-15 від 22.03.2017, якою встановлено: якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом “шведського столу”, коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто, отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об'єкт оподаткування та база нарахування єдиного внеску; дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, вартість наданого працівникам безоплатного харчування є базою нарахування єдиного внеску.
Проте, відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України та не роз'яснено чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об'єкт оподаткування вказаним податком.
Аналогічних висновків дійшов суд при розгляді справи № 520/8584/18 про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 3853/6/99-99-13-02-03-15 від 05.09.2018.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування спірної індивідуальної податкової консультації підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною Індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, суд зазначає, що ця вимога може бути розглянута стосовно правового акту індивідуальної дії.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуальна податкова консультація не відповідає усім вказаним ознакам, зокрема не вичерпує свою дію його виконанням та не має визначеного строку.
При цьому, відповідно до приписів п. 53.2. ст. 53. ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Отже, вказана норма ПК України прирівнює порядок оскарження індивідуальної податкової консультації до порядку оскарження правового акту індивідуальної дії (індивідуального акту), однак не визначає індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії (індивідуальний акт).
Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є саме скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним задовольнити позов ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЕЙН” шляхом скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 № 2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, оскільки ця консультація надана без урахування висновків, викладених у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 у справі № 820/764/18, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті податкової консультації дотримано не було.
У зв'язку з чим вимога позивача про зобов'язання Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у Зверненні ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄИН” про надання індивідуальної податкової консультації від 06.05.2019 вих. №2019/05/06-2, з урахуванням висновків викладених в Рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18 підлягає задоволенню.
Стосовно вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом надання звіту про виконання рішення суду у тридцятиденний строк з дня набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи той факт, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів перед судом належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваної індивідуальної податкової консультації, а відтак позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року № 2535/6/99-99-13-02-03- 15/ІПК.
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) надати нову індивідуальну податкову консультацію з питань, поставлених у Зверненні ТОВ “ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН” про надання індивідуальної податкової консультації від 06.05.2019 вих. №2019/05/06-2, з урахуванням висновків викладених в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі № 520/8584/18.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (просп. Науки, буд. 27-Б, 8 пов., м. Харків, 61072, код ЄДРПОУ 37364327) у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне рішення складено 23 липня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.