Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 липня 2020 р. № 520/10125/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника заявника - Амельченка С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, відповідно до якої просить суд:
- скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати у вигляді компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року включно в повному обсязі.
В обґрунтування зазначеної заяви представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Вказане рішення набрало законної сили та повністю виконане відповідачем. Поряд із тим, Верховним Судом під час розгляду справ № 820/3870/17 та № 820/1313/18 було встановлено обставину реальної неможливості здійснення Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області вчасного розрахунку з працівниками за березень 2016 року в повному обсязі, через надання бюджетних асигнувань для здійснення виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №11, лише в жовтні 2016 року. Вказана обставина не була встановлена Харківським окружним адміністративним судом та не могла бути відома Регіональному відділенні при ухваленні рішення у справі №520/10125/19. Означені факти свідчать про необхідність перегляду судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі № 520/10125/19. Так, на думку заявника, в разі якщо б суду першої інстанції під час розгляду справи № 520/10125/19 було відомо про існування обставин, які встановлені Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 у справі № 820/3870/17 та від 29.04.2020 у справі №820/1313/18, це потенційно зумовило б прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач проти задоволення вказаної заяви заперечував та зазначив, щодо відсутності обставин, визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду рішення за нововиявленими обставина.
Представник заявника підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов наступного.
Відповідно до норм статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно частини четвертої цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Аналіз наведених положень вказує на те, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).
В контексті пункту 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
У заяві про перегляд судового рішення, як нововиявлену обставину зазначено правову позицію, висловлену Верховним Судом під час розгляду справ № 820/3870/17 та № 820/1313/18 щодо реальної неможливості здійснення Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській області вчасного розрахунку з працівниками за березень 2016 року в повному обсязі, через надання бюджетних асигнувань для здійснення виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №11, лише в жовтні 2016 року.
Поряд із тим, матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи № 520/10125/19 ані позивач, ані відповідач в обґрунтування своїх позицій взагалі не посилались на рішення суду по справах № 820/3870/17 та № 820/1313/18, що на думку суду, виключає наявність такої ознаки новововиявленої обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що заявник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях було стороною по справах № 820/3870/17 та № 820/1313/18, а тому йому повинно було бути відомо про обставини розгляду даних справи, які і стали підставою для звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при розв'язанні спору, підстави для скасування судового рішення у даній справі та ухвалення нового рішення відсутні.
Згідно з пунктом 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 361 ст. 368, ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №520/10125/19 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про стягнення заробітної плати - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали складено 23 липня 2020 року.
Суддя С.О.Чудних