23 липня 2020 р. м. Рівне №460/3083/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник О.В.Бурма, відповідача: представник О.В.Гайдусь, розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо судових витрат у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі №460/3083/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області про повернення ОСОБА_1 помилково або надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5738,03 грн. за квитанцією №0005408 від 24.12.2019.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошена судом 09.07.2020 у судовому засіданні, в якому сторони участі не брали.
Під час складання повного судового рішення судом виявлено, що залишилося невирішеним питання про судові витрати, а саме щодо сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору, а тому ухвалою від 13.07.2020 питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі №460/3083/20 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.07.2020.
Крім цього 15.07.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні, представник позивача підтримав свої доводи щодо витрат на професійну правничу допомогу, зауважуючи, що їх сума не є завищеною. Визнав той факт, що позивач ОСОБА_1 є його дружиною, доводячи що дана обставина не розглядається, як порушення вимог чинного законодавства. Також визнав той факт, що ОСОБА_1 має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, однак доводив що його дія зупинена.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягала, що витрати на правничу допомогу на підлягають стягненню, з огляду на те, що позивач і її представник перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду згідно з квитанцією №51від 29.04.2020 сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а.с.5).
Відповідно до цього, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зауважує на такому.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стороною позивача суду надано договір про надання правничої допомоги від 09.03.2020, додаткову угоду до нього від 13.07.2020, розрахунок вартості витрат, за яким попередня консультація - 1 год. вартістю 100 грн., підготовка звернення в ГУ ПФУ в Рівненській області - 1 год. вартістю 200 грн., складення позовної заяви - 3 год. вартістю 750 грн. (250 грн. за 1 год.), гонорар - 550 грн., а разом 1600 грн. Також надано дублікат квитанції банку на оплату цієї суми.
При цьому, ні в договорі, ні в додатковій угоді до нього, ні в розрахунку не обумовлено, в якій саме справі, чи щодо яких саме правовідносин надано адвокатські послуги.
Судом за даними Єдиного реєстру адвокатів України встановлено, що ОСОБА_1 є діючим адвокатом, свідоцтво №1690 від26.07.2019, видане Радою адвокатів Рівненської області.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суду не надано жодного належного і допустимого доказу реальності і необхідності отримання позивачем, яка є діючим адвокатом, від адвоката Бурми О.В., який є її законним чоловіком, тих видів правничої допомоги, про які зазначено в розрахунку від 13.07.2020.
Крім того суд не вважає розрахунок вартості витрат на відповідну допомогу обґрунтованим, позаяк правова позиція щодо розгляду таких спорів, який вирішувався в межах справи №460/3083/20, давно і чітко сформована Верховним Судом (зокрема у постановах від 20.03.2018 (справа №819/1249/17), від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).
За сукупністю наведеного, враховуючи відсутність належного підтвердження того, що витрати понесені позивачем саме на отримання необхідної та професійної правничої допомоги і саме в даній справі, суд не може прийняти заявлені позивачем витрати на рівні 1600,00 грн., а тому й відмовляє у їх стягненні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
ОСОБА_1 відмовити у стягненні на її користь за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1600,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Суддя Н.В. Друзенко