22 липня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/3042/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:
визнати неправомірним та скасувати рішення від 25.03.2020 №21 про утримання надміру виплачених сум пенсій;
зобов'язати відповідача повернути на поточний рахунок ОСОБА_1 незаконно утриману суму пенсії у квітні 2020 року, видавши наказ .
Позов обґрунтований доводами про те, що у спірних відносинах відсутні зловживання з боку пенсіонера як передумова виникнення переплати суми пенсії, а тому відсутні підстави для утримання з позивача суми такої переплати.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 20/ зазначив, що внаслідок задоволення заяви позивача від 4.03.2020 про переведення з пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", виникла переплата за період з 4.03.2020 по 31.03.2020 у розмірі 1483,47 грн, що правомірно була утримана у квітні 2020 року на підставі рішення від 25.03.2020 №21.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Обставини справи
Позивач перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як отримував пенсії за вислугу років, що сторони не заперечують.
4.03.2020 ОСОБА_1 подано до пенсійного органу заяву про переведення з пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 22-23/.
На цій підставі позивача з 4.03.2020 переведено на пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 8602,39 грн, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією протоколу /а.с. 33/.
Разом з цим, ОСОБА_1 за березень 2020 року виплачено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 10244,80 грн, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією атестата від 5.03.2020 №188 /а.с. 30/ та не заперечується позивачем.
Рішенням ГУПФ України в Полтавській області від 25.03.2020 №21 установлено, що внаслідок перерахунку пенсії виникла переплата за за період з 4.03.2020 по 31.03.2020 у розмірі 1483,47 грн, яку належить утримати з пенсії ОСОБА_1 у квітні 2020 року.
Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 50 Закону України від 9.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Так само, згідно зі статтею 103 Закону України від 5.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Водночас, як визначено пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окрім того, як визначено частиною другою статті 73 названого Кодексу, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з предмета цього спору, суд, надаючи правову оцінку спірному рішенню пенсійного органу, перевіряє відповідність такого рішення вимогам частини другої статті 2 КАС України, а саме - чи прийнято таке рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, мотивуючи рішення про утримання з позивача надміру виплаченої суми пенсії у розмірі 1483,47 грн, відповідач виходив з того, що переплата пенсії виникла внаслідок подання ОСОБА_1 заяви про переведення з одного виду пенсії на інший.
Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд виходить з того, що в силу зазначених вище положень статті 50 Закону №1058-IV та статті 103 Закону №1788-ХІІ обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера.
Зловживання правом - особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, у використанні недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.
Отже, зловживання своїми правами полягає у недобросовісному їх здійсненні.
У контексті наведеного спору суд зауважує, що подання пенсіонером заяви про переведення з одного виду пенсії на інший та/або про перерахунок пенсійної виплати у жодному випадку не може бути розціненим як зловживання правом, адже відповідне право прямо передбачене у законі, а реалізація такого права не пов'язана з недобросовісним наміром.
Як наслідок, у спірних відносинах відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 1483,47 грн, адже така переплата виникла не внаслідок зловживання з боку пенсіонера.
Натомість відповідна переплата має місце внаслідок добровільного здійснення пенсійним органом нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугу років за березень 2020 року.
Також у спірних відносинах відсутня рахункова помилка при обчисленні пенсії ОСОБА_1 за березень 2020 року.
А тому, надміру виплачена позивачу за березень 2020 року пенсія у розмірі 1483,47 грн не підлягає поверненню з огляду на приписи статті 1215 ЦК України.
З урахуванням наведеного, рішення відповідача від 25.03.2020 №21 про утримання надміру виплачених сум пенсії не ґрунтується на вимогах закону, а тому його належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.
Окрім того, обираючи належний спосіб захисту прав позивача суд враховує, що кошти у розмірі 1483,47 грн фактично утримані з пенсії ОСОБА_1 у квітні 2020 року.
За таких обставин, суд, керуючись приписами частини другої статті 9 та пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з ГУПФ України в Полтавській області на користь позивача зазначену суму коштів.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією від 15.06.2020 №7 /а.с. 14/. Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 15/.
Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправного рішення про утримання з позивача суми пенсійної виплати, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати повністю.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 25 березня 2020 року №21.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 безпідставно утриману у квітні 2020 року суму пенсії у розмірі 1483,47 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні сорок сім копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач (боржник): Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба