Справа № 420/5933/20
23 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення складені за результатами фактичної перевірки оформленої актом № /15/15/РРО/2664605507 від 26.07.2019 р.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 10.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали від 10.07.2020 року усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Підставами для залишення позовної заяви без руху були: не зазначення місця проживання та реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта представника, який підписав позов; не конкретне та не чітке зазначення змісту позовних вимог; відсутність обґрунтування з посиланнями на норми законодавства в чому полягає порушене право позивача з боку відповідачів в даному випадку у сфері публічно-правових відносин; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В зв'язку з цим, суд своєю ухвалою від 10.07.2020 року зазначив про необхідність вказані недоліки усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.
17.07.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з адміністративним позовом в новій редакції.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
В позовній заяві в новій редакції ОСОБА_1 просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення складені за результатами фактичної перевірки оформленої актом № /15/15/РРО/2664605507 від 26.07.2019 р.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В позові не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача, оскільки звертаючись до суду з позовом позивач навіть не володіє інформаціє, які він податкові повідомлення-рішення оскаржує, їх кількість, зміст порушення, суму збільшення/зменшення грошового зобов'язання або накладення штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень рішень відбулось з порушенням норм Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що в силу об'єктивних обставин не може отримати податкові повідомлення-рішення від відповідача, та як наслідок чітко сформулювати які саме податкової повідомлення-рішення позивач просить суд скасувати.
При цьому, позивач в позові належним чином не обґрунтував з посиланнями на норми законодавства в чому полягає його порушене право з боку відповідача у сфері публічно-правових відносин, оскільки звертаючись до суду з позовом він жодним чином не обґрунтовує виявлені під час перевірки порушення норм податкового законодавства, які зазначені в згаданому акті перевірки № /15/15/РРО/2664605507 від 26.07.2019 р., будь-яких доказів в спростування вказаних обставин до суду також не було надано.
Суддя зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має визначитися з предметом спору, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позивач не додав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Будь-якої іншої належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи від позивача до суду не надходило.
Таким чином, позивач не виконав ухвалу суду від 10.07.2020 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень необхідно повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 79, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень повернути позивачеві.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко