Справа № №420/957/20
22 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії,- вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
І. Суть спору:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просив:
(1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.08.2017 року по 31.12.2019 року;
(2) стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.08.2017 року по 31.12.2019 року в сумі 107176,02 грн.;
(3) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.08.2017 року по 31.12.2019 року.
(4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення з детальним розрахунком.
Ухвалою суду задоволено заяву представника позивача та залишено без розгляду в частині позовних вимог, а саме:
(3) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.08.2017 року по 31.12.2019 року.
(4) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення з детальним розрахунком.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2017 року №174 зарахований до списків військові частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
У період проходження позивачем військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 19.08.2017 року по 31.12.2019 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Позивач зазначив, що індексація його грошового забезпечення не виплачена і станом на дату подання позову, підтвердженням цьому є копія довідки розрахунку нарахування індексації від 23.01.2020 року №81 та копії карток особового рахунку за 2017 р., 2018 р., 2019 р.
17.12.2019 року позивач подав рапорт до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення за період 19.07.2017 року по теперішній час та продовжувати виплату відповідно до вимог чинного законодавства.
Проте у відповіді військової частини НОМЕР_2 (вих,№82 від 23.01.2019 р.) було зазначено, що військова частина не в змозі встановити базовий місяць, у зв'язку з цим базовим місяцем визначено місяць зарахування позивача до списків військової частини.
Позивач зазначив, що січень 2008 р. є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Так загальна сума індексації грошового забезпечення, яка позивачу не була виплачена відповідачем за період з 19.08.2017 р. по 28.02.2018 р. становить 26 058,18 грн.
Щодо періоду з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р. позивач зазначив наступне.
01.03.2018 р. вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Відповідно до копії довідки про заробітну плату грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року склало 11440,32 грн. (нараховано в березні 2018 р.), а за березень 2018 року 12012,34 грн. (нараховано в квітні 2018 р.). Тобто, грошовий дохід позивача збільшився на 572,02 грн.
Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін 241,70% (розрахунок додається), то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70% / 100), що становить 4258,75 грн.
Позивач вважає, що сума належної йому індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4258,75 грн. мінус 572,02 грн. та становить 3676,73 грн.
Виходячи з вищенаведеного в супереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, військова частина НОМЕР_2 починаючи з 01.03. 2018 року не виплачувала позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 3686,73 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства.
Позивач вважає, що відповідачем за період з 01.03.2018 року по 31.12.2019 року не було виплачено індексації грошового забезпечення на суму 81117,84 грн.
За період з 19.08.2017 по 31.12.2019 р.сума невиплаченої індексації грошового забезпечення становить 107176.02 грн.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, та такими, що порушують встановлене статтею 43 Конституції України право позивача на заробітку плату.
(б) Позиція відповідача
16.05.2020 р. відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав (а.с.38-43).
Відповідно до довідки помічника командира частини з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2020 р. №135/фес про нарахування суми індексації позивачу за період з 19.08.2017 р. по 01.03.2018 р. на загальну суму 2027,12 грн.
Військова частина НОМЕР_1 була реформована в полк відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2016 р. №163 на підставі спільної директиви оборони України та Генерального штабу Збройниз Сил України від 26.05.2016 р. №322/1/11 дск та директиви командувача військ оперативного командування південь від 27.05.2016 р. №9 дск. Всі посади були створені та занесені до штатного розпису установи в серпні 2016 р.
Відповідно до розяснення, що надані у листі Мінсоцполітики від 14.06.2016 р. №263/10/136-16, ячщо працівник прийнятий на новостворену посаду (введену в штатний розпис установи), обчислення ІСЦ для проведення індексації повинне здійснюватись з наступного після створення посади місяця. Тобто базовим місяцем для працівника в таких ситуаціях буде місяць створення нової посажи (її введення в штатний розпис). Базовий місяць для розрахунку індексації за період з серпня 2017 р. по лютий 2018 р. встановлено серпень 2016 р.
За вищезазначений період індексація грошового забезпечення не виплачувалась відповідно до розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Оскільки не було фінансування на індексацію.
Щодо виплати індексації грошових доходів з березня 2018 р. по грудень 2019 р. відповідач зазначив наступне.
Індексація грошових доходів з березня 2018 р. виплачується в повному обсязі, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078. Отже індексація грошових доходів позивачу виплачена у повному обсязі.
Відповідно до довідки помічника командира частини з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2020 р. №136/фес про нарахування суми індексації позивачу за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р. на загальну суму 1971,20 грн.
(в) Відповідь на відзив
30.03.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив, що відповідач не вказує, що посадові оклади за посади занесеними до штатного розпису в серпні 2016 р. встановлювались відповідно до постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Тобто посадовий оклад, який позивачу був встановлений в серпні 2016 р. останній раз підвищувався 01.01.2008 р., відповідно до Постанови №1294.
Отже, посадовий оклад за прсадою, яку займав позивач затверджений 01.01.2008 р. відповідно до постанови №1294 та обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а саме з лютого 2008 р.
Також позивач зазначив, що відповідач з у звязку з протиправними діями щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 19.08.2017 р. по 28.02.2018 р. провів неправильний розрахунок індексації грошолвого забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
12.02.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.04.2020 р. ухвалою суд перейшов до розгляду справи зі спрощеного позовного провадження взагальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.
08.07.2020 р. суд ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2017 року №174 зарахований до списків військові частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
17.12.2019 року позивач подав рапорт до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення за період 19.07.2017 року по теперішній час та продовжувати виплату відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповіді військової частини НОМЕР_2 (вих.№82 від 23.01.2019 р.) зазначено, що військова частина не в змозі встановити базовий місяць, у зв'язку з цим базовим місяцем визначено місяць зарахування позивача до списків військової частини.
Суд встанови, що позивачу з серпня 2017 р. по лютий 2018 р. нараховувалась та виплачувалась індексація з базовим місяцем серпень 2016 р., а також з грудня 2018 по грудень 2019 р. нараховувалась та виплачувалась індексація з базовим місяцем 2018 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками (а.с. 44-45).
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ч. 6 ст.5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України № 2148-VIII від 03.10.2017 року (чинній з 11.10.2017 року) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
За таких підстав, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Суд встанови, що позивачу з серпня 2017 р. по лютий 2018 р. нараховувалась та виплачувалась індексація з базовим місяцем серпень 2016 р., а також з грудня 2018 по грудень 2019 р. нараховувалась та виплачувалась індексація з базовим місяцем 2018 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками (а.с. 44-45).
Однак у період з березня 2018 р. по листопад 2018 р. позивачу не нараховувалась індексація.
Щодо посилання позивача , щодо нарахування індексації з базовим місяцем січень 2008 р. суд зазначає наступне.
Постанова КМУ № 1078 від 17.07.2003 в редакції, чинній до 15.12.2015 у п.5 міститься посилання на «базовий» період. З 15.12.2015 п.5 Постанови КМУ № 1078 викладено в наступній редакції: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Згідно з п.10-2 Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Позивач просить визначити йому базовий місяць для нарахування індексації січень 2008 року, оскільки з 01.01.2008 змінилася структура грошового забезпечення.
Проте враховуючи вищенаведені норми права вбачається, що підставою для встановлення «базового» місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. Цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Проте коли настане право на індексацію грошового забезпечення, а також яким буде коефіцієнт поточної індексації, залежить від розміру приросту індексу споживчих цін.
Тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу у період з серпня 2017 р. по лютий 2018 р. та стягнення з відповідача за вказаний періо індексації, не належить до задоволення.
Щодо визнання протиправної бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у період з березня 2018 р. по листопад 2018 р. індексація та стягнення за вказаний період індексації, суд робить висновок, що вона не належить до задоволення, виходячи з наступного.
Постановою КМУ № 704 від 30.08.2017 було встановлено нові (підвищені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.
З огляду на те, що на підвищення посадових окладів на підставі постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 з березня 2018 року та 0,0% коефіцієнт індексації з квітня 2018 по листопад 2018 підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період немає.
За період з 01.12.2018 по 31.12.2019 позивачу індексація нараховувалась та виплачувалась, що підтверджується довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення (а.с.45)
Таким чином, з огляду на вищевикладе, у відповідності до наявних доказів у матеріалах справи, суд робить висновок, що позовні вимоги не належать до задоволення.
VI. Судові витрати
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 244-246 КАС України, суд -
1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , адреса 67560, Одеська обл., Лиманський район, с. Красносілка, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя О.Я. Бойко
.