Справа № 420/4211/20
22 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення,-
19.05.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку другої групи, оформлене листом № 694/С/15-32 від 17 січня 2020 року.
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області відповідно до покладених на нього законом повноважень розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та вирішити питання щодо реєстрації суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач станом на 01 січня 2020 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування та 14 січня 2020 року прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності. При цьому 16.01.2020 року позивач подав державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та заяву про обрання спрощеної системи оподаткування підприємця. Проте рішення ГУ ДПС в Одеській області йому відмовлено в реєстрації як платника єдиного податку другої групи. Позивач не погоджуючись з прийнятим Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області рішенням про відмову у реєстрації як платника єдиного податку другої групи, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
12.06.2020 року за вх. № 22658/20 від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що ФОП ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 перебував на спрощеній системі оподаткування та 14.01.2020 прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності. При цьому 16.01.2020 ФОП ОСОБА_1 здійснив процедуру державної реєстрації фізичної особи-підприємця та подав державному реєстратору заяву на обрання спрощеної системи оподаткування. Згідно пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. ст. 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Недотримання вимог п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. У разі якщо фізична особа - підприємець,яка на початок поточного року перебував на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, поновила реєстрацію протягом поточного року, то така особа вважається платником інших податків і зборів. При цьому така особа не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у цьому році. Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, з огляду на що вимоги визначені у позові є безпідставним.
16.06.2020 року за вх.. № ЕП/9001/20 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 16.01.2020 року, номер запису про державну реєстрацію 25560000000159185.
Основний вид економічної діяльності позивача за КВЕД 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
16.01.2020 року позивач подав державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та заяву про обрання спрощеної системи оподаткування підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.
Листом від 17.01.2020 року № 694/С/15-32 ГУ ДПС в Одеській області повідомило позивача про відмову у реєстрації як платника єдиного податку другої групи у зв'язку із недотриманням позивачем вимог п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.
03.02.2020 року позивач подав скаргу на рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17 січня 2020 року № 694/С/15-32 до Державної податкової служби України про скасування рішення, контролюючого органу, в порядку положень статті 56 Податкового кодексу України.
Рішенням від 24.03.2020 року № 10648/6/99-00-04-05-03-06 Державна податкова служба України керуючись главою 4 розділу II Кодексу, главою 1 розділу XIV Кодексу та п.п.3 п. 2 розділу IX Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, скаргу ФОП ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17.01.2020 № 694/С/15-32 про відмову у реєстрації платника єдиного податку - без змін.
Згідно з п.291.2 ст.291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст.291 ПКУ встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно з пп. 298.1.1 п.298.1 ст.298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Форма такої заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675. У ній зазначаються такі відомості:
найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону;
податкова адреса суб'єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
види господарської діяльності, обрані фізичною особою - підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються;
ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання;
кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги";
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно п.п.298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Судом встановлено, що позивач 16.01.2020 року для проведення реєстраційної дії «державна реєстрація фізичної особи-підприємця» надав наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
Тобто заява щодо обрання спрощеної системи оподаткування подана позивачем до закінчення місяця в якому відбулася реєстрація фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст. 298 ПК України передбачено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Відповідно до п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
З огляду на вказане, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не дотримано вимоги п.п.298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України під час подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, оскільки державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця відбулася в січні 2020 року. Тому норми 298.1.4 п.298.1 ст. 298 ПК України не могли застосовуватись до позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення слід задовольнити.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 2102,00 грн., сплачені згідно квитанції № 47488 від 18.05.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку другої групи.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та вирішити питання щодо реєстрації суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.