Справа № 420/4709/20
22 липня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.06.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії та рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку з 01.10.2017 пенсії за вислугу років виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, яка діяла до липня 2011 року, викладених в рішенні №3339 від 27.05.2020 та скасувати вказане рішення про відмову в перерахунку пенсії.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789гХП від 05.11.1991 в редакції, яка діяла до липня 2011 року, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати 57 607,85 грн., без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 р. та здійснювати відповідні виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», підвищено посадові оклади та надбавки до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини. 22.05.2020 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії починаючи з 01.10.2017 р., згідно зі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, та на підставі постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30.08.2017 №657 чинної з 06.09.2017, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру. За результатами розгляду заяви, Управлінням відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.06.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі № 420/4709/20 до набрання законної сили рішенням у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20).
19.06.2020 року за вх. № 23641/20 (19.06.2020 року за вх. № 23542 повторно) від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури після 13.12.2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 № 1155, яка набрада чинності з 01.01.2020 року, затверджено схеми окладів прокурорів Офісу Генеральної прокуратури, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому пунктом 7 постанови №1155 встановлено, що, зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Отже, права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», згідно з довідкою про заробітну плату від 06.03.2020 № 500 (розмір заробітної плати визначено на 06.09.2017 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657), позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років. Таким чином, дії Головного управління ПФУ в Одеській області є правомірними та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
26.06.2020 року за вх. № 24651/20 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема підтримано правову позицію викладену в адміністративному позові.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати, відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
06.02.2018 року наказом № 249к від 05.02.2018 року позивача звільнено з посади прокурора та органів прокуратури за власним бажанням, відповідно до п.7 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру".
31.05.2018 року, на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2018 року, Центральним об'єднаним УПФУ в м. Одесі позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% від середнього заробітку з 08.11.2017 року довічно в розмірі 19208,53 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», підвищено посадові оклади та надбавки до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини.
26.02.2020 року позивач звернувся до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою щодо проведення експертного економічного дослідження про проведення розрахунку та розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугою років.
21.05.2020 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок експертного економічного дослідження, відповідно до якого розмір заробітної плати позивача для перерахунку пенсії станом на 06.09.2017 р., розрахований відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 р. розраховано та нормативно підтверджено на суму 57607,85 грн. Також зазначено, що згідно проведеного перерахунку за наданими документами розмір заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 станом на 06.09.2017 р. для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України складає - 57607,85 грн.
22.05.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру.
Рішенням № 83427 від 27.05.2020 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 р. Окрім того, у рішенні зазначено, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадового окладу працівників прокуратури, передбачене цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу визначався статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" (надалі - Закон № 1789-XII).
Згідно приписів ч.1 ст. 50-1 Закону № 1789-XII ( в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Приписами вказаної ст. 50-1 Закону № 1789-XII також визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
В подальшому до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" вносились зміни, проте такі стосувались порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.
Суд звертає увагу на те, що норми статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які безпосередньо визначали умови перерахунку пенсії, були виключені із цього Закону, а питання визначення умов та порядку перерахунку таких пенсій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України - з набранням чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII (набрав чинності 01 січня 2015 року).
Пунктом 16 розділу III "Прикінцеві положення" цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 28.12.2014 №76-VIII), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Проте, згідно вищевказаної статті в редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час спірних правовідносин умови і порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено.
Між тим, з аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія, згідно із Законом України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Отже, чинним на момент звернення позивача до уповноваженого органу (територіального органу Пенсійного фонду України) законодавством передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак, встановлене право особи, яка отримує відповідно до законодавства про прокуратуру пенсію за вислугу років, на її перерахунок за певних умов та в порядку, які на даний час Урядом України не визначені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та ст. 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вказує, що позивач має право на перерахунок пенсії, з огляду на дію Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", оскільки, у такому разі мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та рішення від 20.03.2002 р. №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, Конституційний Суд України сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Згідно п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Позивачу пенсія в розмірі 90% від суми заробітної плати була призначена до набрання чинності вказаним Законом. З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Посилання відповідача на відсутність механізму регулювання умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури суд відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів»( рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та іроти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймі «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права( пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт ( рішення у справі «Копецький проти Словачини»).
У даних правовідносинах легітимні сподівання позивача на перерахунок пенсії передбачені законодавством, тобто, є конкретними, отже, на них поширюється режим «існуючого майна».
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року за заявою № 38667/06 у справі «Будченко проти України» наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 10.12.2013 р. у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 р. у справі № 21-445а13.
Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у пункті 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 р., якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, відсутність нормативного документу, і регулювання умов і порядку перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України «Про прокуратуру» права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.
Крім того, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі № 826/8546/18 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У п.54 вказаної постанови Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких законодавством покладено саме на останнього , що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та ст. 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, протиправність чого було підтверджено у судовому порядку в рамках справи № 826/8546/18, суд вказує, що позивач має право на перерахунок пенсії, з огляду на дію Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", оскільки, у такому разі мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення позивачу.
Також, слід зауважити, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, виходячи із розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 року, без обмеження її граничного розміру, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати 57 607,85 грн., без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 р. та здійснювати відповідні виплати, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою щодо проведення експертного економічного дослідження про проведення розрахунку та розміру заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугою років.
Так, згідно проведеного перерахунку за наданими документами розмір заробітної плати для перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 станом на 06.09.2017 р. для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України складає - 57607,85 грн.
На підставі експертного висновку, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру.
Суд не бере до уваги вказаний висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки визначення основної суми пенсії, на отримання якої має ОСОБА_1 , належить виключно до повноважень відповідача.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законодавством порядку вирішує справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 за №13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визначається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Крім того, протягом часу, за який пенсія позивачу виплачувалася шляхом її розрахунку, розмір пенсії міг змінюватися у зв'язку з внесенням змін до законодавства України, відповідно до якого розмір пенсії самого позивача також міг змінюватися.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) ; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в загальній сумі 1681,60 грн., сплачені згідно квитанції № 31414385-1 від 04.06.2020 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Одеській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 255, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії та рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку з 01.10.2017 пенсії за вислугу років виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, яка діяла до липня 2011 року, викладених в рішенні №3339 від 27.05.2020 та скасувати вказане рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789гХП від 05.11.1991 в редакції, яка діяла до липня 2011 року, у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати 57 607,85 грн., без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 р. та здійснювати відповідні виплати
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Токмілова Л.М.
.