справа №380/5012/20
з питань вжиття заходів забезпечення позову
22 липня 2020 року
м. Львів, вул. Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Гал-Кат” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
до Львівського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Гал-Кат” із позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій позивач з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України за № 1652618/39961271 від 18.06.2020 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 20.05.2020 за №9111206644;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7971 від 01.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 від 15.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника;
- виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім “ГАЛ-КАТ" (Код ЄДРПОУ39961271) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою від 01.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 22.07.2020 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
20.07.2020 до суду надійшла заява товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Гал-Кат” про забезпечення позову в якій заявник просить суд:
- зупинити дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 від 15.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 15.07.2020 позивачем отримано рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Відповідно до даного рішення ТОВ «ТД«ГАЛ-КАТ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У рядку «Податкова інформація» Відповідачем 2 було зазначено розшифрування обставин і інформації, які стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості наступного змісту. «ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» у червні-липні 2020 року здійснено операції з постачання виливок мідних, які мають характер транзитних операцій в ймовірних схемах ухилення від оподаткування. Вказані операції здійснювались і впродовж січня-травня 2020 року. Придбання виливок мідних в кількості 202, 85т здійснено у ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 42895314), яке придбало виливки мідні у ТзОВ «Тобакко Трейдінг» ( ЄДРПОУ42283769) по здійснених операціях у лютому 2020 року, походження яких не прослідковується по ланцюгу постачання: податковий кредит ТзОВ «Тобакко Трсйдінг» складається із придбання виливок мідних в ТОВ «Торгова компанія Діоніс»( ЄДРПОУ 43356041) та одягу, взуття, пледів, рушників, постільної білизни, текстильних виробів в інших суб'єктів господарювання. У ТОВ «ТК «Діоніс» придбання виливок мідних у 2020 р. відсутнє, платником придбавались ДП, суміш вугілля, одяг, продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, свинина, шини. Отже, наявні об'єктивні ознаки неможливості фактичного здійснення операцій з постачання виливок мідних, ймовірне ухилення ТзОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» від виконання свого податкового обов'язку зі сплати ПДВ по операціях із реалізації заготівок мідних, проводів, дротів та використання ним схем ухилення від сплати податків.»
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Рядок «Податкова інформація» в оскаржуваному рішенні № 8351 від 15 липня 2020 року містить також лише припущення щодо ймовірних порушень в ймовірних схемах ухилення від оподаткування. Так в розшифруванні зазначено, ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» у червні-липні 2020 року здійснено операції із постачання виливок мідних, які мають характер транзитних операцій в ймовірних схемах ухилення від оподаткування. Вказані операції здійснювались і упродовж січня-травня 2020 року. Придбання виливок мідних в кількості 202, 85 т. здійснено у ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ»(код ЄДРПОУ 42895314), яке придбало виливки мідні у ТзОВ «Тобакко Трейдінг» ( ЄДРПОУ42283769) по здійснених операціях у лютому 2020 року, походження яких не прослідковується по ланцюгу постачання: податковий кредит ТзОВ «Тобакко Трейдінг» складається із придбання виливок мідних в ТОВ «Торгова компанія Діоніс»( ЄДРПОУ 43356041) та одягу, взуття, пледів, рушників, постільної білизни, текстильних виробів в інших суб'єктів господарювання. У ТОВ «ТК «Діоніс» придбання виливок мідних у 2020 р. відсутнє, платником придбавались ДП, суміш вугілля, одяг, продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, свинина, шини. Отже, наявні об'єктивні ознаки неможливості фактичного здійснення операцій з постачання виливок мідних, ймовірне ухилення ТзОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» від виконання свого податкового обов'язку зі сплати ГІДВ по операціях із реалізації заготівок мідних, проводів, дротів та використання ним схем ухилення від сплати податків.»
Однак, виливки мідні у кількості 202, 85 т, про які йдеться у рішенні № 8351 від 15.07.2020, ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» придбало у ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» як у виробника.
15.07.2020 ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» звернулося до ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» з листом про надання роз'яснень про походження товару(виливок мідних) придбаних у червні 2020 року за договором № 12-з від 18.05.2020.
17.07.2020 ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» надало відповідь листом вих. № 36. У даному листі ГОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» надало пояснення про те, що виливки мідні, які були поставлені ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» за договором №12-з від 18.05.2020 були виготовлені ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» на власних виробничих потужностях з металобрухту ДСТУ 321 1:2009 Мідь в брикетах. ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» є виробничим підприємством, має відповідне обладнання для виготовлення виливок мідних, має відповідні дозвільні документи на використання такого обладнання, має кваліфікований персонал для роботи на такому обладнанні. Також ТОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» надав копії відповідних документів, які надають роз'яснення щодо сировини, з якої виготовлено поставлені за договором №12-з від 18.05.2020 виливки мідні. Зокрема, це копії виробничих звітів ТОВ «ГАЛИЧ- МЕТ».
Заявник вказує, що доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано, як і не надано доказів того, що відповідач-2 вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідних запитів, вказаним в оскаржуваному рішенні підприємствам ТзОВ «ГАЛИЧ-МЕТ», ТзОВ «ТОБАККО ТРЕЙДІНГ», ТОВ «Торгова компанія «Діоніс».
Однак рішення № 8351 від 15.07.2020 не містить жодних обгрунтованих та вмотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Також заявник вказує, що включення Позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на Позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необгрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами.
Крім того, внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
Так, 15.07.2020 ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 02.07.2020 за дог. № 14П-08 від 12.12.2018, укладеного з ТОВ «УКРЕЛЕКТРОАПАРАТ».
Згідно отриманої квитанції № 9167994191 від 15.07.2020 податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Платник податку , яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
15.07.2020 ТОВ «ТД «ГАЛ-КАТ» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 03.07.2020 за дог.289 від 18.12.2017 з ТзОВ ПВП «ЕЛЕКТРОПРИЛАД».
Згідно отриманої квитанції № 9167915464 від 15.07.2020 податкову накладну прийнято, реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8544 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються(виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання , що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Заявник вказує, що ефективним способом захисту порушеного права позивача до вирішення спору по суті є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, оскільки невжиття таких заходів призведе до безпідставно зупиненої реєстрації податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
На підставі наведеної норми, суд розглядає заяву без виклику учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом встановлено, що рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 8351 від 15.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Вказаним рішенням ТОВ “ТД “ГАЛ-КАТ” віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Враховуючи те, що включення ТОВ “ТД “ГАЛ-КАТ” до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, то зупинення дії оскаржуваного рішення забезпечить відновлення порушених прав позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку на додану вартість.
Приписами ч.2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просив, заявник та наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (судця) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Окрім цього, суд зазначає, що у рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також вказує на необхідність справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, як приклад наводяться рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 від 15.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
До набрання законної сили рішенням суду: зупинити дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8351 від 15.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Копії ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з урахуванням положень п. 3 Розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Грень Н.М.