справа№380/3085/20
20 липня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Рак З.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
22.04.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700043/2 від 16.03.2020;
- визнати протиправною та скасувати картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA209180/2020/00162 від 16.03.2020.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 у справі № 380/3085/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
14.07.2020 представник позивача звернулася до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, витрати на переклад та нотаріальне засвідчення документів в сумі 6000,00 грн.
Розглянувши вказану заяву, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 252 КАС України, передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Окрім того суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Приписами частини 1 статті 132 КАС України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду (ч.3 ст.132 КАС України).
Витрати на професійну правничу допомогу регулюються ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (п.4 ст.134 КАС України).
Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 ст.134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Отже, приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Але, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Між позивачем та адвокатом Цебаком Іваном Семеновичем укладено договір про надання правничої допомоги від 25.03.2020 №03/20, відповідно до якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов'яний сплатити винагороду (гонорар) та фактичні витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені Сторонами у Договорі. За правову допомогу передбачену в цьому Договорі Клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката за вивчення документів, підготовку правової позиції по справі, вивчення судової практики, підготовку позовної заяви становить - 5500,00 грн.
Відповідно до звіту про надану правову допомогу, адвокатом надано позивачу правничу допомогу, а саме:
-первинна консультація, Укладення договору №03/20 тривалістю 30 хв;
-вивчення наданих документів, вивчення ціни позову та повідомлення її клієнту, розрахунок судового збору, повідомлення його клієнту для оплати, підготовка правової позиції по справі тривалістю 4,5 год;
-вивчення судової практики 2,5 год;
- підготовка позовної заяви 25, год;
- передача клієнту документів, позовної заяви, надання правових рекомендацій щодо подальшого ведення справи клієнтом особисто 1,5 год.
Загальна сума до сплати становить 5500,00 грн.
Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд дійшов висновку, що сума зазначена в договорі та звіті про виконану роботу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.
Окрім того, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Щодо вимог про стягнення 500 грн на переклад та нотаріальне завірення документів, то суд зазначає наступне. На підтвердження витрат на переклад у сумі 500 грн. позивачем надано товарний чек ФОП « ОСОБА_2 » від 25.03.2020.
Однак, зі змісту вказаної квитанції не зрозуміло, переклад яких саме документів здійснювався та чи мають вони відношення до розглядуваного адміністративного позову ОСОБА_1 . Також судом встановлено, що згідно долучених до матеріалів справи перекладених документів, переклад з французької мови на українську виконано перекладачем ОСОБА_3 , водночас жодних доказів про те, що ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах із ФОП « ОСОБА_2 » не надано.
Таким чином, немає підстав для стягнення в користь позивача витрат на переклад, які заявлені позивачем до стягнення із відповідача.
Щодо стягнення витрат на нотаріальне завірення копій, то у задоволенні таких належить відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів понесення таких витрат.
З урахуванням наведеного, заяву про ухвалення додаткового судового рішення належить задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 139, 241-247, 250-252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити частково.
Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Т. Костюшки, 1; ЄДРПОУ 43334811) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
В частині вимог про стягнення 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. на правничу допомогу та витрат на переклад та нотаріальне завірення документів - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.07.2020.