22 липня 2020 року № 320/3901/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бородянської селищної ради Київської області, в якому просить:
- визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати Бородянську селищну раду Бородянського району Київської області (07801, Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна 230; ідентифікаційний код 04363662) розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу, комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691 розташованої на території Дружнянської сільської ради, Бородянського району, Київської області в порядку ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні;
- зобов'язати Бородянську селищну раду Бородянського району Київської області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, звернувся до відповідача із заявою-клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, додавши до неї графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Однак, Бородянської селищної ради Київської області вказану заяву у порядок та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не розглянула, протиправно не прийнявши будь-якого рішення.
Відповідач з позовом не погодився, надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на клопотання позивача від 14.02.2020 було надано відповідь у встановлені законодавством терміни.
Ухвалою суду від 07.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Бородянської селищної ОТГ Київської області із заявою від 24.01.2020, в якій виразив прохання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту (комунальної власності), яка знаходиться: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада. В заяві було чітко зазначене бажане місце розташування земельної ділянки та долучено графічний матеріал.
До заяви додано перелік документів визначений чинним земельним законодавством, а звернення отримано 27.01.2020р. Так, додатками до заяв були документи:
- інформаційна довідка з Державного земельного кадастру про право власності та речові права;
- викопіювання з картографічної основи ДЗК, кадастрової карти;
- графічна матеріали на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки;
- копія паспорту громадянина України та довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.
У відповідь на заяву надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виконавчий комітет Бородянської селищної ради VII скликання Бородянського району Київської області повідомив заявника листом від 17.02.2020, що: «як вбачається з поданих Вами документів, земельна ділянка, яку передбачається відвести у власність, є частиною сформованої земельної ділянки, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, площею 50,1463 га, та без виділення в окремий об'єкт цивільних прав шляхом поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством України, не може бути передана у власність чи користування».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд звертає увагу на наступне.
Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 116 Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).
Статтею 118 Земельного кодексу встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац другий частини сьомої). У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (абзац третій частини сьомої). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев'ята). Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина десята). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята).
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Приписами частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до частини другої статті 59 цього ж закону, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
У частині третій статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Тобто, вирішення питань, віднесених до компетенції сільської ради, здійснюється виключно шляхом прийняття рішень ненормативного характеру.
Як встановлено судом та убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Бородянської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для її одержання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га на території Дружнянської сільської ради, до якої додано графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
У силу положень статті 118 Земельного кодексу, відповідач був зобов'язаний розглянути зазначене клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Втім, як убачається з листа Бородянської селищної ради Київської області від 17.02.2020 №01-30-489, відповідачем повідомлено позивачу про неможливість винесення питання щодо надання йому у власність земельної ділянки для розгляду на засідання чергової сесії ради, оскільки остання не може бути передана у користування, чи у власність.
Беручи до уваги приписи частини сьомої статті 118 Земельного кодексу, що містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не підлягає розширеному тлумаченню, та не передбачає можливості не розглядати клопотань громадян про надання у власність земельних ділянок, суд вважає відмову відповідача у розгляді клопотання позивача незаконною.
Отже, лист відповідача від 17.02.2020 №01-30-489 не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, що вказує на протиправність відмови, відображеної у ньому, а також свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності стосовно розгляду клопотання позивача.
Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га.
Відповідно, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Бородянську селищну раду Бородянського району Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу, комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради, Бородянського району, Київської області в порядку ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З аналізу викладених норм з'ясовується, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн (квитанція від 13.03.2020 №0.0.16472923313.1 (а.с. 10).
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бородянської селищної ради Київської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу, комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691 розташованої на території Дружнянської сільської ради.
Зобов'язати Бородянську селищну раду Бородянського району Київської області (ідентифікаційний код 04363662) розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу, комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691 розташованої на території Дружнянської сільської ради, Бородянського району, Київської області в порядку ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області (ідентифікаційний код 04363662) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.