про відмову в забезпеченні позову
22 липня 2020 року 320/6142/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в місті Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Богуславської районної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Богуславської районної ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії Богуславської районної ради Київської області з проведення конкурсу на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" від 03.07.2020 щодо продовження терміну подання документів, поновлення поданих претендентами документів, визначення дати проведення конкурсу, а також щодо оприлюднення та опублікування на офіційному веб-сайті Богуславської районної ради та в засобах масової інформації повідомлення про продовження строку прийняття документів від осіб, які виявили бажання взяти участь в конкурсі на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня";
- визнати протиправними дії Богуславської районної ради Київської області щодо проведення конкурсу на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 провадження у справі відкрито.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони конкурсній комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" проводити конкурс на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" до набрання законної сили рішення у даній справі.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що 01.12.2017 між ним та Богуславською районною радою Київської області було укладено трудовий контракт про зайняття посади головного лікаря Богуславської центральної районної лікарні та продовжено трудові відносини строком на 5 років, однак у подальшому, у зв'язку з реорганізацією комунального закладу Богуславська центральна районна лікарня в комунальне некомерційне підприємство Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня", Богуславською районною радою Київської області було прийнято рішення №444-37-УІІ, згідно з яким затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня"; головного лікаря, голову комісії з проведення реорганізації комунального закладу Богуславська центральна районна лікарня ОСОБА_1 переведено на посаду виконуючого обов'язки директора комунального підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня"; зобов'язано виконуючого обов'язки директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" вчинити дії щодо проведення державної реєстрації підприємства в органах державної реєстрації та здійснити необхідні заходи з організації роботи Підприємства, відповідно до вимог чинного законодавства; доручено голові Богуславської районної ради оголосити конкурс на заміщення вакантної посади директора Підприємства; контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію районної ради з питань охорони здоров'я, навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, соціального захисту населення та учасників бойових дій.
Позивач стверджує, що дане рішення Богуславської районної ради Київської області, в частині переведення його на посаду виконуючого обов'язки директора комунального підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" було оскаржено ним до Богуславського районного суду Київської області та рішенням якого, 10.12.2019, було визнано протиправним та скасовано. Зазначає, що в своєму рішенні від 10.12.2019 Богуславський районний суд Київської області, зокрема, зобов'язав Богуславську районну раду Київської області на черговому пленарному засіданні розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 директором Комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня", на якому вирішити питання про можливість продовження з ним трудових відносин шляхом укладання нового контракту або внесення змін до існуючого. Так, позивач пояснює, що на виконання вищевказаного судового рішення Богуславською районною радою Київської області, на пленарних засіданнях розглядалось питання про врегулювання з ним трудових відносин, однак за результатами розгляду - рішення не прийнято, але не зважаючи на це конкурсна комісія з проведення конкурсу 03.07.2020 оголосила конкурс на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня".
Позивач зазначає, що оскільки в разі проведення конкурсу на зайняття посади директора комунального некомерційного підприємства Богуславської районної ради "Богуславська центральна районна лікарня" він може бути звільнений з роботи, то проведення такого конкурсу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому, на його думку, є термінова необхідність вжити заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони проведення вищевказаного конкурсу.
Відповідно статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Таким чином, у кожному конкретному випадку суд, виходячи з наданих доказів, зобов'язаний встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення його порушених прав та інтересів.
Перевіряючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що наведені заявником доводи про протиправність рішень Богуславської районної ради Київської області потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для заборони зазначеним особам вчиняти дії до набрання рішенням суду законної сили, як заходів забезпечення позову.
Таким чином суд дійшов висновку, що забезпечивши даний адміністративний позов у спосіб визначений позивачем, він фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті та вийде за межі підстав забезпечення позову передбачених статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що припущення заявника стосовно ймовірності того, що проведення конкурсу та обрання претендента на конкурсну посаду, на якій він по сьогоднішній день працює, призведе до влаштування іншого керівника підприємства, подальшого його незаконного звільнення та інших негативних наслідків, не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення даного позову. Оскільки, заявником не надано суду належних доказів на підтвердження існування очевидних ознак порушення його прав, свобод або інтересів та будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
З огляду на зазначене, суд констатує недоведеність позивачем підстав для забезпечення позову, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150 - 157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.