17 липня 2020 року № 359/5421/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Бориспільського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області про визнання протиправним та скасування постанови.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 17.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.10.2019.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 01.10.2019 дану адміністративну справу передано до Київського окружного адміністративного суду.
Після автоматичного розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 дану справу прийнято до свого провадження, вирішено що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.12.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що жодним нормативно правовим актом не надано право органам державної архітектурно-будівельної інспекції приходити із повторною перевіркою з тих самих підстав та здійснювати повторну перевірку одного і того ж самого об'єкту, що вже перевірявся. Крім того, під час здійснення в 2017 року позивачем будівництва гаражу на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 не було порушено п. 15.2.2. табл. 15.2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», оскільки даний ДБН введений в дію вже після завершення будівництва, а саме Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №100 від 23.04.2018 року із 01.09.2018 року. На момент будівництва гаражу діяв інший ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. При виявленні, порушень мали застосовуватися саме ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, що діяли на момент будівництва, а не норми, які діяли на момент перевірки. На час виготовлення будівельного паспорта в 2015 році на забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , на сусідній земельній ділянці не було капітальних споруд, на які оформлено право власності, оскільки в 2017 році була продана лише земельна ділянка (без споруд) з кадастровим номером 3220882601:01:015:0144, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 2015 році на сусідній ділянці існувала тимчасова споруда, яка на момент будівництва гаража позивача влітку 2017 року вже була відсутня, а отже позивач не могла порушувати жодних будівельних норм та правил. Зазначає, що ДАБІ під час проведення перевірки вийшла за межі своїх повноважень передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв'язку з чим, позивач вважає, що припис та постанова є протиправними та підлягає скасуванню.
Підготовче засідання призначене на 04.12.2019 відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача на 08.01.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 24.02.2020 та витребувано від відповідача та Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації додаткові документи.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якій останній зазначив, що управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації було видано будівельний паспорт будівництва житлового будинку садибного типу, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 №302-Б від 26.06.2018 в тому числі і на баню. В той час, як позивачем було збудовано гараж з відхиленнями від будівельного паспорту забудови земельної ділянки №162 від 23.04.2015, виданого Відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. Таким чином відповідач при винесенні оскаржуваних рішень діяв у спосіб та відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 поновлено провадження у справі та повторно витребувано в Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації копію будівельного паспорту забудови земельної ділянки №302-Б від 26.05.2018 та наступне судове засідання призначено на 10.03.2020.
Позивачем до суд подано відповідь на відзив в якій позивач зазначила, що доводи викладені у відзиві відповідача є необґрунтованими та не підтвердженні нормативними документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 30.03.2020 та витребувано від Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації додаткові документи.
31.03.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням позивача та наступне судове засідання призначено на 18.05.2020.
18.05.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони та продовженням карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів та наступне судове засідання призначено на 03.06.2020.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 поновлено провадження у справі, зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони та повторно витребувано в Управління регіонального розвитку Бориспільської районної державної адміністрації копію будівельного паспорту забудови земельної ділянки №302-Б від 26.05.2018 та наступне судове засідання призначено на 30.06.2020.
Ухвалами від 30.06.2020 поновлено провадження у страві та закрито підготовче засідання.
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином, позивач 30.06.2020 подала до суду клопотання в якому просила подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, без її участі, відповідач жодних заяв чи клопотання до суду не подав.
Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року №976, звернення ОСОБА_2 , вх. №10/10-3-0703/26 від 07.03.2019р. та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.05.2019року №270.19/03 у період з 08.05.2019 року по 21.05.2019 року відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування Микулою Н.Г. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва «Будівництво за адресою: АДРЕСА_2 ».
Під час проведення перевірки встановлено, що земельній ділянці, яка перебуває у власності гр.. ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.04.2015р., зареєстрований в реєстрі за №886 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 14.04.2015№36256710 (кадастровий номер 3220882601:01:015:0133) по АДРЕСА_2 у власності гр. ОСОБА_1 перебуває житловий будинок загальною площею 153,1кв.м. з господарськими будівлями та спорудами (навіс, вигрібна яма, огорожа, хвіртка, ворота) відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.11.2015 №48638999 та Витягу з Державного реєстру речових прав від 28.11.2015 №48639020. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки №162 від 23.04.2015, виданий Відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстровано Департаментом від 27.04.2015 №КС062151170662. Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок будівельних робіт, зареєстровано Департаментом від 24.06.2015 №КС 142151750314. На момент проведення перевірки виконано будівельні роботи з будівництва гаража розмірами в плані 4,5x9,9м.
Будівельні роботи з будівництва гаража розмірами в плані 4,5x9,9м. виконано без отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт.
Будівельні роботи з будівництва гаража розмірам в плані 4,5x9,9м виконано з відхиленнями від будівельного паспорту забудови земельної ділянки №162 від 23.04.2015, виданого Відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації, оскільки влаштування гаража не передбачено зазначеним будівельним паспортом.
Гараж розмірами в плані 4,5x9,9м влаштовано на відстані 3,8м від будівлі на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_3 .
За результатами зазначеної перевірки складено акт №Т-2105/2 від 21.05.2019 та протокол №1-Л-А- 2205/1 від 22.05.2019року, який містить інформацію про суть виявленого порушення, кваліфікацію правопорушення під правопорушення, за яке передбачена відповідальність у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, серед іншого, замовнику надано припис №С-2205/2 від 22.05.2019 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності в термін до 22.07.2019 року, шляхом отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.
Перевірка проходила в присутності суб'єкта містобудування Мікули Н.Г., оскільки, від отримання матеріалів, складених за результатами проведення позапланового заходу державного контролю, а саме: акту, припису та протоколу, зазначені документи були направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку 24.05.2019р.. Зазначене поштове відправлення було отримано позивачем 28.05.2019р..
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 05.06.2019 року, Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Трохименком А.О. було винесено відносно позивача: постанову № А-0506/2 від 05.06.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 4250 грн..
Примірник Постанови був вручений уповноваженому представнику позивача 10.06.2019р..
Позивач вважає, що вказані постанова та припис винесені з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що 13 листопада 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області була проведена позапланова перевірка на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2, щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводилася на підставі направлення від 09.10.2018 року за № 79118/03, в якому зазначено, що підставою для призначення перевірки було звернення громадянина ОСОБА_2 із листом Департаменту вх.№10/10-3-2609/24 від 26.09.2018 року.
Також в травні 2019 року відповідачем повторно проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , щодо дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вказуючи в направлені від 06.05.2019 за №270.19/03, звернення гр. ОСОБА_2 із листами Департаменту вх.№10/10-3-2609/24 від 26.09.2018 року та вх.№10/10-3-0703/26 від 07.03.2019 року, в якому гр. ОСОБА_2 звертається до Департаменту з вимогою повідомити його про наслідки розгляду його попередньої заяви.
Відповідно до будівельного паспорту № 302-Б від 26.05.2018 року, виданий Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації, щодо здійснення будівництва на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ., який був розроблений з врахуванням того, що гараж вже збудований, та його будівництво завершене в 2017 році.
У період з 20.08.2018 року по 03.09.2018 року на підставі направлення для проведення позапланового заходу від 30.07.2018року №579.18/03, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (вх. Департаменту 10/10-М-1707/2 від 17.07.2018р) департаментом проведено позапланову перевірку на об'єкті «будівництво житлового будинку садибного типу, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 ».
У процесі зазначеної перевірки встановлено наступне. На земельній ділянці, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2 відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.03.2017р., зареєстрованого в реєстрі за №781, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.03.2017 №83383933 та Договору купівлі-продажу 1/2 частки земельної ділянки від 28.10.2017 р., зареєстрованого в реєстрі за №3229, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.10.2017 №101873860 на підставі поданого до Департаменту та зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 05.07.2018 №КС061181861315 виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку садибного типу розмірами в плані 9,0x10,0 м, літньої кухні розмірами в плані 8,3x8,0 м; бані розмірами в плані 8,5x6,7 м. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки №302-Б від 26.06.2018, виданий Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. Технічний паспорт №2018-224 від 24.07.2018, виданий ПП «Будсервіс-проект плюс». Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстровано Департаментом від 27.08.2018 №КС141182391165.
Будівельні роботи виконуються з відхиленнями від будівельного паспорту забудови земельної ділянки №302-Б від 26.06.2018, виданий Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. оскільки: - житловий будинок змішено у південно-східному напрямку та влаштовано на відстані 6.0 м. до межі земельної ділянки у північно-західному напрямку, тоді як передбачено 3.0 м; - септик змішено у північно-східному напрямку та влаштовано на відстані 12.0 м від житлового будинку по АДРЕСА_2 : - літню кухню влаштовано розмірами 8.0x8,3 м. тоді як будівельним паспортом передбачено 8.0x8.0 м: - баню влаштовано на відстані 3.8 м від господараської будівлі на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_2 , тоді як будівельним паспортом передбачено влаштування на відстані 8.0 м. Вказаними діями порушено вимоги ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Баню розмірами в плані 8.5x6.7 м влаштовано на відстані 3.8 м від господарської будівлі на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_2 . чим порушено вимоги п. 15.2.2 табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
В декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, зареєстрованого Департаментом від 27.08.2018 №КС141182391165 гр. ОСОБА_2 наведено недостовірні дані, оскільки, в п. 8 зазначено, що на об'єкті виконано всі передбачені будівельним паспортом обсяги робіт з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил, тоді як фактично роботи виконано з відхиленнями від будівельного паспорта №302-Б від 26.06.2018, виданого Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації та з порушеннями п. 15.2.2 табл. 15.2 ДБН Б. 2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», чим порушено вимоги ч. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За результатами перевірки складено акт №Т-0309/1 від 03.09.2018 року, стосовно ОСОБА_2 також винесено припис про усунення правопорушення від 11.09.2018р. за № С-1109/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Окрім того, складений протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2018р. за № 3-Л-А- 1109/1. Під час вищезазначеної перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_2 було надано будівельний паспорт №302-Б від 26.06.2018р. Відповідно до схеми забудови земельної ділянки, зазначений будівельний паспорт містить інформацію щодо будівництва наступних об'єктів: житловий будинок, літня кухня, баня, трубчастий колодязь, септик.
Відповідно до наданого Управлінням регіонального розвитку Бориспільської районної державної адміністрації копії будівельного паспорту забудови земельної ділянки №302-Б від 26.06.2018 судом встановлено, що даний паспорт має схему забудови земельної ділянки, на якій вбачається, що на суміжній земельній ділянці (арк.185-186 т.2), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і належить гр. ОСОБА_1 , станом на час видачі будівельного паспорту № 302-Б від 26.05.2018 року з будівництва житлового будинку садибного типу, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 ., вже існували раніже побудовані з 2015 по 2017 рік капітальні споруди на які оформлено право власності.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), відповідно до п. 5 якого передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до абз. 8 п. 7 Порядку №553, Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також, відповідно до абз. 10 п. 7 Порядку №553 передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Абз. 11 п. 7 Порядку №553 визначає, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
П. 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
П. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
За нормами п. 3 ч. З ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб'єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.
Таким чином, за своєю правовою сутністю припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора, яка оформляється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються, в тому числі, без проведення інженерних вишукувань, без отримання вихідних даних на проектування (містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт, технічні умови, завдання на проектування), без розробленої та затвердженої належним чином проектної документації та без документу що надає право на виконання будівельних робіт.
Відповідно до приписів п. 16-17,21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до cт. 27 Закону передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Ч. 2 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Ч. 4 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: 1. право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2. виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (Надалі-Порядок №466), відповідно до п. 5 якої передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; П. 11. Порядку №466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку,визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до приписів п. 16-17,21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
П. 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до ст. 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під 'час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої"), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Після отримання матеріалів орган (посадова особа) вивчає: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності; пояснення потерпілих, свідків, якщо вони є; висновки експерта, спеціаліста, показання технічних приладів, речові докази; протоколи про вилучення речей і документів та інші матеріали, що містяться у справі.
Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що складання протоколів про адміністративне правопорушення, розгляд справ про адміністративне правопорушення, а також винесення постанов по справам про адміністративне правопорушення покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.
Відповідно до ст. 285 Кодексу про адміністративні правопорушення Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач в позовній заяві стверджує, що жодним нормативно правовим актом не надано право органам державної архітектурно-будівельної інспекції приходити із повторною перевіркою з тих самих підстав та здійснювати повторну перевірку одного і того ж самого об'єкту, що вже перевірявся.
Суд зазначає, що пунктом першим Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції Київської області, затвердженого наказом ДАБІ України від 12.06.2017 року №: встановлено, що Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату ДАБІ України.
Згідно з пунктом 3 цього Положення, основними завданнями Департаменту забезпечення реалізації державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у випадках визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" на території Кийївської області, а саме: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно- будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобулівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Підстави та порядок проведення позапланової перевірки визначені ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають правом на безперешкодний доступ при здійсненні перевірки тільки до таких об'єктів: до місць, де здійснюється будівництво об'єктів ("місць будівництва об'єктів), до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 затверджено рядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Судом встановлено, що при здійснення в травні 2019 року перевірки інспекторами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області домоволодіння, позивачем не виконувалися жодні будівельні роботи, а будівництво гаражу завершене в 2017 році, що підтверджується будівельним паспортом № 302-Б від 26.05.2018 року, виданим Управлінням капітального будівництва та архітектури Бориспільської райдержадміністрації, щодо здійснення будівництва на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, який був розроблений з врахуванням того, що гараж вже побудований.
Також судом встановлено, що підставою для проведення перевірки, за результатами якої було винесено оскаржувані Припис №2205/2 від 22.05.2019р. та Постанова №А-0506/2 від 05.06.2019р. слугувало звернення ОСОБА_2 , вх. №10/10-3-0703/26 від 07.03.2019р. та направлення для проведення позапланової перевірки від 06.05.2019 р. №270.19/03.
Крім того, направлення від 09.10.2018р. №791.18/03 було видано також на підставі заяви звернення гр. ОСОБА_2 за вх. 10/10-3-2609/24 від 26.09.2018р. Строк дії даного направлення з 12.11.2018 до 19.11.2018р. З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка за даним направленням проведено не було, що підтверджується службовою запискою Головного інспектора будівельного нагляду Трохименка А.О.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач, не зважаючи на те, що перевірка проведена не була, відповідно до норм чинного законодавства не має право проводити перевірки з тих самих підставі та того ж об'єкту будівництва повторно, згідно з нормами статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 7 Порядку.
Як наслідок дії відповідача пов'язані з призначенням та проведенням позапланової перевірки позивача згідно направлення для проведення позапланового заходу від 06.05.2019року №270.19/03, на думку суду, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства щодо підстав повторного проведення позапланового заходу, у зв'язку з чим є протиправними.
Водночас, суд зазначає, що незаконно призначена та проведена перевірка не має правових наслідків, а тому рішення, прийняті за результатами такої перевірки, зокрема у формі оскаржуваних приписів та постанов також є незаконними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).
Крім того, в позовній заяві позивач стверджує, що під час здійснення в 2017 року позивачем будівництва гаражу на земельній ділянці, яка розташована за адресою: вул. Закарпатська, АДРЕСА_2 не було порушено п. 15.2.2. табл. 15.2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», оскільки даний ДБН введений в дію вже після завершення будівництва, а саме Наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №100 від 23.04.2018 року із 01.09.2018 року. На момент будівництва гаражу діяв інший ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. При виявленні, порушень мали застосовуватися саме ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, що діяли на момент будівництва, а не норми, які діяли на момент перевірки.
Судом встановлено, що під час здійснення позивачем в 2017 року будівництва гаражу на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 діяли ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. В подальшому, наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та тлово-комунального господарства №100 від 23.04.2018 року із 01.09.2018 року діяли ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».
Здійснюючи перевірку Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області інспектори застосували норми, які вступили значно пізніше ніж відбувалося будівництво, разом з тим вони не з'ясували коли саме відбувалося будівництво гаражу.
Суд зазначає, що при виявленні, якихось порушень відповідач мав застосовувати саме ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, що діяли на момент будівництва, а не норми, які діяли на момент перевірки.
Оскільки ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» набули чинності у вересні 2018 року, поширення передбачених ними вимог будівельних норм на правовідносини зі створення об'єкту містобудування, що мали місце у 2017 році є необґрунтованими, оскільки у такий спосіб відповідачем їм надано зворотню дію у часі, тобто поширено на правовідносини, що мали місце до їх прийняття.
У рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-прав акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як встановлено судом, що гр. ОСОБА_2 було отримано будівельний паспорт №302-Б. Відповідно до схеми забудови земельної ділянки, зазначений будівельний паспорт містить інформацію щодо будівництва наступних об'єктів: житловий будинок, літня кухня, баня, трубчастий колодязь, септик за адресою: АДРЕСА_3 . Даний паспорт отриманий 26.06.2018. Крім того, в даному паспорті зазначено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2 придбана останнім відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки 24.03.2017р..
Також придбання земельної ділянки (без споруд) з кадастровим номером 3220882601:01:015:0144, розташована за адресою: АДРЕСА_3 відбулось в 2017 році, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного земель кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Таким чином, під час здійснення позивачем будівництва гаражу в 2017 році на сусідній земельній ділянці ніякого будівництва не проводилось, а тому позивачем не здійснено порушень будівельних норм правил.
Щодо того, що позивачем під час будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 було порушено п. 15.2.2 табл. 15.2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», дане твердження також спростовується тим, що у вересні 2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було здійснено перевірку будівництва сусіда за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами складено акт перевірки № Т-0309/1 від 11.09.2018 року, відповідно до якого було виявлено порушення будівельних норм, а саме: Будівельні роботи виконуються із відхиленням від будівельного паспорту №302-Б від 26.05.2018 року баню влаштовано на відстані 3,8 метра від господарської будівлі, на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_2 , тоді як будівельним паспортом передбачено влаштування на відстані 8,5 метра чим порушено п. 15.2.2. табл. 15.2. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №А1909/4 від 19.09.2018 року, якою сусіда ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1, ч.8 ст. 96 КУпАП, а саме у порушенні вимог законодавства будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, а також експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, будівництво здійснювалося на підставі будівельного паспорта.
Отже саме власник сусідньої земельної ділянки ОСОБА_2 здійснив порушення ДБН 12:2018 «Планування і забудова територій», здійснивши будівництво бані на відстані 3,8 метра від гаражу позивача, що підтверджується проведеною перевіркою забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, як встановлено судом, паспорт №302-Б від 26.06.2018 має схему забудови земельної ділянки, на якій вбачається, що на суміжній земельній ділянці (арк.185-186 т.2), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і належить гр. ОСОБА_1 , станом на час видачі будівельного паспорта № 302-Б від 26.05.2018 року з будівництва житлового будинку садибного типу, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 ., вже існували раніже побудовані з 2015 по 2017 рік капітальні споруди на які оформлено право власності.
Таким чином, беручи до уваги зібрані та досліджені під час розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 05.06.2019 №А-0506/2 та припис про усунення порушення вимог законодавства від 22.05.2019 №С-2205/2 винесені з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які підтверджують правомірність прийнятих Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 05.06.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства від 22.05.2019 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх прийняття.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2019 №С-2205/2.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про адміністративне правопорушення від 05.06.2019 №А-0506/2.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.