КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
09 липня 2020 року № 320/2837/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Власюк К.Ф., за участю представника позивача - Широкопояс О.В., представника відповідача - Клименко К.В., представника третьої особи - Юськова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-місто" до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-місто" звернулось до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради від 19.12.2019 за №6170-76-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким затверджено гр. ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності площею 0,2000 га (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231), цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 . Зазначає, що на зазначеній земельній ділянці на момент звернення до суду з даним адміністративним здійснюється будівництво багатоквартирного житлового комплексу.
Позивач стверджує, що відповідно до генерального плану м. Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради 19.12.2018 №4573-62-VІІ, територія де розташована зазначена земельна ділянка та розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку відноситься до «Зелених насаджень загального користування (парки, сквери)» що виключає багатоквартирну забудову. Вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним та прийнятим з порушенням нормам чинного законодавства України.
Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував. На обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що відповідно до «Плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської області» земельна ділянка (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231) відноситься до мішаної багатоквартирної житлової забудови Ж-5, у зв'язку з чим власник або користувач може використовувати земельну ділянку для забудови у будь-який спосіб, що відповідає категорії земельної ділянки.
Відповідач також стверджує, що зміна цільового призначення зазначеної земельної ділянки відбулась відповідно до вимог генерального плану м. Ірпінь та плану зонінгу міста. Вважає, оскаржуване рішення прийняте в межах чинного законодавства України та таким що скасуванню не підлягає.
Третя особа - ОСОБА_1 надав до суду пояснення в яких проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210900000:01:043:0231 належить йому на праві приватної власності та відноситься до мішаної багатоквартирної забудови. Стверджує, що він діяв в рамках реалізації своїх прав на землю та в межах і в спосіб визначений чинним законодавством України. Тому, вважає, оскаржуване рішення Ірпінської міської ради Київської області правомірним та таким.
Позивачем до суду надана відповідь на відзив, в якому зазначив, що на його думку, Ірпінська міська рада при прийняті оскаржуваного рішення вийшла за межі своїх повноважень, перевищила їх, чим порушила ст. 12 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» та ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У судовому засіданні 09.07.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засідання просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає оскаржуване рішення правомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячне-місто» (код ЄДРПОУ 37075925) як юридична особа від 10.11.2019 номер запису 13571020000002612 за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Рильського, буд. 7-г. Вид діяльності: 81.10 комплексне обслуговування об'єктів.
Судом встановлено, що напроти житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2 в яких створено ОСББ «Сонячне-місто», розташована земельна ділянка площею 0,2 га (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231) за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210900000:01.043:0231 за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
23.07.2019 відділом архітектури та містобудування Ірпінської міської ради за заявою ОСОБА_1 за № 0092-07-2019 надані містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва, із внесенням в них змін, на підставі заяви від 28.08.2019 № 10-12/459. Об'єкт будівництва: «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 .
02.12.2019 ОСОБА_1 зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт за №КС061193360254 на об'єкт будівництва «Індивідуальний житловий будинок» та розпочав будівництво. Підстава набуття права власності - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія номер: НВ-3216269092019, виданий 21.08.2019 відділом у м. Ірпені міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Надалі, Ірпінською міською радою прийнято рішення від 19.12.2019 за № 6170-76-711 «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ".
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, яке прийняте відповідачем, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спір правовідносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ст.144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
В свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно із ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Згідно із ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Як убачається із вищезазначених норм чинного законодавства, власник земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту, при необхідності зміни цільового призначення, має звернутися до міської ради із відповідною заявою за місцем розташуванням земельної ділянки.
Планування та забудова будь-якої території здійснюється відповідно затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Таким чином згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1. ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
З матеріалів справи вбачається, що на основі аналізу існуючої забудови міста, перспективи функціонально-планувального розвитку, який передбачений генеральним планом, виділено функціональні типи території, що поділяються на планувальні елементи - територіальні зони.
Відповідно до «Плану зонування території (зонінг) м. Ірпінь Київської області» зазначена територія відноситься до мішаної багатоквартирної житлової забудови Ж-5.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Тому, земельна ділянка може використовуватися у будь-який спосіб, який відповідає категорії земельної ділянки. Віднесення земель України до конкретної категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
Оскільки зазначена територія відноситься до мішаної багатоквартирної житлової забудови, тому земельна ділянка може використовуватися власником або користувачем для забудови у будь-який спосіб, що відповідає категорії земельної ділянки. При цьому необхідно враховувати містобудівну документацію, наявність зон із особливим режимом використання, крім використання земель сільськогосподарського призначення та земель оборони.
Судом встановлено, що рішення щодо забудови, землекористування, благоустрою території в межах м. Ірпінь приймаються згідно переліку переважних та допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов та обмежень, що діють в межах територіальних зон, визначених планом зонування території.
Зона Ж5 призначена для розташування 5-9 поверхових житлових будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, окремих об'єктів загальноміського та районного значення.
Переважним видом використання земельної ділянки розміщеної в зоні Ж5 є багатоквартирні 5-9 поверхові житлові будинки.
Відповідно до ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.
Таким чином, зміна цільового призначення відбулася відповідно до вимог Генерального плану міста Ірпінь та плану зонування міста Ірпінь.
Як вбачається з матеріалів справи, Ірпінська міська рада розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, встановивши відповідність поданого проекту землеустрою вимогам чинного законодавства вирішила затвердити проект землеустрою та змінити цільове призначення земельної ділянки.
Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності площею 0,2000 га (кадастровий номер 3210900000:01:043:0231) в АДРЕСА_1, цільове призначення якої змінюється, розроблено та погоджено у відповідності до ст.50 Закону України «Про землеустрій», він містить позитивні висновки відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради та територіального органу Держгеокадастру.
Таким чином, Ірпінська міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла виключно в межах чинного законодавства України, підстави для визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради №6170-76-VІІ від 19.12.2019 відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Позивачем під час розгляду справи не було надано належних і достатніх доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.
Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 16 липня 2020 р.