23 липня 2020 року Справа № 280/21/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми штрафу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету суму штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі №280/21/20.
Ухвалою суду від 29.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним проведено перевірку характеристик продукції, що введена в обіг відповідачем, якою встановлено порушення п.2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 28, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, пунктів 32, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077. На підставі акту перевірки та протоколу про виявлене порушення винесено постанову про накладення штрафних санкцій на відповідача, які самостійно ним не сплачені, тому позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 8 500,00 грн.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому пояснив, що у відповідності до норм Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником, проте, ФОП ОСОБА_1 не є виробником товару, а придбав його у іншої особи розповсюджувача, а саме у ФОП ОСОБА_2 про що свідчить договір поставки №20/04 від 20.04.2019 укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 та податковою накладною №957 від 04.05.2019. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На підставі Секторального плану державного ринкового нагляду на 2019 рік, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 27.11.2018, наказу №118 від 02.09.2019 та направлення від 02.09.2019 №118, 03.09.2019 посадовими особами позивача проведено плановий виїзний захід, а саме перевірку характеристик продукції, яка реалізується ФОП ОСОБА_1 в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 03.09.2019 №118.
В ході проведення перевірки позивачем виявлено наступне порушення: на продукції, її маркуванні, пакуванні, інструкції з експлуатації, що зазначена у додатку №1 до акту перевірки характеристик продукції від 03.09.2019 №118, а саме: рубанок електричний у картонній коробці, торгова марка «GRAND», штриховий код 8597757800059, 230 В, 50 Гц, 1500 об/хв., 82 мм., моделі РЭ-1450, країна виробник Чехія, адреса виробника Тмкова 2786/144 62800 Брно, вартість 1325 грн., не нанесено знак відповідності технічним регламентам, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 28, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1067, пунктів 32, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1077. Під час перевірки проводилась фото та відеофіксація.
Також під час проведення планового заходу і складання акту перевірки характеристик продукції за вищезазначеною адресою була присутня касир продавець ОСОБА_3 , яка відмовилась від підпису та отримання акту.
Листом ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04.09.2019 №05-11-16/5383 на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено другий примірник акту. Цим же листом позивач просив відповідача надати документи: накладні, договори на поставку продукції, декларації про відповідність технічним регламентам, що дають змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання який поставив продукцію відповідачу, та запрошено позивача або його представника прибути до Управління для розгляду матеріалів перевірки на 11 год. 11.10.2019.
Вищевказаний лист отримано позивачем 11.09.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі акту перевірки складено протокол від 11.10.2019 №000069 про виявлене порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
На підставі акту перевірки та протоколу про виявлене порушення ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено постанову про накладення на відповідача штрафних санкцій від 11.10.2019 №000071 у розмірі 8 500,00 грн.
Вказані постанова та рішення супровідним листом від 11.10.2019 №вих-05-11-16/6281 направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримані ним, про що свідчить особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення.
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VІ (далі по тексту - Закон № 2735-VІ).
Відповідно до ст. 3 Закону № 2735-VІ законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно з абз. 8 ст. 1 Законом № 2735-VІ державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VІ).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 10 Закону № 2735-VІ ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних, регламентів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735-VІ до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Згідно вимог п.45 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого ПКМУ №1077 від 16.12.2015, п.42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знаку відповідності технічним регламентам, він наноситься на пакування та супровідні документи. Крім того, п.32 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та п.28 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання визначені обов'язки розповсюджувача, згідно яких перед наданням апаратури на ринку розповсюджувач перевіряє наявність на апаратурі знаку відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, а також виконання імпортером п.25 та п.20 технічних регламентів відповідно.
Частиною 7 ст. 8 Закону України №2735-VІ визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України №2735-VІ під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Відповідачем не заперечується відсутність на продукції, її маркуванні, пакуванні знаку відповідності технічним регламентам.
Відповідач стверджує, що не вводив в обіг вказану продукцію, а придбав її у іншої особи розповсюджувача. Вказує також, що не мав можливості надати відповідні документи до Головного управління Держпродспоживслужби у Запорізькій області протягом визначеного строку (до 11.10.2019), оскільки документи знаходилися в постачальника - ФОП ОСОБА_2 .
Одночасно із відзивом на позовну заяву відповідачем надано документи на поставку, що дають змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, що поставив відповідну продукцію, а саме копію договору поставки №20/04 від 20.04.2019 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 та копію накладної №957 від 04.05.2019, які свідчать про придбання відповідачем продукції - рубанок Grand- (РЭ-1450).
Однак, суд не бере до уваги такі посилання оскільки ані під час проведення перевірки 03.09.2019, ані під час розгляду матеріалів перевірки 11.10.2019 ФОП ОСОБА_1 не було надано документів про придбання відповідачем продукції, а також не було надано і пояснень стосовно наявності таких документів та необхідності додаткового часу для їх отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 2735-VІ суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VІ до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону № 2735-VІ справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оскаржено постанову про накладення штрафних санкцій від 11.10.2019 №000071, доказів протилежного суду не надано.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ним здійснено оплату до державного бюджету штрафу в розмірі 8500,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами, встановленими ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору на користь позивача - суб'єкта владних повноважень з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України штрафні санкції у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 23.07.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко