15 липня 2020 року (о 17 год. 00 хв.) Справа № 280/4175/19 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.,
розглянувши заяву представника позивача про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 №№0006721412, 0006731412
28 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» (далі - ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ», позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0006721412 від 21.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0006731412 від 21.05.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 вищевказаний позов ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» задоволений повністю.
06.07.2020 представником позивача подано до суду заяву (вх №30908), в якій зазначає, що ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» було подано суду клопотання від 07.05.2020 (з додатками) про стягнення з ГУ ДФС у Запорізькій області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн. Посилається на приписи ст. 132, 134, 139, 143, 252 КАС України та вказує, що у рішенні суду у справі №280/4175/19 від 11.06.2020 вирішено питання щодо стягнення судового збору у розмірі 12 328,00 грн. на користь позивача з відповідача, натомість не вирішено питання судових витрат, пов'язаних з розглядом справи - а саме витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із чим просить прийняти заяву до розгляду та прийняти додаткове рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу.
У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У зв'язку із запланованою відсутністю судді Запорізького окружного адміністративного суду Сацького Р.В. з 01.07.2020 по 11.08.2020 (щорічна основна відпустка) та на підставі розпорядження т.в.о.керівника апарату від 06.07.2020 №330, проведено повторний розподіл додаткових матеріалів до справи, за результатами якого заява по справі № 280/4175/19 передана на розгляд судді Батрак І.В.
Для розгляду питання щодо винесення додаткового судового рішення, судом було призначене судове засідання на 15 липня 2020 року о 16 год. 45 хв., про що повідомлено учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте у поданій заяві просить здійснити її розгляд без участі позивача.
Представник відповідачів звернувся до суду із клопотанням (вх. №32438 від 15.07.2020), про зменшення розміру витрат на правову допомогу.
На обґрунтування клопотання щодо процесуальних порушень при зверненні з заявою зазначає, що жодного доказу в порушення ч. 9 ст. 79 КАС України на підтвердження обґрунтованості витрат на правову допомогу відповідачу не надано, а в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу клопотання про стягнення з ГУ ДФС у Запорізькій області витрат на професійну правничу допомогу. Звертає увагу суду, що відповідно до постанови Верховного Суду від 12.11.2019 по справі №904/4494/18 у випадку, якщо під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач разом з першою заявою по суті не подав до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат. Щодо неспівмірності витрат на правову допомогу адвоката з обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт із посиланням на ч. 3-7 ст. 134 КАС України зауважує, що представником позивача штучно завищено розмір наданої правничої допомоги, яка складається тільки з підготовки позовної заяви та відповіді на відзив, при цьому, позивачем не зазначено час витрачений на надання вище вказаних послуг. Виходячи з цього, вважає, що представником позивача не надано жодних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, відповідно до вимог ст. 134 КАС України. Отже, на думку відповідача, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 45 000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не є співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Ураховуючи викладене, просить заяву про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частини 2 вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення судом рішення по суті позовних вимог вирішено не було.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закону № 5076-VI ) передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги.
Водночас, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/10972/18, від 04.02.2020 у справі №2801765/19, від 24.03.2020 у справі №640/19275/18.
У пункті 4, 9, 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI закріплено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В межах розгляду даної справи представництво позивача здійснено адвокатами Качковським А.С. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2815 від 23.04.2019) на підставі довіреності ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» від 07.06.2019, адвокатом Сопіним А.С. на підставі ордеру від 17.09.2019 серія АА №10648, виданому Адвокатському об'єднанню «Кейнас Лігал», адвокатом Садовою О.П. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001286 від 20.04.2018) на підставі довіреності ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» від 07.06.2019, ОСОБА_1 на підставі довіреності ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» від 11.06.2020.
Позивачем же разом із клопотанням про стягнення витрат за надання правничої допомоги адвокатом у розмірі 45 000,00 грн. надано копії рахунку на оплату №КЛ-00000077 від 14.08.2019, платіжне доручення №3902 від 21.08.2019, у яких отримувачем є Адвокатське об'єднання «Кейнас Лігал».
Крім того, позивачем надано суду акт здачі-приймання наданих послуг №КЛ-0000018/1 від 30.03.2020, який підписаний Адвокатським об'єднання «Кейнас Лігал» та ТОВ «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ», про надання правничої допомоги адвоката щодо супроводження оскарження в Запорізькому окружному адміністративному суді податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 №№0006721412, 0006731412, прийнятих ГУ ДФС у Запорізькій області, що включає: підготовку позовної заяви, підготовку відповіді від 01.10.2019 на відзив, підготовка та направлення до Одеської митниці ДФС адвокатського запиту від 05.09.2019 вих. №2/0509, відповідь на який використана в якості доказу у відповіді на відзив, підготовка письмових пояснень від 16.03.2020, підготовка адвоката до участі у судовому засіданні (аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики), участь адвоката у всіх судових засіданнях у суді, підготовка будь-яких інших процесуальних документів, незалежно від їхньої кількості та обсягу, якщо цього вимагають інтереси клієнта, в тому числі клопотання про зупинення провадження у справі на час, необхідний для можливого примирення сторін, заяв про продовження процесуального строку для примирення сторін, кількість послуг - 1, на суму без ПДВ 45 000,00 грн.
При цьому, рахунок на оплату та акт здачі-приймання наданих послуг містять посилання на договір №1/2905 від 29.05.2019, однак матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, укладеного з Адвокатським об'єднання «Кейнас Лігал».
Крім того, дослідивши наданий представником позивача акт здачі-приймання наданих послуг №КЛ-0000018/1 від 30.03.2020 слід наголосити, що Верховний Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 зазначив, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Натомість вказаний акт не містить розрахунку погодинної вартості наданих послуг, а також часу, витраченого адвокатом на надання кожної конкретної послуги (виконання робіт).
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Слід також додатково наголосити, за приписами частини 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Всупереч наведеній нормі, до заяви не додане підтвердження надсилання (надання) доданих до заяви доказів відповідачу, у зв'язку із чим суд не бере надані представником позивача докази до уваги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги не вбачається.
Керуючись ст. ст.139, 143, 241-243, 246, 252 КАС України, суд
Ухвалити додаткове судове рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводска, буд. 3, кімната 703, код ЄДРПОУ 36247513) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2019 №0006721412, №0006731412.
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ГЕНЕРАЦІЯ», адвоката Сопіна А.С. (вх. №21609 від 12.05.2020) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак