21 липня 2020 року (о 15 год. 50 хв.)Справа № 328/297/20 ЗП/280/43/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вулиця Городецького, будинок 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання рішення протиправним та відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач), в якому просив визнати протиправним повідомлення відповідача №60985661/20.1/24 від 22.01.2020 та скасувати його; зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню судового рішення у справі №2-а-1871/2010; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, завданої протиправною дією, у сумі 300 євро за офіційним курсом Національного банку України.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 березня 2020 року у справі № 328/297/20 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 22.01.2020 №60985661/20.1/24 та зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №2-а-1871/2010, виданого 08.11.2011 Токмацьким районним судом Запорізької області, про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суми щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі № 328/297/20 рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 березня 2020 року у справі №328/297/20 скасовано. Адміністративну справу №328/297/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди направлено для розгляду за встановленою підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
30.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з Токмацького районного суду Запорізької області надійшли матеріали адміністративної справи № 328/297/20 та були розподілені для розгляду судді Калашник Ю.В.
Ухвалою суду від 06.07.2020 адміністративну справу №328/297/20 (ЗП/280/43/20) прийняти до провадження суддею Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Ю.В. та призначено судове засідання на 21 липня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у січні 2020 року направив відповідачу заяву про примусове виконання рішення та виконавчий лист у справі №2-а-1871/2010 про зобов'язання Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити йому разову грошову допомогу до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми. 22.01.2020 відповідач повернув виконавчий лист без прийняття до виконання, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про боржника, а також з підстав не зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду юридичної особи - боржника, про що склав відповідне повідомлення. Вважає, що рішення відповідача суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Конституції України, оскільки на час оформлення виконавчого документа законодавство не містило вимогу про обов'язковість зазначення коду юридичної особи. Також у позові зазначає про те, що заборгованість на час ухвалення рішення, складала 300 євро та просить стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, завданої протиправною дією, у сумі 300 євро за офіційним курсом Національного банку України.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому вказує, що поданий позивачем виконавчий документ не містив обов'язкового реквізиту - коду юридичної особи боржника. Також зазначив про відсутність юридичної особи - Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації. Також у відзиві зазначає про існування Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, проте відповідачу не відомо, чи є зазначений орган правонаступником боржника - Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації. Також відповідач заперечує проти відшкодування моральної шкоди.
У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка ним отримана 09.07.2020.
Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
28.12.2010 Токмацьким районним судом Запорізької області прийнята постанова у справі №2-а-1871/2010, відповідно до якої зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачу сумі щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми.
08.11.2011 Токмацьким районним судом Запорізької області виданий виконавчий лист у справі №2-а-1871/2010 про зобов'язання Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити позивачу сумі щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми, що підтверджується виконавчим листом.
У січні 2020 року позивач направив відповідачу заяву про примусове виконання вищевказаного виконавчого листа.
22.01.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наслідками розгляду заяви позивача прийняте повідомлення №60985661/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Підставою для прийняття такого повідомлення стало відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про юридичну особу - Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
Не погодившись із повідомленням від 22.01.2020 №60985661/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання позивач звернувся до суду із цим позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Вимоги до виконавчого документа викладені у ст.4 Закону №1404-VIII.
Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються:
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Пунктом 6 частини 4 ст. 4 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Також, відповідно до приписів ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Судом встановлено, що поданий позивачем до відповідача виконавчий лист у справі №2-1871/2010, виданий Токмацьким районним судом Запорізької області не відповідає вимогам, встановленим ст. 4 Закону №1404-VIII, а саме, не містить коду юридичної особи - боржника.
Крім того, відповідно до відкритої інформації, яка знаходиться у вільному доступі, відсутні інформація про юридичну особу - Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
Судом встановлено, що на підставі Розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 03.12.2012 №585, Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації перейменовано на Департамент соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації. Відповідно до зазначеного розпорядження, права та обов'язки перейменованого Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації зберігаються за Департаментом соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
Відтак, на момент звернення позивача до відповідача із заявою про примусове виконання рішення Токмацького районного суду Запорізької області у справі №2-а-1871/2010, боржник - Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації - був відсутній.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що виконавче провадження за виконавчим листом від 08.11.2011 №2-а-1871/2010 не відкрито. Відтак, відповідач позбавлений можливості самостійно здійснити заміну боржника.
Проте, приписи КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» визначають, що суд, який розглядав справу здійснює заміну боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Таким чином, відповідачем не порушені приписи законодавства під час прийняття оскаржуваного повідомлення від 22.01.2020 №60985661/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у 2012 році відбулось перейменування божника, а тому у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про боржника - Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації.
Щодо твердження позивача, що виконавчий листі від 08.11.2011 у справі №2-а-1871/2010 був виданий у відповідності до діючого на той момент Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, то суд зазначає, що вказаний Закон втратив чинність 05.01.2017. В той же час, позивач звернувся до відповідача у 2020 році. При цьому, відповідач не може застосовувати норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV у 2020 році, оскільки такий закон втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Суд повторно наголошує, що за приписами чинного Закону №1404-VIII, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Оскільки виконавче провадження за виконавчим листом від 08.11.2011 у справі №2-а-1871/2010 відкрито не було, то відповідач не може самостійно, до відкриття виконавчого провадження, змінювати сторону виконавчого провадження.
З урахуванням зазначеного вище, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного повідомлення від 22.01.2020 №60985661/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Отже, у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Оскільки вимоги позивача про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню судового рішення у справі №2-а-1871/2010 та про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, завданої протиправною дією, у сумі 300 євро за офіційним курсом Національного банку України є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного повідомлення від 22.01.2020 №60985661/20.1/24, то вони також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що під час винесення спірного повідомлення від 22.01.2020 №60985661/20.1/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вулиця Городецького, будинок 13, м. Київ, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання рішення протиправним та відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.07.2020.
Суддя Ю.В. Калашник