Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття позовної заяви
та відкриття провадження в адміністративній справі
30 червня 2020 р. Справа №200/5969/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправними та скасування повідомлень і зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
25 червня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - третя особа, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення, винесене 10 червня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень, про повернення ОСОБА_1 без прийняття до виконання виконавчого листа № 200/8002/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 29 серпня 2019 року у справі №200/8002/19а;
- визнати протиправним та скасувати повідомлення, винесене 10 червня 2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень, про повернення ОСОБА_1 без прийняття до виконання виконавчого листа № 200/10383/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 26 листопада 2019 року у справі №200/10383/19а;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень повторно вирішити питання щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 200/8002/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 29 серпня 2019 року у справі №200/8002/19а та № 200/10383/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 26 листопада 2019 року у справі №200/10383/19а, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що боржник є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, а тому державний виконавець протиправно повернув виконавчі документи без прийняття їх до виконання.
Щодо звільнення від сплати судового збору.
ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674).
Позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка її подала, в силу приписів ч. 1 ст. 2 цього Закону є платником судового збору.
Докази належності позивача до суб'єктів, яким ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.
Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ст. 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2 102 грн.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674).
Абз. абз. 1-2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлені дві немайнові вимоги - про визнання протиправними і скасування двох повідомлень про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Таким чином, судовий збір за подання цього позову має обчислюватися наступним чином:
1. судовий збір за одну немайнову вимогу - 840,80 грн (2 102,00 грн х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 840,80 грн);
2. судовій збір за подання адміністративного позову в цілому - 1 681,60 грн (840,80 грн х 2 = 1 681,60 грн).
Судовий збір позивачем не сплачений.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону № 3674 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас, наведені правові норми дають підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому, в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення або зменшення розміру є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Аналізуючи норми ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону № 3476, Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є відповідний майновий стан заявника при одночасному дотриманні умов, визначених у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674.
Поряд з цим, сама лише наявність умов, визначених цією статтею, не є безумовною підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, у разі, якщо він не підтвердить належними та допустимими доказами своє скрутне матеріальне становище, яке не дозволяє йому сплатити судовий збір, або якщо його сплата призведе до погіршення майнового стану сторони.
Відповідний правовий висновок Верховного Суду наведений у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 0840/4075/18.
Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви; зазначає, що вона є непрацюючою пенсіонеркою та особою похилого віку (84 роки); вказує на те, що неодноразово була вимушена звертатися до суду з позовом про поновлення виплати пенсії та про стягнення заборгованості з пенсійних виплат і, незважаючи на те, що її позовні вимоги були задоволені, заборгованість з виплати пенсії так і не була погашена.
Докази на підтвердження майнового стану позивача до позовної заяви не додані, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового забору.
Разом із цим, врахувавши обставини, за яких вник спір, з метою доступу позивача до правосуддя суд вважає за необхідне відстрочити позивачу сплату судового збору.
Щодо форми адміністративного судочинства, за якою розглядатиметься справа.
Ч. 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Ця справа не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Врахувавши критерії, наведені у ч. 3 ст. 257 КАС України, а саме: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України для повного та всебічного встановлення обставин справи з ініціативи суду розгляд справи проводитиметься в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст. 287 КАС України.
Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей, встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ст. ст. 2, 9, 12, 49, 133, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 268, 269, 270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/5969/20-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код: 43315602, місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 32) за участю третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання і зобов'язання повторно розглянути заяву.
2. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
3. Відстрочити позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1 681,60 грн - до ухвалення судового рішення у справі.
4. Розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України.
5. Справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кравченко Т.О. одноособово.
6. Справу призначити до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 27 липня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в приміщенні суду за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1, про що повідомити учасників справи в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.
7. Явка учасників справи в судове засідання НЕ є обов'язковою.
У разі виявлення наміру взяти участь в судовому засіданні учасникам справи надати документ, що посвідчує особу/особу представника (для огляду); документ, що підтверджує повноваження представника відповідно до ст. 59 КАС України; оригінали всіх документів, копії яких приєднані до позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення (для огляду).
8. Встановити відповідачу строк до 27 липня 2020 року до 12 години 00 хвилин для подання до суду відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив має бути складений та поданий з дотриманням правил, встановлених ст. 162 КАС України.
Відзив має бути поданий засобами електронного і поштового зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 1).
9. Встановити третій особі строк до 27 липня 2020 року до 12 години 00 хвилин для подання до суду пояснення щодо позову. Пояснення має бути складено та подано з дотриманням правил, встановлених ст. 165 КАС України.
Пояснення має бути поданий засобами електронного і поштового зв'язку (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 1).
10. Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформленні відповідно до вимог ст. 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього своїм підписом із зазначення дати такого засвідчення.
11. Повідомити учасників справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд може застосувати заходи процесуального примусу відповідно до ст. 149 КАС України.
12. Повідомити учасників справи, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.
13. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають процесуальні права та обов'язки, визначені у ст. ст. 44, 47, 51 КАС України.
14. Повідомити учасників справи, що інформацію по справі вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
16. Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачу і третій особі - разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
17. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
18. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко