Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 липня 2020 р. Справа№200/5015/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, відповідно до якого просила суд: визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 21333,79 грн. з яких 10765,50 грн. знято з особових рахунків, 9221,50 грн. повернути у готівковій формі, 1346,44 грн. повернути у готівковій формі; визнати неправомірними та скасувати повідомлення №316 від 31.03.2020, акт №266-20 від 04.03.2020 та акт №316 від 31.03.2020; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повернути на особові рахунки отримувача субсидії ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти за період 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 10765,85 грн.
25 травня 2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.
17 червня 2020 року до суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання позивача про усунення недоліків, до якого додано оригінал квитанції від 11.06.2020 року № 0.0.1732443494.1 про сплату судового збору у розмірі 2522,40 грн.
Ухвалою від 22 червня 2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 20 липня 2020 року.
14 липня 2020 року представник відповідача надав засобами поштового зв'язку через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовних вимог.
20 липня 2020 року в судове засідання сторони повідомлені належним чином не з'явились про причини неявки не повідомили, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання, у якому просив слухати справу без його участі в судових засіданнях.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору та встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З 25 грудня 2015 року позивач перебуває в шлюбі зі ОСОБА_2 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області складено актовий запис №1056 від 25.12.2015 року та видано свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_3 .
27.04.2020 позивач отримала повідомлення №316 від 31.03.2020 про необхідність повернення надмірно виплачених коштів житлової субсидії.
З метою з'ясування підстав для повернення коштів та отримання копій відповідних документів позивач 28.04.2020 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з відповідною заявою.
12.05.2020 позивач особисто отримала відповідь УПСЗН Краматорської міської ради від 30.04.2020 року №29-01-14/3456, з якої позивач дізналась, що у зв'язку з тим, що нею подано недостовірні факти стосовно сімейного стану їй було припинено виплату субсидії з травня 2018 та зобов'язано її повернути переплачені кошти, посилаючись на Акт №266-20 від 04.03.2020. Також до відповіді були додані копії наступних документів: акту №316 від 31.03.2020, акту №266-20 від 04.03.2020, заява про призначення житлової субсидії від 08.08.2016 та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Позивач зазначає, що 08.08.2016 року зверталась до відповідача з заявою про призначення їй житлової субсидії. Додатком до заяви нею було заповнено декларацію про доходи, в пункті 3 якої зазначаються: «Особи, які зареєстровані (для орендарів - особи які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку», позивачем було зазначено дві особи: себе та її сина.
Позивач пояснила, що оскільки в данному полі було зазначено саме «зареєстрованих осіб», свого чоловіка вона не вказувала, оскільки він за вказаною адресою не зареєстрований та не проживає. Факт перебування у шлюбі нею не приховувався, оскільки до заяви надавалась копія її паспорту, в якому мається відповідна відмітка про шлюб з 2015 року.
Відповідно до отриманих квитанцій за квітень 2020, постачальники комунальних послуг нарахували позивачу заборгованість з оплати комунальних послуг на загальну суму близько 10 тис. гривень.
З діями відповідача позивач незгодна та вважає їх протиправними, просить відновити її порушені права шляхом скасування оскаржуваних актів та повідомлень та повернення на особові рахунки позивача коштів, списаних відповідачем за період 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 10765,85 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що позивач отримувала житлову субсидію по квітень 2018 року. Згідно з особовою справою позивача за даною адресою зареєстровані позивач, та її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Нормативними документами, які діяли на час призначення субсидії, не передбачалося надання інформації про сімейний стан отримувачів житлових субсидій та персональних даних про членів сім'ї, які зареєстровані за іншими адресами.
Згідно з п.2 Постанови КМУ № 329 від 27.04.2018 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» з 1 травня 2018 р., призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.
Відповідач повідомив, що перевірка особової справи позивача проведена за дорученням № 2965 від 04.11.2019 року за рішенням заступника начальника управління.
Відповідно до Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 №1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (далі - Положення №1091) головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор це посадові особи, які наділені повноваженнями із здійснення контролю за правильністю надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, допомоги на дітей одиноким матерям, житлових субсидій, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), за цільовим використанням коштів державного бюджету, спрямованих на цю мету.
На підставі акту державних соціальних інспекторів №1619-19 ПР від 18.11.2019 року, рекомендовано припинити надання позивачу житлової субсидії до з'ясування сімейного стану позивача.
Комісією по розгляду питань, пов'язаних з наданням житлових субсидій та пільг особам, які мають право на пільги, за адресою фактичного місця проживання 20.11.2019 року прийнято рішення припинити надання позивачу субсидії з листопада 2019 року (протокол № 87) до з'ясування сімейного стану позивача.
Повідомлення про припинення надання житлової субсидії направлено позивачу поштою за місцем реєстрації позивача.
Відділом державних соціальних інспекторів було направлено на адресу позивача повідомлення-запрошення від 18.11.2019 року № 07-20/833 та 13.02.2020 року № 29-07- 20/56 про здійснення перевірки особової справи з метою здійснення контролю за правильністю нарахування житлової субсидії, з рекомендацією звернутись до відділу державних соціальних інспекторів управління. На запрошення до управління позивач не з'явилась.
Докази надсилання позивачу повідомлення-запрошення від 18.11.2019 року № 07-20/833 та 13.02.2020 року № 29-07- 20/56 відповідачем суду не надано.
Згідно відповіді Краматорського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 02.03.2020 року № 29-07-19/37, підтверджено актовий запис про шлюб, визначені остаточні результати перевірки. Оскільки Позивачем не подана нова заява та декларація для призначення субсидії, у відповідності до змін, затверджених п.2 постанови КМУ від 27.04.2018 №329, встановлено порушення з 01.05.2018 року.
Відповідач зазначає, що надміру перераховані (виплачені) кошти житлової субсидії за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року склали 21333,79 грн., в тому числі: безготівкова форма субсидії за період з 05.2018 р. по 01.2019 р. - 10765,85 грн., знята з особових рахунків позивача в комунальних підприємствах; готівкова форма субсидії за період з 02.2019 р. по 10.2019 р. - 10567,94 грн., підлягає стягненню з отримувача субсидії ОСОБА_1 до Державного бюджету.
Відповідач зазначає, що діяв виключно в межах законодавства України.
Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, обставини справи сторонами не заперечуються, зокрема, факт стягнення зі ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 21333,79 грн. з яких 10765,50 грн. знято з особових рахунків, 9221,50 грн. та 1346,44 грн. позивачу належить повернути у готівковій формі, винесення оскаржуваних: повідомлення №316 від 31.03.2020, акту №266-20 від 04.03.2020 та акту №316 від 31.03.2020, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність. недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Стаття 22 Загальної декларації прав людини, ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, ст. 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої) закріплюють право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відтак, дослідивши обставини справи, суд встановив, що правовідносини сторін регулюються приписами ЦК України, Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, Порядком повернення коштів, надмірно виплачених за призначеними субсидіями, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29 грудня 1997 року № 39/283/90/5, у редакції, чинній на час складання акта № 58 (далі - Порядок).
Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення № 848), визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, зокрема, комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п.п. 2, 3, 4, 9 Положення № 848, головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Відповідно до п.п. 29, 30 Положення № 848, рішення комісії у випадках, передбачених пунктами 24-28 цього Положення, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24-28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.
Постановою КМУ від 14.08.2019 року № 807 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлено, що фінансування та виплата житлових субсидій, нарахованих у готівковій формі до 1 жовтня 2019 року, здійснюються відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, у редакції, що діяла до набрання чинності цією постановою.
Згідно пункту 2 постанови КМУ від 27.04.2018 № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022» (далі - Постанова №329), чинної на момент виникнення спірних відносин, установлено, що з 1 травня 2018 року призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є:
- особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій;
- внутрішньо переміщені особи;
- особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;
- особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків);
- особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Відповідно до п. 3 Постанови №329, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення)
Пунктом 13 Постанови №329, визначено, що для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
- заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява);
- декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
- довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
- договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
Для розгляду питань, що належать до компетенції комісії, у випадках, передбачених цим Положенням, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може запропонувати громадянину подати додаткові документи, які не передбачені цим Положенням, але необхідні для розгляду комісією питань.
Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Судом встановлено на підставі адміністративного позову та відзиву на адміністративний позов, що з відповідною заявою після травня 2018 року позивач не зверталась та субсидію на наступний період їй розраховано в автоматичному режимі.
Первинно субсидія позивачу була призначена в серпні 2016 року на підставі декларації позивача про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 08.08.2016 року.
Дослідивши відомості викладені в цій декларації, судом встановлено, що в п. 3 «Особи, які зареєстровані (для орендарів - особи, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку» розділу І позивачем зазначено: « ОСОБА_1 », « ОСОБА_3 », відомості про чоловіка позивача відсутні.
Обов'язок подання для призначення житлової субсидії нових заяви і декларації у особи, яка отримує житлову субсидію виник з 1 травня 2018 року.
Як вбачається з пункту 2 постанови КМУ від 27.04.2018 № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022», перелік осіб у яких виникає обов'язок подання нових заяви і декларації є визначеним та вичерпним, зокрема, до них відносяться особи, члени сім'ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.
Виходячи з аналізу п. 13 Постанови №329, перелік документів, які особа подає до органу соціального захисту для призначення житлової субсидії є вичерпним, вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням, забороняється, а громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Відповідно до п. 22 Постанови №329, за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії.
Виходячи з комплексного аналізу вказаних норм вбачається, що подання особою до органу соціального захисту населення відомостей щодо інших членів своєї сім'ї у тому числі, тих, що зареєстровані за іншою адресою є питанням доброчесності такої особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні відповідної декларації від 08.08.2016 до відповідача не зазначено про проживання разом з нею чоловіка, ОСОБА_2 , зареєстрованого за іншою адресою.
Відповідно до п. 22 Постанови №329, для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.
У таких відомостях зазначається: розмір платежів за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; розмір внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком; інформація про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Фондом та Мінсоцполітики; інформація про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування, - ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном; інформація про перетин державного кордону особами - Держприкордонслужбою; інформація про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС; реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або право іноземця або особи без громадянства на законних підставах перебувати на території України, - ДМС. Відомості, зазначені в цьому пункті, можуть надаватися структурному підрозділу з питань соціального захисту населення у вигляді довідок, даних на електронних носіях інформації тощо.
Відомості, зазначені в абзацах другому - сьомому цього пункту, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть отримувати також від організацій, що здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги, внесків/платежів об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком за договорами з управителями або об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг, інформаційно-обчислювальних центрів, розрахункових центрів, центрів нарахування плати за житлово-комунальні послуги, центрів муніципальних систем управління тощо.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
У разі коли документи, передбачені пунктом 13 цього Положення, подано не в повному обсязі, житлова субсидія призначається за умови надходження документів, яких не подано одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви.
Якщо документи, передбачені пунктом 13 цього Положення, протягом 30 днів з дня подання заяви не додані громадянином, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення приймає рішення про відмову в призначенні житлової субсидії, про що інформує заявника в порядку, встановленому цим пунктом.
Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про: призначення житлової субсидії; відмову в призначенні житлової субсидії; подання документів на розгляд комісії.
Враховуючи викладене, станом на момент призначення позивачу житлової субсидії 08.08.2016 відповідач не здійснив перевірку, наданих позивачем в декларації відомостей, призначивши їй субсидію без перевірки соціального статусу позивача, зокрема не з'ясувавши відомостей щодо перебування позивача у шлюбі, кількості осіб зареєстрованих в приміщенні тощо, та з 01.05.2018 призначив субсидію позивачу в автоматичному режимі.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що паспорт позивача містить відповідний запис про укладення шлюбу та є документом, на підставі якого встановлюється особистість особи, згідно п. 13 Постанови №329.
До можливого умисного не зазначення позивачем відомостей про свого чоловіка суд ставиться скептично, оскільки п. 3 «Особи, які зареєстровані (для орендарів - особи, які фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку» розділу І декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, міг бути сприйнятий позивачем буквально.
Щодо визнання протиправним дій відповідача відносно стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 21333,79 грн., з яких 10765,50 грн. знято з особових рахунків, 9221,50 грн. та 1346,44 грн. необхідно повернути у готівковій формі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1215 Цивільного Кодексу України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо відповідач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку позивача як набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов'язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 727/5743/15-ц від 27.03.2019.
Житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Завдання та фунції держави в контексті спірних правовідносин реалізує відповідач, з огляду на що спір має публічно-правову природу.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивач є добросовісним набувачем майнового блага у вигляді житлової субсидії, оскільки надмірне перерахування (виплата) субсидії відбулось, через неналежне виконання відповідачем обов'язків щодо перевірки наданих позивачем відомостей та надання субсидії на наступний період в автоматичному режимі без витребування необхідних документів після зміни порядку правового регулювання спірних правовідносин з 01.05.2018 року.
Відповідно до п. 22 Постанови №329, у разі відмови управителя, об'єднання, виконавця комунальної послуги або громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.
У випадках, зазначених в абзацах четвертому - восьмому цього пункту, зокрема, якщо у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії, на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги, громадянином.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, а саме відсутність недобросовісності отримувача субсидії, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави вимагати повернення вже отриманої субсидії управителем, об'єднанням, виконавцем комунальної послуги в рахунок сплати комунальних послуг позивачем.
При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача про відсутність у нього обов'язку повідомляти позивача про зміни правового регулювання порядку надання субсидії з 01.05.2018 року, оскільки подальше призначення позивачу субсидії в автоматичному порядку сформувало у позивача правомірні очікування на компенсацію оплати комунальних послуг на наступний період, тобто розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.
Списання вже наданої субсидії з особових рахунків позивача стало наслідком утворення у позивача боргу з оплати комунальних послуг, що на думку суду має прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо належної перевірки наданих позивачем для оформлення субсидії документів, призначення субсидії на наступний період в автоматичному режимі без витребування необхідних документів та негативними наслідками майнового характеру, що настали для позивача внаслідок списання коштів з особових рахунків.
Однак, щодо визнання неправомірним та скасування акту №266-20 від 04.03.2020 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, суд зазначає наступне.
Акт в широкому сенсі - це документ складений групою осіб для засвідчення встановлених фактів.
Предметом оскарження в адміністративному процесі є індивідуальний акт, визначення якого надано в ст. 4 КАС України, згідно якої індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Дослідивши текст акту №266-20 від 04.03.2020 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, суд зазначає, що він констатує встановлення певних фактів в спірних правовідносинах та не має ознак акту індивідувальної дії, тому не може бути предметом оскарження в адміністративному процесі, на відміну від акту №316 від 31.03.2020, яким припинено надання субсидії з 01.05.2018 року та вирішено питання про стягнення переплачених коштів, виконання цього акту завершується стягненням переплачених коштів з позивача з особових рахунків або/та в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та відновлення своїх прав.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що судом в повному обсязі задоволено одну позовну вимогу немайного характеру, одну позовну вимогу майнового характреру та частково задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру, суд вирішив стягнути понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2242,13 грн. (2522,40 грн.-840,80 грн./3).
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених коштів в сумі 21333,79 грн. з яких 10765,50 грн. знято з особових рахунків, 9221,50 грн. належить повернути у готівковій формі, 1346,44 грн. належить повернути у готівковій формі.
Визнати неправомірними та скасувати повідомлення №316 від 31.03.2020 та акт №316 від 31.03.2020 Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повернути (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) на особові рахунки отримувача субсидії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) безпідставно списані грошові кошти за період 01.05.2018 по 31.01.2019 у розмірі 10765,85 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повернути (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 2242 (Дві тисячі двісті сорок дві) гривні 13 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення складені та підписані 20 липня 2020 року
Повний текст рішення складено та підписано 23 липня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко