Рішення від 22.07.2020 по справі 140/6987/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6987/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Базальтові вироби» про надання дозволу на стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю завод «Базальтові вироби» (далі - ТзОВ завод «Базальтові вироби», відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інтегрованих картках TзOB завод «Базальтові вироби» станом на 28.11.2018 обліковується податковий борг у загальній сумі 778 475,94 грн., у тому числі: по орендній платі з юридичних осіб - 265 378,99 грн., по земельному податку з юридичних осіб - 499 803,74 грн., з податку на нерухоме майно - 13 293,21 грн. У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Західно-Донбаською OДПI в автоматичному режимі сформовано та направлено TзOB завод «Базальтові вироби» податкову вимогу від 04.07.2016 №3143-17, якa пoвepнyтa не вpyчeнoю плaтникy з вiдмiткoю пoштoвoгo вiдпpaвлeння «зa зазначеною адресою не знаходиться». Підставою винесення податкової вимоги від 04.07.2016 була наявність (виникнення) податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб та земельному податку з юридичних осіб у сумі 88 851,97 грн.

06.07.2016 прийнято рішення № 13147/ 10/04-10-17-37- 30816103 про опис майна TOB завод «Базальтові вироби» у податкову заставу. Податковим керуючим проведено опис майна TзOB завод «Базальтові вироби» та складено відповідний акт. Податкову заставу зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2016.

Представник позивача вказує, що ГУ ДПC у Дніпропетровській області до банківських установ направлено запити щодо нaдaння довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків по TзOB завод «Базальтові вироби». Однак, у зв'язку із відсутністю відкритих рахунків у обслуговуючих банках, стягнути суми податкового боргу з банківських рахунків є неможливим, a тому, на думку представника позивача, орган державної податкової служби набував права звернутися до суду з адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали від 25.05.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку «закінчення терміну зберігання» та відбитком календарного штемпеля від 06.06.2020, тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 КАС, днем вручення вказаної ухвали є 06.06.2020.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ завод «Базальтові вироби» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платником податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 по справі №803/1561/16 позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТзОВ Завод «Базальтові вироби» про стягнення податкового боргу зaдoвoлeнo, стягнуто з банківських рахунків ТзОВ Завод «Базальтові вироби» на користь держави податковий борг на загальну суму 398 305,11 грн., в тому числі: із земельного податку з юридичних осіб у сумі 257 713,84 грн.; з орендної плати з юридичних осіб у сумі 136 829,15 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 3 762,12 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2016 по справі №803/1841/16 зaдoвoлeнo пoзoв Зaxiднo-Дoнбacькoї OДПI щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника на загальну суму 189 176,04 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 по справі №803/514/17 задоволено позов ГУ ДФC у Дніпропетровській області щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника на загальну суму 189 176,04 грн.

На виконання вказаних постанов суду, контролюючим органом направлено інкасові доручення в банківські установи, що обслуговують відповідача (АТ «Ощадбанк»): №3541 від 01.08.2018, №3542 від 01.08.2018, №3543 від 01.08.2018, №3390 від 21.05.2018, №3389 від 21.05.2018, №3391 від 21.05.2018, №3297 від 25.04.2018, №3298 від 25.04.2018, №3296 від 25.04.2018, №3293 від 25.04.2018, №3294 від 25.04.2018, №3486 від 31.07.2018, №3295 від 25.04.2018, №3487 від 31.07.2018, №3488 від 31.07.2018, №3489 від 31.07.2018, №3490 від 31.07.2018, які повернуті банківською установою у зв'язку з тим, що рахунок платника не обслуговується у АТ «Ощадбанк». Зазначені інкасові доручення повернені без виконання у з в'язку з тим, що рахунок зазначений у інкасовому дорученні в банку не обслуговується (а.с.55-68).

08.08.2016 податковим керуючим Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт опису майна, що перебуває у власності ТзОВ Завод «Базальтові вироби» (а.с.17), а податкову заставу було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру (а.с.18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 14.1.155, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пункт 87.2 статті 87 ПК України передбачає, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).

Відповідно до пунктів 89.1, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що звернення податкового органу до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватися після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2020 у справі № 822/1262/17, та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи контролюючим органом вжито заходів щодо погашення податкового боргу відповідача в розмірі 776657,19 грн., шляхом звернення до суду із вимогами про стягнення коштів з такого платника податків з рахунків в банку, що підтверджено постановами Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 у справі №803/1561/16, від 28.12.2016 у справі №803/1841/16, від 17.05.2017 у справі №803/514/17.

Водночас, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний розрахунок податкового боргу станом на 28.11.2018 у сумі 778475,94 грн., довідка про стан розрахунків платника податків з бюджетом станом на 28.11.2018 на суму 778475,94 грн. та зворотній бік облікових карток платника податків станом на 31.12.2016 та 31.12.2017. У свою чергу, жодних документів (зворотній бік облікової картки платника податків, довідки тощо), які б підтверджували наявність у відповідача податкового боргу станом на день звернення ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду з даним позовом, представником позивача надано не було.

Крім того, в матеріалах справи наявні дані про рахунки платника податків станом на 28.11.2018 (а.с.16), згідно яких у ТзОВ Завод «Базальтові вироби» відкриті рахунки у АТ КБ «Приватбанк» та у ФДніпропетровське О АТОЩАД м. Дніпро. Водночас, суд звертає увагу, що позивачем 25.07.2018 було надіслано запит до АТ «ОЩАДБАНК» з проханням надати інформацію про наявність банківських рахунків по ТзОВ Завод «Базальтові вироби», відкритих в АТ «ОЩАДБАНК» (а.с.48). Листом від 02.08.2018 ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомило ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відсутність в установах АТ «ОЩАДБАНК» рахунків на ім'я ТзОВ Завод «Базальтові вироби» (а.с.47). Аналогічного змісту запит 25.07.2018 було надіслано позивачем і у ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.49), відповідь на який позивачем отримано не було.

Разом з тим, незважаючи на наявну у контролюючого органу інформацію про відсутність відкритих рахунків у АТ «ОЩАДБАНК» на ім'я ТзОВ Завод «Базальтові вироби», а також на не отримання інформації про наявність відкритих рахунків на ім'я даного товариства у ПАТ КБ «Приватбанк», податковим керуючим було сформовано дані про рахунки платника податків станом на 28.11.2018, у яких вказано про наявність відкритих рахунків у АТ «ОЩАДБАНК» та ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я відповідача, що суперечить листу АТ «ОЩАДБАНК» від 02.08.2018. Таким чином, суд не бере до уваги дані про наявність рахунків на ім'я ТзОВ Завод «Базальтові вироби» у банківських установах станом на 28.11.2018, у зв'язку з їх суперечністю встановленим обставинам у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 про відкриття провадження в адміністративній справі зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області надати суду належним чином засвідчену довідку про рахунки ТзОВ Завод «Базальтові вироби» у банках станом на момент подання даної позовної заяви до суду та інформацію про наявність коштів на цих рахунках. Однак, жодних документів на виконання ухвали судді від 25.05.2020 позивачем надано не було.

З даного приводу суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частини другої цієї ж статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що докази надані контролюючим органом на підтвердження відсутності на рахунках підприємства грошових коштів на час звернення до суду є недостатніми в розумінні процесуального закону.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було вжито всіх дій щодо стягнення всієї заявленої до погашення суми податкового боргу з всіх рахунків у всіх банках, обслуговуючих відповідача, та, відповідно, не було встановлено відсутності на всіх таких банківських рахунках коштів для погашення всієї суми податкового боргу, а тому надання дозволу на погашення такого боргу за рахунок майна платника податків є передчасним.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Попередній документ
90540710
Наступний документ
90540712
Інформація про рішення:
№ рішення: 90540711
№ справи: 140/6987/20
Дата рішення: 22.07.2020
Дата публікації: 24.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; передачі майна у податкову заставу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.09.2021)
Дата надходження: 15.09.2021
Предмет позову: надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі