22 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7218/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Хуторок» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Приватного підприємства «Хуторок» (далі - ПП «Хуторок», відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 50076,00 грн. та пеню в сумі 510,68 грн., разом до сплати 50586,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2019 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 50076,00 грн., яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 510,68 грн., яку позивач просить стягнути з ПП «Хуторок» із сумою адміністративно-господарських санкцій.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що поза увагою головного інспектора праці залишився той факт, що з 16.10.2018 на підприємстві працює на посаді продавця магазину с. Грабове Старовижівського району особа з інвалідністю 2 групи загального захворювання ОСОБА_1 . Дана особа працює на посаді продавця до сьогоднішнього часу. Тобто на підприємстві працюють 8 осіб, з яких одна з інвалідністю. За таких обставин, на думку представника відповідача підстав для подачі звіту у відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю немає. Представник відповідача вказує, що прийом на роботу ОСОБА_1 здійснено у відповідності до приписів частини першої та третьої статті 18 Закону України №875-12 за умови її безпосереднього звернення до підприємства «Хуторок», з врахуванням її програми реабілітації та створенням їй відповідних умов праці. Таким чином, посилання позивача на те, що підприємство зобов'язане сплатити Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію є необґрунтоване та задоволенню не підлягає, оскільки на підприємстві працює особа з інвалідністю.
Крім того, на думку представника відповідача, позивачем пропущено тримісячний строк для звернення до суду визначений КАС України. Враховуючи наведене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив представник позивача вказує, що документи щодо працевлаштування ОСОБА_1 сфальсифіковано відповідачем, що вказана особа насправді на підприємстві не працювала і запис у її трудову книжку внесено вже після проведення перевірки Управлінням Держпраці у Волинській області, оскільки цих документів Управлінню Держпраці у Волинській області, під час проведення перевірки відповідачем надано не було. Звіту форми 10-ПІ, де було б відображено факт працевлаштування особи з інвалідністю ОСОБА_1 , ПП «Хуторок» до цього часу не подано, що також викликає сумнів щодо того, що вказана особа дійсно була працевлаштована на підприємстві.
Щодо твердження відповідача, що у нього відсутні підстави для подання звіту форми 10-ПІ «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів» вказує, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб зобов'язані зареєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, незалежно від того, чи виконано ними встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Щодо твердження відповідача щодо пропуску встановленого статтею 122 KAC України строку звернення до суду зазначає, що у Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів виникла підстава для звернення з позовом до суду, починаючи з 09.05.2020 року, з наступного дня після отримання акту перевірки Управління Держпраці у Волинській області № 04-405/1 від 13.01.2020 року, оскільки до подання вказаних документів відділенню Фонду не було відомо про те, що у відповідача протягом 2019 року працювало 8 і більше осіб та не було в наявності звіту форми 10-ПI, з якого б вбачалося, що відповідач не виконав встановлений законом норматив працевлаштування інвалідів. Таким чином, оскільки про порушення відповідачем вимог закону Відділенню Фонду стало відомо лише після отримання 08.05.2020 копії акту перевірки, a не з моменту її проведення, що мало місце 13.01.2020, встановлений статтею 122 КАС України тримісячний строк з моменту виникнення підстав для звернення до суду з позовом відділенням Фонду як суб'єктом владних повноважень не пропущено. Враховуючи наведене, просить позов задоволити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ПП «Хуторок» зареєстроване як юридична особа 25.04.2013 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
28.12.2019 Управлінням Держпраці у Волинській області було прийнято наказ №565 «Про затвердження графіків перевірок суб'єктів господарювання на січень 2020 року».
03.01.2020 року Управлінням Держпраці у Волинській області було видано направлення №09 на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки ПП «Хуторок» з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю.
За результатами перевірки було складено акт перевірки №04-405/1 від 13.01.2020 року, у якому відображено наступні порушення, зокрема: ПП «Хуторок» порушено терміни реєстрації у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців. Крім того, ПП «Хуторок» не подано звіт до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою 10-ПІ за 2017, 2018, 2019 роки, чим порушені вимоги частини дев'ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ. Також підприємством не виконується норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2017, 2018, 2019 роки, чим порушені вимоги частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ. Відповідно до середньооблікової кількості штатних працівників, яка у 2017 році склала 11 осіб, у 2018 та 2019 роках - 8 осіб, у ПП «Хуторок» необхідно було працевлаштувати одну особу з інвалідністю. Протягом 2017, 2018, 2019 років у ПП «Хуторок» не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.
13.01.2020 інспектором праці Управління Держпраці у Волинській області було винесено припис про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю №04-405/1/1, виявлених у акті перевірки від 13.01.2020 №04-405/1.
Крім того, 13.01.2020 інспектором праці Управління Держпраці у Волинській області складено протокол про адміністративне правопорушення №04-405/1 за правопорушення, передбачене частиною другою статті 188-1 КУпАП.
28.02.2020 інспектором праці Управління Держпраці у Волинській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №04-405/6, передбачене статтею 188-6 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №04-405/12-1, якою директора ПП «Хуторок» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 850,00 грн., за правопорушення, передбачене статтею 188-6 КУпАП.
У свою чергу, нa виконання вимог підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин у сфері здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів між Управлінням Держпраці Волинської області тa Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів від 30.12.2015, укладеної нa виконання пункту 5.1 Угоди про співробітництво від 18.11.2015, Управління Держпраці у Волинській області надало 08.05.2020 Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів акт за результатами проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства пpo зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю» №04-405/1 від 13.01.2020 щодо ПП « Хуторок».
Як вбачається з розрахунку вартості робочого місця, розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, які належить сплатити ПП «Хуторок», сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становить 50076,00 грн. та 510,68 грн. пені, разом до сплати 50586,68 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частини третя статті 19 Закону № 875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, відповідно до частини сьомої статті 19 Закону № 875-ХІІ порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю (частина дев'ята статті 19 Закону № 875-ХІІ).
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина десята статті 19 Закону № 875-ХІІ).
Частиною першою та другою статті 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Аналіз вищезазначених норм законодавства дає можливість суду у цій справі встановити, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ПП «Хуторок» становила 8 осіб. У свою чергу, згідно акту перевірки від 13.01.2020 №04-405/1 ПП «Хуторок» в порушенням вимог чинного законодавства не зареєструвалося в обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за місцем реєстрації, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за формою 10-ПІ за 2019 рік не подало, крім того, не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік у кількості одного робочого місця.
З даного приводу суд зазначає, що Законом №875-ХІІ передбачено обов'язок підприємства, в якому за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, зареєструватися у відповідному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням. Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, визначено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення» від 31.01.2007 № 70 (далі - Порядок № 70), якою встановлено процедуру реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду. Водночас, суд звертає увагу, що відповідальності за несвоєчасну реєстрацію у обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів чинним законодавством не передбачено.
У свою чергу, відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідальність за неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів передбачена частиною другою статтею 188-1 КУпАП. Як було встановлено судом, інспектором праці Управління Держпраці у Волинській області складено протокол про адміністративне правопорушення щодо директора ПП «Хуторок», відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 188-1 КУпАП. Таким чином, твердження представника відповідача про відсутність необхідності подання у відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю є необґрунтованими.
Водночас, спірним у даній справі є застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині першій статті 239 Господарського кодексу України, вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-XII.
Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.
Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України чи іншим нормативним актом, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 19 Закону №875-ХІІ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, до якого долучено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , згідно якої останню 16.10.2018 прийнято на роботу продавцем в магазин с. Грабове ПП «Хуторок». Дана обставина також підтверджується наказом №13 від 12.10.2018. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №753328, ОСОБА_1 після повторного огляду 03.11.2018 підтверджено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Крім того, внаслідок повторного огляду 01.11.2018 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності довічно, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №758447.
Таким чином, на думку суду, враховуючи те, що 16.10.2018 відповідачем працевлаштовано одну особу з інвалідністю, яка і по даний час у нього працює, ПП «Хуторок» було виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Суд не бере до уваги твердження представника позивача про фальсифікування відповідачем документів про працевлаштування ОСОБА_1 у ПП «Хуторок», оскільки дані твердження є лише припущеннями не підтвердженими належними доказами.
Крім того, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки про невиконання ПП «Хуторок» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, Волинському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів стало відомо лише після отримання 08.05.2020 копії акту перевірки, a не з моменту її проведення, що мало місце 13.01.2020, а тому, встановлений статтею 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом позивачем пропущено не було.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем було працевлаштовано одну особу з інвалідністю, доказів, які б спростували даний факт позивачем не надано, суд не вбачає жодних правових підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 50076,00 грн. та пені у сумі 510,68 грн., а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 257, 262 КАС України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О.Андрусенко