Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/559/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтхілл", м. Харків
про та зустрічним позовом до про стягнення 8475,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтхілл", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелиум", м. Харків стягнення 9627,00 грн.
за участю представників:
ТОВ "Гелиум" - Тойка С.С.
ТОВ "Нейтхілл" - Гіль Є.В., Перепелиця О.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелиум" (надалі - ТОВ "Гелиум") звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейтхілл" (надалі - ТОВ "Нейтхілл") про стягнення 8475,00 грн., що були сплачені ТОВ "Гелиум" 24.12.2019.
В обґрунтування позову ТОВ "Гелиум" посилається на фактичну відсутність правових підстав для отримання ТОВ "Нейтхілл" перерахованих ТОВ "Гелиум" коштів. При цьому, ТОВ "Гелиум" вказує, що сторони вели перемовини щодо можливості укладення договору про надання послуг з ремонту вилкового навантажувача. В процесі перемовин, не направивши проект договору, ТОВ "Нейтхілл" виставило рахунок-фактуру № 33 від 23.12.2019 року для оплати авансу за можливий майбутній ремонт техніки ТОВ "Гелиум". Бухгалтер ТОВ "Гелиум", 24.12.2019 року, помилково та безпідставно здійснила оплату виставленого рахунку у сумі 8475,00грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.03.2020 о 10:00.
26 березня 2020 року до господарського суду Харківської області звернулось ТОВ "Нейтхілл" із зустрічним позовом (вх.№ 7724) до ТОВ "Гелиум" про стягнення 9627,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 06.12.2019 № 06122019/1.
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Нейтхілл" вказує, що 06.12.2019 між сторонами укладено договір про надання послуг № 06122019/1. 06.12.2019 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна №06122019/1, відповідно до якого виконавець прийняв майно - вилковий навантажувач марки ТСМ моделі СРD15СА, серійний №Р0170853, 2007 року випуску - та зобов'язався повернути вищевказане майно в повному обсязі та комплектації, виконавши роботи за договором. Місцем ремонту навантажувача визначено місцезнаходження позивача за зустрічним позовом. 23.12.2019 на підставі специфікації № 1 до договору надання послуг №06122019/1 від 11.12.2019 ТОВ "Нейтхілл" виставлено ТОВ "Гелиум" рахунок на оплату № 33. 24.12.2019 ТОВ "Гелиум" на підставі платіжного доручення № 6603 перерахував на рахунок ТОВ "Нейтхілл" кошти в сумі 8475,00 грн. як попередню оплату за ремонт навантажувача згідно з рахунком фактурою від 23.12.2019 № 33. Проте, ТОВ "Гелиум" не повернуло ТОВ "Нейтхілл" примірники переданих йому документів, ухиляється від оплати в повному обсязі отриманих послуг за договором про надання послуг від 06.12.2019 № 06122019/1.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2020 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Нейтхілл" до ТОВ "Гелиум" про стягнення 9627,00 грн.; вимоги за зустрічним позовом об'єднані в одне провадження з первісним позовом; постановлено перейти зі спрощеного провадження до розгляду справи № 922/559/20 за правилами загального позовного провадження; зустрічний позов призначено до розгляду разом із первісним позовом у підготовчому засіданні.
ТОВ "Нейтхілл", через канцелярію суду 26.03.2020 за вх. № 7722, надало до суду відзив на первісну позовну заяву, згідно якого просило суд у задоволенні позовних вимог у справі № 922/559/20 за позовом ТОВ "Гелиум" до ТОВ "Нейтхілл" про стягнення коштів відмовити в повному обсязі, стягнути з ТОВ "Гелиум" на користь ТОВ "Нейтхілл" понесені судові витрати.
ТОВ "Гелиум", через канцелярію суду 08.04.2020 за вх. № 8737, надало до суду відповідь на відзив, в якій вказувало, що факт укладення правочину може бути підтверджено виключно документальними доказами. Позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими, а заперечення відповідача є безпідставними.
ТОВ "Гелиум", через канцелярію суду 14.04.2020 за вх. № 9159, надало відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просило суд відмовити повністю в задоволенні вимог зустрічного позову ТОВ "Нейтхілл". При цьому ТОВ "Гелиум" вказувало, що всупереч вимогам процесуального кодексу ТОВ "Нейтхілл" до позовної заяви не долучило жодного доказу який би підтверджував викладені в позовній заяві обставини. Так, вказуючи про укладення договору № 06122019/1, декількох специфікацій до договору, ТОВ "Нейтхілл" долучило до позовної заяви екземпляр документів, що підписані виключно з боку ТОВ "Нейтхілл". Зазначаючи про передачу актів наданих послуг на адресу ТОВ "Гелиум" позивач не надав до суду жодного доказу як направлення цих документів, так і отримання ТОВ "Гелиум" будь-яких актів чи рахунків на оплату. До моменту звернення ТОВ "Гелиум" до суду з первісним позовом, ТОВ "Нейтхілл" не заявляло про існування жодної заборгованості, не направляло жодної вимоги на адресу ТОВ "Гелиум", що спростовує викладені в зустрічному позові обставини.
ТОВ "Гелиум", через канцелярію суду 23.06.2020 за вх. № 14249, надало до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якої просило суд у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити в повному обсязі, стягнути з ТОВ "Гелиум" 9627,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 06.12.2019 № 06122019/1 та понесені судові витрати. При цьому ТОВ "Гелиум" вказувало, що ухилення позивача за первісним позовом від підписання договору не є достатнім доказом для підтвердження обставини безпідставного отримання коштів, які він переказав.
У підготовчому засіданні 23.06.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.06.2020 о 15:30.
У судовому засіданні 25.06.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 16.07.2020 о 11:30.
У судовому засіданні 16.07.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 21.07.2020 о 09:30.
Представник ТОВ "Гелиум" у судовому засіданні 21.07.2020 підтримав позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.
Представник ТОВ "Нейтхілл" у судовому засіданні 21.07.2020 заперечував проти первісного позову, підтримав позовні вимоги за зустрічним позовом у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно первісного позову ТОВ "Гелиум" вказує, що між сторонами велись перемовини щодо можливості укладення договору про надання послуг з ремонту вилкового навантажувача. В процесі перемовин, не направивши проект договору, ТОВ "Нейтхілл" виставило рахунок-фактуру № 33 від 23.12.2019 року для оплати авансу за можливий майбутній ремонт техніки ТОВ "Гелиум". Бухгалтер ТОВ "Гелиум", 24.12.2019 року, помилково та безпідставно здійснила оплату виставленого відповідачем рахунку у сумі 8475,00 грн. У січні 2020 року сторони не дійшли згоди щодо істотних умов правочину та щодо укладення договору про надання послуг в цілому, таким чином було вирішено припинити перемовини. Проте, повернути безпідставно отриманні кошти ТОВ "Нейтхілл" відмовилось. 31.01.2020 року на адресу ТОВ "Нейтхілл" був направлений лист-вимога в якому позивач за первісним позов повідомив, що ТОВ "Гелиум" не буде укладати договір про надання послуг і просило повернути отримані раніше кошти у сумі 8475,00 грн., що були перераховані у якості попередньої оплати за можливо наданні послуги в майбутньому.
ТОВ "Нейтхілл" у зустрічному позові вказує, що між сторонами склалися систематичні договірні відносини. 06.12.2019 між ТОВ "Нейтхілл", як виконавцем, та ТОВ "Гелиум", як замовником, укладено договір про надання послуг № 06122019/1, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовникові послуги з технічного обслуговування техніки та поточного, капітального ремонту обладнання, вузлів та деталей техніки на умовах, що передбачені цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору надані послуги. 06.12.2019 сторонами підписано акт приймання-передачі майна №06122019/1, відповідно до якого виконавець прийняв майно - вилковий навантажувач марки ТСМ моделі CPD15СА, серійний № НОМЕР_1, 2007 року випуску - та зобов'язався повернути вищевказане майно в повному обсязі та комплектації, виконавши роботи за договором. 11.12.2019 між сторонами укладено специфікацію №1 до договору надання послуг № 06122019/1, яку позивач за зустрічним позовом передав на підпис відповідачу за зустрічним позовом, проте відповідач підписаний ним примірник позивачу не повернув. 23.12.2019 на підставі специфікації № 1 до договору надання послуг №06122019/1 від 11.12.2019 позивачем за зустрічним позовом виставлено відповідачу за зустрічним позовом рахунок на оплату № 33. 24.12.2019 відповідач за зустрічним позовом на підставі платіжного доручення № 6603 перерахував на рахунок позивача за зустрічним позовом кошти в сумі 8475,00 грн. як попередню оплату за ремонт навантажувача згідно з рахунком фактурою від 23.12.2019 № 33. Також, ТОВ "Нейтхілл" у зустрічному позові зазначає, що ТОВ "Гелиум" були передані інші документи, які ТОВ "Гелиум" не були підписані. При цьому ТОВ "Гелиум" ухиляється від оплати в повному обсязі отриманих послуг за договором про надання послуг від 06.12.2019 №06122019/1.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір на виконання роботи № 21102019/1 від 21.10.2019. За вказаним договором між сторонами було складено акт приймання - передачі майна № 21102019/1 від 21.10.2019, відповідно до якого за вказаним договором передавався вилковий навантажувач TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1. 01.11.2019 між сторонами укладено акт надання послуг №15 за яким ТОВ "Гелиум" прийняв від ТОВ "Нейтхілл" роботи з ремонту навантажувача на загальну суму 4026,00 грн. Вказані послуги були оплачені ТОВ "Гелиум" 01.11.2019. Також, між сторонами 01.11.2019 було укладено акт надання послуг №16 за яким ТОВ "Гелиум" прийняв від ТОВ "Нейтхілл" роботи з ремонту навантажувача на загальну суму 2830,00 грн. Вказані послуги були оплачені ТОВ "Гелиум" 23.10.2019. 14.11.2019 між сторонами укладено акт надання послуг №19 за яким ТОВ "Гелиум" прийняв від ТОВ "Нейтхілл" роботи з ремонту навантажувача на загальну суму 5238,00 грн. Вказані послуги були оплачені ТОВ "Гелиум" 12.11.2019.
06 грудня 2019 року між сторонами був складений акт приймання-передачі майна №06122019/1 згідно якого ТОВ "Гелиум" (замовник) передав ТОВ "Нейтхілл" (виконавцю) вилковий навантажувач TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1 для ремонту навантажувачу. За ремонт навантажувача TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1 ТОВ "Нейтхілл" було виставлено ТОВ "Гелиум" рахунок № 33 від 23.12.2019, який частково було оплачено ТОВ "Гелиум" 24.12.2019.
З огляду на викладене господарський суд приходить до висновку, що 06.12.2019 ТОВ "Гелиум" було передано на ремонт ТОВ "Нейтхілл" навантажувач TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1.
При цьому, суд зазначає, що довідка ТОВ "Гелиум" від 17.04.2020, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 за 14.04.2016 - 17.04.2020 та рахунок № 235 від 10.02.2017 не спростовують зазначені вище обставини.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, домовленість сторін щодо ремонту навантажувача TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1, господарський суд приходить до висновку, що посилання ТОВ "Гелиум" на безпідставність та помилковість оплати рахунку № 33 від 23.12.2019 не підтверджуються матеріалами справи.
При цьому суд зазначає, що між сторонами у справі відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України виникли відносини з договору підряду, укладеного у спрощений спосіб, врегульовані гл. 61 ЦК України.
Заявлені позивачем вимоги за первісним позовом стосуються повернення на підставі ст. 1212 ЦК України грошових коштів у розмірі 8475,00 грн.
Враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини з договору підряду, то позивач за первісним позовом не набув права вимагати повернення грошових коштів у розмірі 8475,00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України
Права замовника під час виконання робіт врегульовані ст. 849 ЦК України.
Зокрема, її нормами передбачено право замовника за наявності відповідних підстав відмовитися від договору підряду та вимагати від підрядника відшкодування збитків, у разі ж виявлення недоліків роботи доручити їх виправлення іншій особі за рахунок підрядника.
Заявлені позивачем за первісним позовом вимоги не стосуються відшкодування йому збитків відповідачем за первісним позовом, у т.ч у зв'язку із виявленням недоліків у роботі. Доказів допущення відповідачем за первісним позовом недоліків у виконаній частині робіт та належного їх виявлення позивачем за первісним позовом суду не надано. Також відсутні докази належної відмови позивача за первісним позовом від договору підряду з відповідачем за первісним позовом, що давали б йому право на пред'явлення вимоги про відшкодування збитків.
З огляду на вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позов не підтверджуються матеріалами справи, вони є необґрунтованими, у зв'язку з чим у позові ТОВ "Гелиум" слід відмовити на підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України.
Зустрічні вимоги ТОВ "Нейтхілл" про стягнення на його користь 9627,00 грн. заборгованості фактично зводяться до зобов'язання позивача оплатити залишок робіт. Проте, в матеріалах справи відсутні докази здійснення ТОВ "Нейтхілл" в повному обсязі робіт з ремонту навантажувача TCM CPD15CA c/н НОМЕР_1, а саме на суму 16950,00 грн. згідно рахунку № 33 від 23.12.2019, та докази намагання ТОВ "Нейтхілл" повернути відремонтований навантажувач ТОВ "Гелиум".
При цьому посилання ТОВ "Нейтхілл" на договір надання послуг № 06122019/1 від 06.12.2019, специфікації до нього та акти надання послуг № 8 та № 9 від 21.01.2020 судом не приймаються, оскільки дані документи не були узгоджені ТОВ "Гелиум". Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення ТОВ "Нейтхілл" вказаних документів та рахунків № 7, № 8 від 21.01.2020 ТОВ "Гелиум".
З наявних матеріалів справи, пояснень представників сторін не вбачається, що сторонами була передбачена 100% попередня оплата за виконання робіт, тому ТОВ "Гелиум" зобов'язано сплатити ТОВ "Нейтхілл" ціну роботи після остаточної її здачі.
Враховуючи, що роботи за договором, про оплату яких заявлений зустрічний позов не виконані, прострочення з їх оплати допущено не було, то у задоволенні зустрічного позову слід також відмовити.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що в задоволенні первісного та зустрічного позову судом відмовлено, відповідно до приписів ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, а судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 126, 129, 180, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "21" липня 2020 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/559/20