Ухвала від 23.07.2020 по справі 921/487/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 липня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/487/20

Господарський суд Тернопільської області

Суддя Чопко Ю.О. , розглянувши позовну заяву № 795 від 17.07.2020 (вх. № 561 від 21.07.2020)

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46006

до відповідача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської міської ради "Тернопільміськтеплокомуненерго", вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль

про стягнення боргу в загальній сумі 8 913 419,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської міської ради "Тернопільміськтеплокомуненерго" про стягнення боргу в загальній сумі 8 913 419,71 грн., з яких: 7 789 033,33 грн. - основний борг, 205 968,71 грн. - 3% річних, 569 718,46 грн. - компенсація за прострочку оплати боргу з врахуванням індексу інфляції, 348 699,08 грн. - пеня. Також просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.07.2020, головуючим суддею для розгляду справи № 921/487/20 визначено суддю Чопка Ю.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Договору розподілу природного газу № 250 від 31.12.2015.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі посилається на накладення арешту на кошти приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз". Вказана обставина унеможливлює провести оплату судового збору за подання позовної заяви, а відтак змушує клопотати про відстрочення сплати судового збору.

Суд розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому за змістом ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Тобто, наведеними вище положеннями законодавства не передбачено таких підстав (умов) як арешт коштів боржника для відстрочення сплати судового збору.

Господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення від сплати судового збору.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, з огляду на вищенаведену практику Європейського суд з прав людини та на відсутність умов в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в клопотанні про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Згідно п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, за подання даної позовної заяви до господарського суду Тернопільської області позивачами мало бути сплачено судовий збір у розмірі 133 701,30 грн. (1,5% від 8 913 419,71 грн.).

У відповідності до п. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.

Разом з тим, підпунктом 3 пункту 11 частини 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, а саме: розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями), на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Суд вважає за належне залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" без руху з метою надання позивачу можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання не пізніше 10 днів з дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, доказів оплати судового збору у розмірі 133 701,30 грн. (1,5% від 8 913 419,71 грн.). в порядку, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 162, 174, 234 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі - відмовити.

2. Позовну заяву № 795 від 17.07.2020 (вх. № 561 від 21.07.2020) Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" - залишити без руху.

3. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, не пізніше 10 днів після закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, а саме: подати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі 133 701,30 грн.

Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 23.07.2020 та не підлягає оскарженню.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Ю.О. Чопко

Попередній документ
90540023
Наступний документ
90540025
Інформація про рішення:
№ рішення: 90540024
№ справи: 921/487/20
Дата рішення: 23.07.2020
Дата публікації: 24.07.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.07.2020)
Дата надходження: 22.07.2020
Предмет позову: cтягнення 8 913 419,71 грн.