Рішення від 23.07.2020 по справі 917/72/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2020 Справа № 917/72/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агромир"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (AL RAWASSI TRADING LLC)

про стягнення 43500,00 дол. США.

представники сторін не з'явились

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агромир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (AL RAWASSI TRADING LLC) про стягнення 43500,00 доларів США заборгованості за контрактом № 52/18-АМ від 17.07.2018 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019р., справа передана на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.37).

Згідно ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

В п. 9.1 Контракту № 52/18-АМ від 17.07.2018 року, укладеного між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР-Агромир" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (AL RAWASSI TRADING LLC), визначено, що всі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з Контракту або пов'язані з ним, в тому числі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню, за вибором позивача або в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ) або в господарському суді Полтавської області (м. Полтава, Україна).

Згідно з п. 9.2 Контракту даний контракт регулюється матеріальним правом України.

Отже, дана справа підвідомча господарському суду Полтавської області.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2020р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків (а.с.40-41). Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.47-49). Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду.

За даним позовом ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.02.2020р. відкрито провадження у справі № 917/72/19, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи (а.с.52-53).

Господарський суд Полтавської області відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року (надалі - Конвенція) звернувся до компетентного органу іноземної держави - Міністерства юстиції Тунісу з дорученням про надання правової допомоги з вручення відповідачу ухвали від 05.02.2019р. про відкриття провадження у справі та ухвали від 10.09.2019р. (а.с.68-72, 87-88).

19.11.2019р. до господарського суду надійшло підтвердження про вручення 22.10.2019р Міністерству юстиції Тунісу судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення судових документів (а.с.82).

Жодної інформації щодо виконання доручення від Міністерства юстиції Тунісу до суду не надійшло.

Господарським судом також направлялася копія судової ухвали від 05.02.2019р. з перекладом на французьку мову безпосередньо на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (1053, Tunis Respublic, Immeuble Farah lac avenue KIKAB cite des pins lac 2).

Враховуючи вищевикладене, господарським судом здійснено всі процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В ч.2 ст. 15 Конвенції зазначено, що Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

В п. 6 Закону України 19 жовтня 2000 року N 2052-III "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" зазначено, що Україна приєдналася до Конвенції з застереженням до ст. 15 Конвенції про те, що коли виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Оскільки господарським судом виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, щодо направлення відповідачу ухвали від 16.12.2014р., то відповідно до п. 6 Закону України 19 жовтня 2000 року N 2052-III "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" суд може винести рішення у даній справі.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. З огляду на введені карантинні заходи клопотання позивача задоволено судом.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР-Агромир" (Україна) (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (Туніс) (відповідачем) було укладено контракт № 52/18-АМ від 17.07.2018 року (далі - Контракт); (а.с.6-15).

Згідно з п. 1.1 Контракту продавець (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукти харчування виробництва України (надалі - товар).

Відповідно до п. 1.2 Контракту поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до специфікацій, що є невід'ємними частинами даного контракту, а відповідно до п. 1.3 Контракту - асортимент, кількість, ціна кожної партії товару, належної до поставки згідно з контрактом, умови та строки оплати визначаються в конкретній специфікації, погодженій та підписаній обома сторонами контракту.

Згідно з п. 2.2 Контракту товар повинен бути поставлений покупцю відповідно до погодженої специфікації на умовах FCA- м. Гадяч, Полтавська обл., Україна, згідно Інкотерм 2010.

Згідно п. 2.3 Контракту під відвантаженням слід розуміти передачу товару перевізнику з метою його доставки покупцю.

Згідно п. 2.4 Контракту право власності на товар та ризики його втрати чи пошкодження переходять від продавця до покупця в момент відвантаження товару.

Відповідно до п. 4.1 Контракту - валютою платежу відповідно до Контракту є долар США.

Згідно з п. 4.2 Контракту платник здійснює оплату кожної партії товару на умовах 100 % попередньої оплати. Інші умови оплати можуть бути визначені сторонами в специфікації на кожну конкретну поставку товару.

Згідно з п. 5.1 Контракту ціна товару встановлюється окремо для кожної партії Товару в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до п. 4.5 Контракту платіж вважається виконаним з моменту зарахування на банківський рахунок продавця всієї суми відповідного платежу.

В специфікації № 1 від 17 липня 2018р. сторони узгодили поставку товару на суму 11040,00 дол. США (молоко цільне згущене з цукром в кількості 55200 шт); умова оплати - відстрочка платежу на 5 банківських днів з моменту митного оформлення товару на території України (а.с.13).

В специфікації № 2 від 17 липня 2018р. сторони узгодили поставку товару на суму 11040 дол. США (молоко цільне згущене з цукром в кількості 55200 шт.), умова оплати - відстрочка платежу на 5 банківських днів з моменту митного оформлення товару на території України (а.с.13 на звороті).

В специфікації № 3 від 17 серпня 2018р. сторони узгодили поставку товару на суму 10380 дол. США (молоко цільне згущене з цукром в кількості 20760 шт.), умова оплати - відстрочка платежу на 5 банківських днів з моменту митного оформлення товару на території України (а.с.14).

В специфікації № 4 від 28 серпня 2018р. сторони узгодили поставку товару на суму 11040 дол. США (молоко цільне згущене з цукром в кількості 55200 шт.), умова оплати - відстрочка платежу на 5 банківських днів з моменту митного оформлення товару на території України (а.с.15).

На виконання умов договору позивач передав перевізнику для доставки відповідачу товар на загальну суму 43500,00 дол. США, що підтверджується підписами водіїв автотранспорту на відповідних актах завантаження та отримання продукції № 23 від 20 липня 2018 р., № 24 від 20 липня 2018 р., № 25 від 16 серпня 2018 р., № 27 від 30 серпня 2018 р. (а.с.32-33).

Про прийняття товару до перевезення перевізником складено міжнародні товаро-транспортні накладні (CMR) № 2007180 від 20.07.2018 року, № 2007181 від 20.07.2018 року, № 1608180 від 17.08.2018 року, № 3008180 від 30.08.2018 року (а.с.20, 16, 25, 29).

На вказаний товар позивачем були оформлені відповідні митні декларації UA 806030/2018/300897 від 20.07.2018p., UA 806030/2018/300898 від 20.07.2018., UA806030/2018/300993 від 17.08.2018р., UA 806030/2018/301048 від 31.08.2018 р. (а.с.21, 18, 24, 30).

Відповідно до п. 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 p. N 574, у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті вантажної митної декларації (надалі - ВМД), зазначених у пункті 4 цього Положення, декларація приймається митним органом для оформлення. Прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом проставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа "Під митним контролем" на першому аркуші декларації, а електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про прийняття для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з п. 8 Положення електронна вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Інформація про оформлення електронної ВМД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Також на товари був оформлені: міжнародні ветеринарні сертифікати АА № 024173 від 20.07.2018р., АА № 024174 від 20.07.2018р., АА № 024176 від 17.08.2018р., АА №024181 від 30.08.2018р. (а.с.19, 22, 26, 28).

На оплату вказаного товару позивач виписав відповідачу рахунки-фактури № 1 від 17.07.2018р., № 2 від 17.07.2018р., № 3 від 17.08.2018р., № 4 від 28.08.2018р. (а.с.17, 23, 27, 31).

Відповідач оплати товару вартістю 43500 доларів США позивачу не провів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та п. 9.2 Контракту № 52/18-АМ від 17.07.2018р., до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне право України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ч. 1 ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГК України, іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

У п. 2.1, 2.2 Контракту сторони погодили, що поставка Продукції здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 року, на умовах FCA.

Зазначені в договорі правила ІНКОТЕРМС-2010 підлягають застосуванню судом як звичай ділового обороту, що зафіксований у документі (ч.1 ст.7 ЦК України), а також підлягають застосуванню відповідно до вимог ч.4 ст.265 ГК України.

За міжнародними правилами по тлумаченню найбільш широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі (ІНКОТЕРМС 2010), термін FCA "Free Carrier" ("франко-перевізник") означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованому покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому пункті.

Відповідно до п. а) абзацу другого умови А4 базису поставки FCA, поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є площі продавця.

В п. 2.2 Контракту сторони узгодили пункт поставки продукції: м. Гадяч, Полтавська область, Україна.

Подані позивачем докази свідчать про виконання позивачем договірного зобов'язання щодо поставки товару та передачу товару перевізнику, про що свідчить штамп перевізника на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) та відповідні митні декларації.

Як стверджує позивач, прийняті на себе зобов'язання за контрактом в частині оплати відповідач належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 43500,00 дол. США.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів оплати товару чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

З огляду на викладене, суд прийшов висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

За наведеного, з урахуванням доказів, залучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 18285,49 грн. судового збору за платіжним дорученням від 09.01.2019р. № 2120. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 11.01.2019 (а.с.5, 39, 38).

Суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом даної справи; їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "STE ALRAWASSI DE COMMERCE" (AL RAWASSI TRADING LLC) (1053, Tunis Republic, Immeuble Farah lac avenue KIKAB cite des pins lac 2; код із торгового реєстру Туніської Республіки: В0161582016 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агромир" (вул. Пушкіна, буд. 42, м. Полтава, Полтавська область, 36011; ідентифікаційний код 41569712) 43500 доларів США 00 центів основного боргу, 18285грн. 49 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 23.07.2020.

Суддя Т. М. Безрук

Попередній документ
90539990
Наступний документ
90539992
Інформація про рішення:
№ рішення: 90539991
№ справи: 917/72/19
Дата рішення: 23.07.2020
Дата публікації: 24.07.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Розклад засідань:
23.07.2020 09:40 Господарський суд Полтавської області