65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2078/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” про забезпечення позову вх. ГСОО №2-3177/20 від 20.07.2020 року подану по справі №916/2078/19:
за позовом: Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 2 каб. 111);
до відповідача: Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області (67632, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Августівка, вул. Кооперативна, 16)
про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення №78/Р-У від 27.07.2006р.
Суть спору: 20.07.2020 року до Господарського суду одеської області надійшла позовна заява Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” вх. ГСОО №2150/20 до відповідача - Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, в якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення №78/Р-У від 27.07.2006р. Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області „Про визнання рішення Августівської сільської ради №33 від 27.06.2002 року недійсним”, а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині пункту 1 відповідача є незаконним, оскільки на момент прийняття такого рішення у відповідача було відсутнє право на скасування права власності на нерухоме майно позивача, в зв'язку з чим вважає оскаржуване рішення таким, що порушує право власності організації на відповідне нерухоме майно.
Разом з позовною заявою до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-3177/20 від 20.07.2020р.), в порядку ст.ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до змісту зазначеної вище заяви, заявник просить суд заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомого майна Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України”, які розташовані за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с. Набережне та належить громадській організації на підставі свідоцтва про право власності №617547 від 02 липня 2002 року, виданого Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області на підставі рішення сесії від 27 червня 2002 року №33.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положеннями ч.4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, в обґрунтування поданої заяви, громадська організація посилається на те, що за його думкою після отримання позовної заяви у справі відповідачем можуть бути повторно вчинені дії з метою позбавлення права власності організації на нерухоме майно, яке належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності №617547 від 02.07.2002р.п або відчуження такого майна іншим способом. Крім того заявник звертає увагу суду на те, що у разі вчинення вищезазначених дій задоволення позовних вимог у даній справі не забезпечить належний захист права власності позивача. За таких обставин громадська організація вважає, що з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача є необхідним забезпечення позову шляхом вжиття судом відповідної заборони.
Так, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, задля ефективного захисту порушеного праваабо поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" від 17.06.2011 суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”, проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Як вбачається із тексту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, громадська організація звернулась з даним позовом за захистом свого права власності щодо майна, яке належить на підставі свідоцтва про право власності №617547 від 02.07.2002р., копію якого позивач надав до суду.
Водночас з листа КП „Бюро технічної інвентаризації” Одеської міської ради №510188.36.19 від 03.10.2019р., станом на 31.12.2012 року „Одеському обласному авіаспортивному клубу Товариства сприяння обороні України” належить майно, згідно зазначеного переліку будівель у даному листі, згідно свідоцтва про право власності №017547 від 02.07.2002р., виданого на підставі рішення сесії відповідача №33 від 27.06.2002 року.
Крім того з наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу належить на праві колективної власності майно будівлі громадської організації загальною площею 1896 кв.м., розташоване за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, сщ. Набережне із зазначенням підстави виникнення - свідоцтво про право власності, серія та номер: 017547, виданий 02.07.2002, видавник: відповідач у справі.
Аналогічні відомості містяться у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметром пошуку за найменуванням позивача, зробленої на запит суду станом на 22.07.2020 року.
За таких обставин матеріали надані позивачем до заяви про вжиття заходів забезпечення позову містять суперечливі відомості щодо майна та підстав набуття такого майна позивачем.
Водночас, у заяві про забезпечення позову позивачем не конкретизовано індивідуально визначене майно щодо якого позивач просить вжити відповідні заходи забезпечення позову, щотакож унеможливлює суд дійти висновку про яке майно заявлені відповідні заходи.
Також, в матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову, відсутнє свідоцтво про право власності за №017547 видане 02.07.2002р.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи зазначене вище, суд позбавлений можливості встановити обставини щодо якого майна позивач просить вжити відповідні заборони з метою ефективного захисту порушеного права або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся з відповідним позовом та просить вжити заходи до забезпечення даного позову, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідної заяви громадської організації про забезпечення позову у справі №916/2078/20 за заявою, поданою 20.07.2020 року.
Керуючись ст.ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Громадської організації „Одеський обласний авіаспортивний клуб Товариства сприяння обороні України” вх. ГСОО №2-3177/20 від 20.07.2020 року про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку ст. 256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Невінгловська