79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.07.2020р. справа № 914/455/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амако Україна”, Київська область Бориспільський район с.Проліски
до відповідача: Державного підприємства “Турківське лісове господарство”, Львівська область м.Турка
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 507019,26грн.
За участю представників:
від позивача: не викликався;
від відповідача: не викликався.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Амако Україна” до Державного підприємства “Турківське лісове господарство” про стягнення заборгованості в розмірі 507019,26грн., з якої 394557,55грн. - основний борг, 70825,78грн. - пеня, 15724,27грн. - 3% річних, 25911,66грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 17.03.2020р.
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)” (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України доповнено пунктом 4 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи розумні строки, Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ (який набрав чинності 2 квітня 2020р.), вжиті державою карантинні заходи, з метою повного і всестороннього з'ясування та дослідження всіх обставин спору та забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав і обов'язків, клопотання учасників справи, ухвалами суду від 17.03.2020р., від 28.04.2020р., від 12.05.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладався до 16.06.2020р. Ухвалою суду від 16.06.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 07.07.2020 р. Ухвалою суду від 07.07.2020р. відкладено розгляд справи на 21.07.2020р.
В судове засідання 21.07.2020р. позивач явки повноважного представника не забезпечив. Від позивача на електронну адресу суду подано заяву за вх.№22148/20 від 20.07.2020р., в якій позивач зазначає, що відповідач оплатив кошти в сумі 16000,00грн., заперечень щодо заборгованості не надходило. Також позивач у поданій заяві просить провести судове засідання без участі представника позивача, зазначає, що підтримує позовні вимоги та просить задоволити позовні вимоги повністю.
В судове засідання 21.07.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень від 07.07.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 90256533#), відстеженням поштового відправлення за №7901413311040 на офіційному сайті АТ “Укрпошта” згідно до яких ухвала суду отримана адресатом (відповідачем). Від відповідача на електронну адресу суду подано клопотання за вх.№16562/20 від 27.04.2020р. про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №908 від 27.04.2020р. на суму 6000,00грн. в підтвердження часткового погашення боргу та вих.№271 від 15.06.2020р. про долучення копії платіжного доручення №1244 від 15.06.2020р. Також від позивача на електронну адресу суду поступило клопотання за вх.№21979/20 від 17.07.2020р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із карантинними заходами. Судом розглянуто клопотання за вх.№21979/20 від 17.07.2020р. про відкладення розгляду справи та враховуючи строк розгляду даного спору судом, вжиття достатніх заходів для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, відхилено.
Крім того, 21.07.2020р. на електронну адресу суду від відповідача поступило клопотання за вх.№1692/20, в якому відповідач зазначає, що впродовж судового розгляду справи відповідачем вживалися заходи з погашення боргу, так двома платежами відповідач частково погасив борг і надалі вживає заходів щодо погашення боргу. Відповідач зазначає, що у зв'язку із неплатежами і відсутністю коштів на рахунках, складним фінансовим становищем, введенням карантинних заходів, підприємство потребує часу для повного погашення боргу, просить відстрочити виконання судового рішення на тридцять днів. В підтвердження обставин зазначених у клопотанні, подано довідку Державного підприємства “Турківське лісове господарство” №320 від 21.07.2020р., згідно інформації зазначеній у документі - залишки на основному розрахунковому рахунку становлять 0,00грн та на простроченому рахунку залишок протстроченої суми овердрафту станом на 21.07.20р. становить 81488027грн., прострочені відсотки- 2699,42грн. Також, до клопотання долучені платіжні доручення №908 від 27.04.2020р., №1244 від 15.06.2020р. щодо часткової оплати заборгованості.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників сторін не обов'язковою, та те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №13872/003920 від 12.06.2018р. оплати згідно видаткових накладних №К-038472/003920 від 15.06.2018р., №К-039400/003920 від 21.06.2018р., №К-041527/003920 від 11.07.2018р., №К-051945/003920 від 12.10.2018р. в повному обсязі не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 394557,55грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути пеню в розмірі 70825,78грн., 3% річних в розмірі 15724,27грн. та інфляційних втрат в розмірі 25911,66грн.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано, долучено докази часткової оплати заявленої заборгованості.
Обставини, встановлені судом.
12.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Амако Україна” (постачальник) та Державним підприємством “Турківське лісове господарство” (покупець) укладено договір №13872/003920 купівлі-продажу, згідно із п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується протягом дії даного договору поставляти покупцю запасні частини для сільськогосподарської та будівельної техніки та обладнання, комерційних автомобілів, причепів, автохімію, мастила (оливи), покришки, супутні товари для вищезазначеної техніки (далі за текстом “товар”) за його замовленнями окремими партіями, за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних або додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.4, 4.1 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору на протязі його дії. Загальна сума договору складає загальну вартість поставленого покупцю товару та наданих послуг з сервісного обслуговування, за весь період дії даного договору, у відповідності з видатковими накладними та наряд-замовленнями. Ціни товару вважаються остаточно погодженими сторонами в видатковій накладній на момент поставки товару.
За умовами п.6.6 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., факт поставки товару засвідчується видатковою накладною.
Згідно із п. 5.1, 5.3 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на умовах 100% передплати за замовлену партію товару згідно рахунка постачальника. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виставлення. Якщо товар поставлено без попередньої оплати, а додаток про відстрочення оплати укладено не було, покупець зобов'язаний оплатити вартість такого товару протягом трьох банківських днів з дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній.
Пунктом 5.5 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., сторони дійшли згоди, що в разі наявності заборгованості у покупця за поставлені товари, кошти, які поступають на розрахунковий рахунок постачальника, зараховуються в рахунок погашення такої заборгованості згідно хронологічного порядку її виникнення та до повного її погашення, незалежно від призначення платежів у платіжному доручені.
Відповідно до п. 2.1 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.
На виконання умов договору №13872/003920 від 12.06.2018р. позивач передав, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №К-038472/003920 від 15.06.2018р. на суму 320895,67грн. (з ПДВ), №К-039400/003920 від 21.06.2018р. на суму 9541,87грн. (з ПДВ), №К-041527/003920 від 11.07.2018р. на суму 280120,01грн. (з ПДВ), №К-051945/003920 від 12.10.2018р. на суму 7767,92грн., на загальну суму 618325,47грн. (з ПДВ), які підписано обома сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень чи застережень.
Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 223767,92грн., що підтверджується довідкою ТОВ “Амако Україна” №13872 від 14.02.2020р., зокрема 12.06.2018р. оплачено 100000,00грн., 25.10.2018р. - 20000,00грн., 12.04.2019р. - 10000,00грн., 12.04.2019р. - 7767,92грн., 26.04.2019р. - 20000,00грн., 18.07.2019р. - 16000,00грн., 24.09.2019р. - 15000,00грн., 25.11.2019р. - 20000,00грн., 13.12.2019р. - 15000,00грн.
Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплати за отриманий товар за договором №13872/003920 від 12.06.2018р. згідно видаткових накладних №К-038472/003920 від 15.06.2018р., №К-039400/003920 від 21.06.2018р., №К-041527/003920 від 11.07.2018р., №К-051945/003920 від 12.10.2018р. в повному обсязі не здійснив та станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості становить 394557,55грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Позивачем надіслано відповідачу претензію-вимогу №5778 від 12.04.2019р. про сплату основного боргу, що підтверджується фіскальним чеком №0302209767569 від 15.04.2019р.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем в процесі розгляду даного спору, було здійснено оплату за надані послуги на суму 16000грн. 00коп., що визнається сторонами у клопотаннях за вх.№16562/20 від 27.04.2020р., вих.№271 від 15.06.2020р., за вх.№21223/20 від 06.07.2020р. та підтверджується долученими копіями платіжних доручень №908 від 27.04.2020р., №1244 від 15.06.2020р. Відтак, у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині 16000,00грн. основного боргу, позовні вимоги в цій частині основного боргу підлягають закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Таким чином сума основного боргу становить 378557,55грн.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 378557,55грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 10.3. договору №13872/003920 від 12.06.2018р., при простроченні оплати товару, який поставлено без попередньої оплати, чи наданих послуг, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару (товарів) за відповідною накладною за кожен день прострочення, якщо інша відповідальність не передбачена в додатку (додатках) до цього договору. Згідно із п.12.7 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., до правовідносин сторін, пов'язаних з укладанням, виконанням цього договору та/або сплатою штрафних санкцій згідно договору застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.257,259 ЦК України). Так, згідно із п. 10.3 договору №13872/003920 від 12.06.2018р., позивач за період з 18.10.2018р. по 17.04.2019р. нарахував відповідачу на загальну суму заборгованості пеню у розмірі 70825,78грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи та перевірені судом.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.625 ЦК України, позивачем на суму заборгованості нараховано 3% річних за період з 18.10.2018р. по 14.02.2020р. в розмірі 15724,27грн. та інфляційні втрати за період з листопада 2018р. по січень 2020р. в розмірі 25911,66грн. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи. Розрахунки перевірено судом.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних, інфляційних втрат та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.
Представником позивача в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00грн. Однак доказів в підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною позивача не подано, як і не надано договору про надання правничої допомоги позивачу. Відтак, враховуючи вимоги ст.ст. 126, 129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для розподілу витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в розмірі 378557,55грн., 3% річних у розмірі 15724,27грн., інфляційних втрат в розмірі 25911,66грн. та пені у розмірі 70825,78грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16000,00грн. належить провадження у справі закрити в зв'язку із оплатою.
Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. Враховуючи подане клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, обставини, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний та фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та враховуючи часткову оплату заборгованості, а також враховуючи Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ (який набрав чинності 17.07.2020р.), щодо процесуальних строків та продовження карантинних заходів, суд виходячи із інтересів обох сторін, прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання судового рішення на тридцять днів.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236-241, 331 ГПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Закрити провадження у справі №914/455/20 в частині стягнення 16000,00грн. основного боргу.
Стягнути з Державного підприємства “Турківське лісове господарство” (82500, Львівська область, м.Турка, вул.Шевченка, буд.30, ідентифікаційний код 00992409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Амако Україна” (08322, Київська область, Бориспільський район, с.Проліски, вул.Броварська, 2, ідентифікаційний код 21665011) 378557,55грн - основного боргу, 70825,78грн. - пені, 15724,27грн. - 3% річних, 25911,66грн. - інфляційних втрат та 7365,29грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Відстрочити виконання судового рішення у справі №914/455/20 на тридцять днів.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення складено 23.07.2020р.
Суддя С.В. Іванчук