вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1497/20
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до Комунального підприємства Володарської селищної ради “Володарка” (09300, Київська обл., Володарський р-н, смт. Володарка, пров. Перемоги, буд. 3)
про стягнення 216258,97 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 06/10-2521БО-17 від 20.12.2010 р., у тому числі - 140232,06 грн. інфляційних втрат, 76026,91 грн. 3% річних,
Суддя В.М. Бабкіна
Без виклику представників сторін
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Володарської селищної ради “Володарка” про стягнення 216258,97 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 06/10-2521БО-17 від 20.12.2010 р., у тому числі - 140232,06 грн. інфляційних втрат, 76026,91 грн. 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання природного газу № 06/10-2521БО-17 від 20.12.2010 р., згідно з яким відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1264214,65 грн., що було встановлено рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2014 р. у справі № 911/2474/14. Проте, КП Володарської селищної ради “Володарка” оплата за природний газ до даного часу не була здійснена, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 140232,06 грн. інфляційних втрат, 76026,91 грн. 3% річних, і судові витрати покласти на відповідача.
Окрім того, позивачем у позовній заяві було заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену позивачем у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” позовною заявою № 31/01-219 від 19.05.2020 р. (вх. № 1504/20 від 22.05.2020 р.) до Комунального підприємства Володарської селищної ради “Володарка” про стягнення 216258,97 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 06/10-2521БО-17 від 20.12.2010 р., у тому числі - 140232,06 грн. інфляційних втрат, 76026,91 грн. 3% річних, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
З огляду на викладене, ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. було відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без проведення судового засідання.
До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.07.2020 р. (вх. № 14086/20 від 10.07.2020 р.), відповідно до якого КП «Володарка» заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, не було враховано, що грошові зобов'язання між сторонами договору в частині розрахунків за поставлений природний газ регулюються також постановами НКРЕКП, постановами КМУ, Бюджетним кодексом України та ін.
КП Володарської селищної ради «Володарка» є комунальним підприємством територіальної громади селища Володарка, основним напрямком діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії населенню та комунальним закладам, у тому числі - лікарням, дитячим садочкам, школам. У зв'язку з поставкою теплової енергії за регульованими тарифами, які не є економічно обгрунтованими, на підприємстві існувала та існує різниця в тарифах (різниця між повною собівартістю виробленої одиниці теплової енергії та встановленого тарифу на теплову енергію), яка щороку повинна відшкодовуватись державою. Таке відшкодування не проводиться вчасно, обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію накопичується та зростає і станом на 01.01.2016 р. становив 1394055,00 грн., що підтверджено аудиторським висновком, який долучено до матеріалів справи, та є не відшкодованим з бюджету станом на 29.05.2020 р.
Також відповідач відзначив, що відповідно до аудиторського висновку КП «Володарка» здійснює фінансово-господарську діяльність згідно чинного законодавства України на підставі Статуту підприємства. Оплата користувачів за постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря здійснюється у відповідності з чинними тарифами на такі послуги, які погоджені та затверджені рішеннями виконавчого комітету Володарської селищної ради Київської області №568 від 28.08.2008 р., № 104 від 22.03. 2011 р., № 228 від 09.09.2011 р. № 246 від 13.10.2011 р. та № 644 від 23.09.2015 р. Відповідно до звітів про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств від надання послуг теплопостачання (форма № 1С-теплопостачання) за 2009-2011 роки та розрахунків фактичної собівартості теплової енергії у 2009-2011 роках бюджетним установам було відпущено 12,163 тис. Гкал. теплової енергії, при цьому повна собівартість послуг, які були надані бюджетним установам, становить 7066885 грн. (у т.ч. за 2009 рік - 1981672 грн., 2010 рік - 2410385 грн., 2011 рік - 2674828 грн.). За даними бухгалтерського обліку за 2009-2011 роки фактичні нарахування за надані послуги бюджетним установам склали 5672830 грн. (у т.ч. за 2009 рік - 1517482 грн., 2010 рік - 1686096 грн., 2011 рік - 2469252 грн.). На підставі викладеного вище, при порівнянні показників фактичних нарахувань згідно із затвердженими тарифами та фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам й організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів за 2009-2011 роки, виникла різниця між тарифами та фактичними витратами в сумі 1394055 грн. За отриманою інформацією станом на 01 січня 2016 року КП Володарської селищної ради «Володарка» має дебіторську заборгованості бюджету з дотації на відшкодування різниці в ціні за надані послуги теплопостачання населенню та бюджетним установам в розмірі 1453835,00 грн.
Держава запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із надання послуг з теплопостачання. Тобто, держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині. Як зазначив відповідач, порушення строків оплати за договором виникло у зв'язку з частковою оплатою контрагентами послуг з теплопостачання за тарифами, які не відповідають їх фактичній вартості, та у зв'язку з не отриманням відшкодування з бюджету різниці в цих тарифах. Поряд з цим, відповідач просив суд при винесені рішення врахувати, що важливе збереження господарської діяльності відповідача, як комунального підприємства, яке забезпечує мешканців селища Володарка, навчальних закладів, дитячих садків, інших споживачів послугами теплопостачання. При цьому, за твердженням відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов спірного договору, а відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов'язання та те, що заборгованість виникла у зв'язку невідшкодуванням державою різниці в тарифах з бюджету.
Також КП «Володарка» заперечує проти нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, не було враховано що 30.11.2016 р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", отже всі штрафні санкції, які нарахував позивач у позові підлягають списанню відповідно до Закону.
Відповідач зазначав, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. № 93 було затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними. КП «Володарка» відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 173 від 12.07.2017 р. включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Дані обставини підтверджуються листом № 8/10-1852-17 від 25.10.2017 р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та повідомлення про включення боржника (відповідача) до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Таким чином, відповідач є учасником процедури врегулювання заборгованості у відповідності до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Отже, сума основного боргу КП «Володарка» за договором постачання природного газу № 06/10-2521БО-17 від 20.12.2010 р., на переконання відповідача, підлягала врегулюванню відповідно до норм вказаного Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», в тому числі і шляхом реструктуризації на 60 місяців, з можливістю дострокового погашення.
Окрім того, відповідач вважає, що Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» не має права звертатися до суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки сплив строк позовної давності.
З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд справу розглядати в судовому засіданні з повідомленням і викликом сторін та відмовити в задоволенні позовної заяви ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення боргу в сумі 216258,97 грн. у повному обсязі.
21.07.2020 р. до господарського суду Київської області від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» надійшла відповідь на відзив № 31101-579 від 16.07.2020 р., відповідно до якої позивач, серед іншого, зазначив, що відповідачем було надано аудиторський висновок на підтвердження того факту, що існує заборгованість бюджету з дотації на відшкодування різниці в ціні за надані послуги теплопостачання населенню та бюджетним установам в розмірі 1394055,00 грн. станом на 01.01.2016 р., однак, позивач звертає увагу суду на ту обставину, що договір укладено в 2010 році, а борг на даний час погашено не було. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Сторонами у правовідносинах є дві юридичні особи, а саме - ДК «Газ України» та КП «Володарка». Відповідно до ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При укладенні договору постачання природного газу № 06/10-2521ТЕ-17 від 20.12.2010 р. між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних питань, а саме - визначено предмет договору, термін дії та ціну договору, а тому посилання відповідача на невідповідність тарифів жодним чином не стосується правовідносин, які виникли між сторонами на підставі даного правочину. Ні чинним законодавством, ні умовами договору не передбачено звільнення від відповідальності за невідповідність тарифів, ненадання субвенції з державного бюджету або будь-яких інших умов.
Поряд з цим, позивач відзначав, що на кожен бюджетний рік видавалася Постанова КМУ України про компенсування різниці в тарифах за рахунок коштів державного бюджету, яка передбачала компенсацію виключно до кінця року. Згідно договору № 06/10-2521ТЕ-17 від 20.12.2010 р. поставка природного газу відбувалася в 2011 році, відповідно, компенсація передбачалася до кінця 2011 року. Крім того, жодних протокольних рішень, договорів про організацію взаєморозрахунків або змін до вже існуючого договору поставки природного газу підписано не було, тобто порядок здійснення розрахунків не змінювався. Відповідач продовжує укладати договори, вести активну господарську діяльність (про що зазначено і в аудиторському висновку), а отже, має нести відповідальність за укладеними зобов'язаннями.
Позивач зауважує, що відповідач також зазначав про те, що відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» № 1730 від 03.11.2016 р. його підприємство включене до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Водночас, Закон № 1730 визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону. Отже, реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладенні договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), 3% процентів річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону. За таких обставин, щоб у подальшому уникнути позовів з донарахуванням інфляційних втрат та річних на непогашену заборгованість, у відповідача є можливість укласти договір реструктуризації заборгованості, як це передбачено нормами Закону № 1730.
Щодо твердження відповідача про сплив строку позовної давності, то позивач зазначив, що предметом позову у даній справі є стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані в межах загального строку позовної давності у 3 роки (ст. 257 ЦК України).
З урахуванням викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає за необхідне відзначити таке.
Згідно з приписами ч. 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).
Враховуючи позиції учасників справи, беручи до уваги предмет доказування у справі (обсяг та характер доказів у справі), з огляду на необхідність використання більшого часу для здійснення судового провадження більшої тривалості з метою всебічного, об'єктивного та правильного вирішення спору, суд дійшов висновку щодо необхідності перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи № 911/1497/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Відповідно до частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Водночас, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19”, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, на всій території України було встановлено карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020 р. було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р. шляхом продовження встановленого вказаною постановою строку дії карантину до 31.07.2020 р.
Поряд з цим, пунктом 4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 30.03.2020 р.) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
18.06.2020 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р.
Вказаним законом внесено зміни до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 167, 176, 177, 182, 183, 234, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/1497/20 за правилами загального позовного провадження.
2. Підготовче засідання призначити на "20" серпня 2020 р. о 14:00. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108).
3. Встановити відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 4 розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
4. Повідомити учасників процесу про судове засідання.
5. Інформацію по справі учасники процесу можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
6. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ст.ст. 254, 255 ГПК України.
Ухвалу підписано 23.07.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна