ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2020Справа № 910/4683/19
За позовом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс", м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний банк України, м. Київ
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", м. Київ
про стягнення 381 160,18 грн,
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились;
від третьої особи-3: не з'явились.
Головне територіальне управління юстиції у Львівській області (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (відповідач) суми в розмірі 381 160,18 грн, посилаючись на те, що в процесі виконання виконавчих листів №2-999/2011 від 24.05.2012 позивачем було описано й арештовано нерухоме майно боржника, а згодом було реалізоване на прилюдних торгах 15.08.2014. Кошти в сумі 381 160,18 грн, отримані від реалізації вказаного майна, були перераховані на рахунок відповідача. Однак, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09.02.2016 у справі №466/6052/14 прилюдні торги від 15.08.2014 визнано недійсними, а тому на підставі ст.ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України відповідач має повернути позивачу одержані кошти в розмірі 381 160,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та призначено підготовче засідання на 04.06.2019.
Підготовче засідання 04.06.2019 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці в період з 03.06.2019 року по 10.06.2019 року, у зв'язку з чим ухвалою від 11.06.2019 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено засідання на 02.07.2019 року.
11.06.2019 від третьої особи-1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що у банку відповідача запроваджено процедуру ліквідації, а тому у відповідності до норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», розпочата процедура ліквідації унеможливлює стягнення з банку коштів.
21.06.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову зазнаючи про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі. Оскільки 02.09.2008 між АБ "Факторіал-Банк" (правонаступником якого є відповідач) та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №139-В/46 під заставу нерухомого майна. В забезпечення виконання зобов'язань за Договором кредиту, 02.09.2008 між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки. В подальшому, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором кредиту №139-В/46, 24.10.2011 Шевченківським районним судом м. Львова було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь відповідача заборгованості. Виданий 24.05.2012 виконавчий лист у справі №2-999/2011 було передано на примусове виконання. Проте згодом, а саме 26.05.2014 між відповідачем та Товариством обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс" було укладено договір №1 про відступлення права вимоги за Договором кредиту №139-В/46 від 02.09.2008. Враховуючи викладене, відповідач просить закрити провадження у справі, оскільки є неналежним відповідачем у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс" та відкладено підготовче засідання до 17.09.2019.
16.09.2019 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог шляхом заміни первісного відповідача - ПАТ "Фідобанк" належним відповідачем - ТОВ "Факторингова компанія "Глобал Фінанс".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 здійснено у справі заміну неналежного відповідача - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс" та відкладено підготовче засідання до 29.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 в порядку ст. ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання, призначене на 29.10.2019 о 10:00 год. не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 19.11.2019.
Ухвалою Господарського суду від 19.11.2019 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний банк України та відкладено підготовче засідання до 21.01.2020.
20.01.2020 до суду від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли клопотання №б/н від 17.01.2020 засобами поштового зв'язку та електронною поштою про залучення Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до участі у справі в якості позивача та відкладення підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні 21.01.2020 судом було відмовлено в задоволенні клопотань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині відкладення підготовчого засідання про що оголошено відповідну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та оголошено перерву до 25.02.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, замінено позивача у справі Головне територіальне управління юстиції у Львівській області його правонаступником - Західним міжрегіональним управлінням Мінстерства юстиції (м. Львів) та відкладено підготовче засідання до 14.04.2020.
03.03.2020 року від Національного банку України до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що Національний банк України не може надати правову оцінку тим правовідносинам, які виникли в справі №910/4683/19 у зв'язку з тим, що спір не впливає на права та обов'язки Національного банку України, встановлені Законом України «Про Національний банк України», а тому третя особа-2 просить суд розглянути справу на підставі тих документів, які містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України учасників справи було повідомлено про відкладення підготовчого засідання до 26.05.2020.
Ухвалою від 26.05.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2020 року.
11.06.2020 року позивачем було подано до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого ухвалою від 15.06.2020 року було відмовлено.
10.07.2020 року від третьої особи-1 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
13.07.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
В судове засідання 14.07.2020 року сторони не з'явились.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 14.07.2020 року представників учасників справи, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області, найменування якого змінено на Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Відділ) перебувало 2 виконавчі провадження з примусового виконання:
- виконавчий листа №2-999/2011, виданий 24.05.2012 Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 та інших в користь ПУАТ «Фідобанк» заборгованості у розмірі 379 340,18 грн (ВП №095645);
- виконавчий лист №2-999/2011, виданий 24.05.2012 Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 та інших в користь ПУАТ «Фідобанк» заборгованості у розмірі 1 820,00 грн (ВП №33095648).
Вищезгадані виконавчі провадження входили до складу зведеного виконавчого провадження №41315181.
В процесі примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем описано й арештовано нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 362,6 кв.м., що знаходиться на вул. Клепарівська, 16 у м. Львові та земельна ділянка для обслуговування магазину за тією ж адресою площею 0,0087 га. Згодом, вищевказане майно було реалізовано на прилюдних торгах.
Кошти в сумі 381 160,18 грн, що отримані від реалізації майна боржника перераховані на банківські рахунки ПУАТ «Фідобанк» як стягувача у виконавчому провадженні, про що свідчить платіжне доручення від 28.08.2014 року №2392 та №2393, а виконавче провадження закінчене на підставі п. 8 частини першої статті 49 України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
В подальшому, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09.02.2016 у справі №466/6052/14 визнано недійсними прилюдні торги від 15.08.2014 з продажу лотів №1, №2, №3, а також протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), визнано недійсним та скасовано свідоцтва придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2406, №2408, №2410 від 29.08.2014, видані приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2016 рішення апеляційного суду Львівської області від 2.2016 залишено без змін.
У зв'язку із цим, переможець прилюдних торгів Грицько А.О. звернувся з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівської області про стягнення коштів за оплату вищевказаного майна.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2017 по справі №461/4571/17 задоволено позов ОСОБА_3 (переможця прилюдних торгів) до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1 153 585,00 грн.
03.10.2018 Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист №461/4571/17 на підставі вищевказаного рішення суду.
На виконання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових тішень» від 05.06.2012 №4901-VІ та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845 на підстави заяви ОСОБА_3 . Головним управлінням державної казначейської служби України у Львівській області забезпечено безспірне списання коштів у розмірі 1 153 585,00 грн. з рахунків Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що свідчать меморіальні ордери від 12.11.2018 №1, №2 та №3.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що грошові кошти в сумі 381 160,18 грн. підлягають поверненню відповідачем, оскільки відпала правова підстава для утримання цих коштів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно із статтею 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Оскільки, прилюдні торги від 15.08.2014 з продажу лотів №1, №2, №3, а також протоколи проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), визнано недійсним та скасовано свідоцтва придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №2406, №2408, №2410 від 29.08.2014, видані приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б., визнано недійсними рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09.02.2016 по справі №489/4802/15-ц, то правова підстава набуття права на грошові кошти у відповідача, як стягувача, відпала.
Слід зазначити, що результатом визнання електронних торгів недійсними є те, що всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій в межах зведеного ВП №41315181, мають бути приведені у стан, який передував проведенню електронних торгів.
Вказана обставина зумовлює обов'язок відповідача як стягувача повернути кошти в сумі 381 160,18 грн, що перераховані позивачем відповідачу за платіжними дорученнями №2392 та №2393 від 28.08.2014.
Враховуючи те, що правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у сумі 381 160,18 грн відпала, то в силу приписів статті 1212 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути грошові кошти позивачу.
Разом з тим, судом встановлено, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 №8 «Про віднесення ПАТ «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ФІДОБАНК», визначені ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Коваленку Олександру Володимировичу строком на один місяць з 20.05.2016 до 19.06.2016 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 19.06.2016 №959 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у неплатоспроможному ПАТ «ФІДОБАНК» з 20.06.2016 до 19.07.2016 включно.
Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ФІДОБАНК» Коваленка О.В. з 20.06.2016 до 19.07.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 №142-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора ганку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ФІДОБАНК» з 20.07.2016 до 19.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «ФІДОБАНК», визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Коваленку О.В. з 20.07.2016 до 19.07.2018 включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 02.07.2018 №1836 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ФІДОБАНК» строком на два роки з 20.07.2018 р. до 19.07.2020 р. включно.
Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «ФІДОБАНК», визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, Коваленку О.В. строком на два роки з 20.07.2018 до 19.07.2020 включно.
Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті уповноваженими органами було розпочато процедуру ліквідації банку.
Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Як передбачено ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Згідно з приписами ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи.
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача суми коштів заявлена до суду в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В той же час, як встановлено судом в процесі розгляду справи, ПАТ «Фідобанк» (первісний кредитор) було укладено з ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» (новий кредитор) Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір) від 26.05.2014 року, відповідно до п. 2.1. якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників за кредитними договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього Договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
Сторони погоджуються, що грошові зобов'язання, права вимоги, яких відступаються новому кредитору за цим Договором, є дійсними на дату набрання чинності Договору, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо: сплати суми основного боргу та сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу, комісії та інші платежі відповідно до умов Кредитних договорів та/або інших договорів про надання банківських послуг. (п. 2.3. Договору).
Додатком №1 до Договору сторонами викладено реєстр прав вимоги з переліком кредитних договорів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною третьою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи п. 2.3. Договору, яким сторони погоджуються, що грошові зобов'язання, права вимоги, яких відступаються новому кредитору за цим Договором, є дійсними на дату набрання чинності Договору, первісний кредитор відступив новому кредитору (відповідачу) всі права та зобов'язання за кредитними відносинами, зокрема щодо стягнення коштів в межах справи №2-999/2011.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс" про стягнення 381 160,18 грн в справі №910/4683/19.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Глобал Фінанс" (ідентифікаційний код 38902168, адреса: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 17-А) на користь Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (ідентифікаційний код 43317547, адреса: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, буд. 1) суму коштів в розмірі 381 160,18 грн (триста вісімдесят одну тисячу сто шістдесят гривень 18 копійок) та суму судового збору в розмірі 5 717,40 грн (п'ять тисяч сімсот сімнадцять гривень 40 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов