ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2020Справа № 910/1986/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест"
до Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк"
про припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Архіпов О.Ю. (адвокат);
від відповідача Тоцька А.О. (адвокат).
В судовому засіданні 09.07.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 23.07.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк" про:
- визнання припиненою іпотеку за іпотечним договором від 15.08.2006 р., укладеним між закритим акціонерним товариством "Спец-Інвест", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест", та акціонерним товариством "Балтік Інтернешнл Банк", посвідченим державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Рябикіною A.A., зареєстрованим в реєстрі за № 9-3823;
- припинення обтяження, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018187 від 15.08.2006 р. про державну реєстрацію іпотеки нежилого будинку-адміністративного (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест";
- припинення обтяження, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018116 від 15.08.2006 р. про обтяження нежилого будинку-адміністративного (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест";
- припинення обтяження, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018882 від 15.08.2006 р. про державну реєстрацію іпотеки нежилого будинку-адміністративного (літ. Б) за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест";
- припинення обтяження, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записом за реєстраційним номером 2018816 від 15.08.2006 р. про обтяження нежилого будинку-адміністративного (літ. Б) за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест".
Позовні вимоги обгрунтовані безпідставністю вимог в отриманому від відповідача повідомленні-вимозі від 18.01.2018 року за вих. № 13-01/147 щодо виконання позивачем як майновим поручителем за Іпотечним договором порушеного боржником Sompex Impex Traiding LP (Сомпекс Імпекс Трайлдинг ЕлПі, зареєстроване на території Королівства Шотландія, м. Едінгбург), зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором від 14.08.2006 року № 13/42/06-305, на забезпечення виконання за яким був укладений Іпотечний договір та в іпотеку передане нерухоме майно (нежитлова будівля - адміністративна (літ. А) за адресою: місто Київ, вул. Нижньоюрківська, 81 та нежитлова будівля - адміністративна (літ. Б) за адресою: місто Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а) з огляду на офіційне припинення з 03.08.2017 року особи боржника за кредитним договором - Sompex Impex Traiding LP, внаслідок чого є припиненими зобов'язання і іпотека за Іпотечним договором, відсутні підстави для існування записів про іпотеку та обтяження предмета іпотеки, а тому ці записи підлягають припиненню за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року провадження у справі № 910/1986/19 закрито та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі № 910/1986/19 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 року у справі № 910/1986/19 скасовано, матеріали справи № 910/1986/19 передано до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
13.02.2020 року матеріали справи № 910/1986/19 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2020 року справу № 910/1986/19 передано для розгляду судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 року прийнято справу № 910/1986/19 до провадження, ухвалено розгляд справи № 910/1986/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.2020 року.
В підготовчому засіданні 17.03.2020 року судом оголошувалася перерва.
18.03.2020 року на електронну адресу Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Верховного Суду від 10.03.2020 року, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 року у справі № 910/1986/19 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1986/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 року зупинено провадження у справі № 910/1986/19 до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва, ухвалено матеріали справи № 910/1986/19 надіслати до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 року у справі № 910/1986/19.
Постановою Верховного Суду від 07.04.2020 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Балтік Інтернешнл Банк" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 року у справі № 910/1986/19 - без змін.
23.04.2020 року матеріали справи № 910/1986/19 були повернуті до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2020 року поновлено провадження у справі № 910/1986/19, підготовче засідання призначено на 19.05.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, підготовче засідання відкладено на 09.06.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 30.06.2020 року.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 30.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/1986/19 до судового розгляду по суті на 09.07.2020 року.
В судовому засіданні 09.07.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.08.2006 року між Акціонерним товариством "Балтік Інтернешнл Банк" (банк), яке зареєстроване та здійснює свою діяльність на території Латвійської Республіки, м. Рига, та компанією Sompex Impex Trading LLC (Сомпекс Імпекс Трейдінг ЕлЕлСі) (клієнт), зареєстрованою на території Південно-Африканської Республіки, м. Сомерсет-Вест, укладено кредитний договір, за умовами якого банк видав, a Sompex Impex Trading LLC отримало і зобов'язалося повернути відповідачу кредитні кошти на загальну суму 2 000 000,00 доларів США.
Між банком та компанією Sompex Impex Trading LLC було укладено низку додаткових угод до кредитного договору, зокрема додатковою угодою від 14.03.2014 року № 8 внесено зміни та визначено позичальником за кредитним договором - Sompex Impex Trading LP (Сомпекс Імпекс Трайлдинг ЕлПі), зареєстроване на території Королівства Шотландія, м. Едінбург).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Акціонерним товариством "Балтік Інтернешнл Банк" (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Спец-Інвест" (іпотекодавець), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест", укладено Іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно: нежитловий будинок - адміністративний, площею 1175,5 кв.м, розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, літ. А; нежитловий будинок - адміністративний, площею 489,9 кв.м, розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, літ. Б (предмет іпотеки).
Договором від 03.04.2014 року до Іпотечного договору внесено зміни та вказано позичальником за кредитним договором - Sompex Impex Trading LP.
21.01.2018 року ТОВ "Спец-Інвест" отримало від банку повідомлення-вимогу від 18.01.2018 року № 13-01/147 щодо порушення боржником основного зобов'язання за кредитним договором із вимогою про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги у позасудовому порядку шляхом, зокрема: придбання відповідачем права власності на предмет іпотеки або продажу відповідачем предмету іпотеки третім особам за визначеною відповідачем вартістю (1 061 764,00 дол. США).
Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало виявлення позивачем факту припинення боржника за основним зобов'язанням (кредитним договором), а відтак і припинення основного зобов'язання та зобов'язання, яке його забезпечувало, на підставі положень ст. 609 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку". З огляду на припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку із припиненням боржника 03.08.2017 року та не реалізацію відповідачем права на звернення стягнення на іпотечне майно до зазначеної дати, позивач звернувся до суду з вимогами про припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору, що і є предметом спору, як об'єкт спірних правовідносин.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача, вказуючи, що зобов'язання за кредитним договором не припинені в розумінні ст. 609 ЦК України, тому зобов'язання за іпотечним договором не можуть бути визнані припиненими на підставі ч. 4 ст. 593 ЦК України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Статтею 572 Цивільного кодексу України унормовано, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Суд зазначає, що особливості окремих видів застав, в тому числі іпотеки, можуть визначатися іншими законами, а саме Законом України "Про іпотеку".
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (абзац 3); іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (абзац 7); майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду (абзац 8); боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання (абзац 10).
Таким чином іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання. Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Статтями 17, 18, 19 Закону України "Про іпотеку" встановлено підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки і внесення змін і доповнень до іпотечного договору.
Так, згідно з імперативними вимогами частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Враховуючи імперативні норми частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", суд зазначає, що зміст вказаної норми є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у своїй постанові від 06.07.2016 року у справі № 918/545/13 зазначила, що укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) бере на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із відповідного державного реєстру. Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. Отже, ліквідація боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) із несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором. Таким чином, сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 06.07.2016 року у справі № 40/5005/7101/2011, від 24.02.2016 року у справі № 924/1801/14, від 10.02.2016 року у справі № 6-216цс14, від 10.02.2016 року у справі № 6-84цс15, від 24.02.2016 року у справі № 924/1801/14, від 17.02.2016 року у справі № 6-245цс14, від 12.10.2016 року у справі № 5/25-38.
Укладаючи іпотечний договір № 9-3823 від 15.08.2006 року позивач, як іпотекодавець, прийняв на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником у межах вартості предмета іпотеки.
Так, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало виявлення факту припинення боржника за основним зобов'язанням (кредитним договором), а відтак і припинення самого основного зобов'язання та зобов'язання, яке його забезпечувало (іпотека), на підставі положень ст. 609 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку". З огляду на припинення зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із припиненням боржника 03.08.2017 року та не реалізацію відповідачем права на звернення стягнення на іпотечне майно до зазначеної дати, позивач звернувся до суду з вимогами про припинення іпотеки за іпотечним договором та припинення записів про іпотеку та обтяження, внесених на підставі іпотечного договору.
Відповідно до офіційних даних реєстру компаній Великобританії, розміщених на Інтернет- порталі Companies House (https://beta.companieshouse.gov.uk/company/SL015056) на сторінці компанії Sompex Impex Trading LP у розділі "історія заповнення" міститься запис від 03.08.2017 року про те, що товариство було розпущено (dissolved).
При цьому у розділі "історія заповнення" розміщені наступні записи:
06.11.2019 Місце ведення бізнесу змінилося з приміщення 2 78 Монгомері Стріт, Единбург, ЕН7 5JA, Шотландія. Термін змінився. Призначений 1 обмежений партнер. Призначений 1 генеральний партнер. 1 обмежений партнер перестав бути партнером з обмеженою відповідальністю. 1 генеральний партнер перестав бути генеральним партнером. Збільшений внесок. Передача інтересів. Генеральний партнер склав повноваження: N1SBETT INVEST S.A. Генеральним партнером призначено: CARGOWEST AG. Більше партнерів доступні на зображенні.
06.11.2019 Заява про підтвердження, подана 11 грудня 2018 року.
06.11.2019 Заява про підтвердження, подана 11 грудня 2017 року.
06.11.2019 Повідомлення про ОСОБА_1 як особу, яка має істотний контроль 9 вересня 2019 року.
Зазначена вище інформація підтверджує факт активного статусу компанії Sompex Impex Trading LP, що, зокрема, полягає у зміні її юридичної адреси (офіс 1, 145 Кілмарнок Роуд, Глазгоу, G 41 3JA, Шотландія), зміні генерального та обмеженого партнерів, подання заяв про підтвердження, а також зміну особи, що має істотний контроль.
У відповідності до ст. 1028 Закону про компанії 2006 року (Companies Act 2006, Великобританії) загальний ефект адміністративного відновлення в реєстрі полягає в тому, що компанія вважається такою, що існувала так, ніби вона не була розпущена або вилучена з реєстру.
У наявній в матеріалах справи формі LP6 у розділі F "нові умови" зазначено, що компанія продовжує існувати поки партнери не вирішать інше.
Отже, слід дійти висновку, що позивачем не доведено, що компанію Sompex Impex Trading LP остаточно ліквідовано та не підтверджено факт припинення основного зобов'язання за кредитним договором, що має наслідком визнання припиненою іпотеки. Дослідивши відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна судом встановлено, що на підставі Іпотечного договору (зі змінами) власником предмета іпотеки з 15.02.2019 року зареєстровано Акціонерне товариство "Балтік Інтернешнл Банк", отже, відповідач реалізував право на звернення стягнення на предмет іпотеки та зареєстрував за собою право власності на вказане майно, і у відповідності до положень абзацу четвертого частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, судом внаслідок розгляду даного спору не було встановлено обставин, які б свідчили про припинення зобов'язань позивача перед відповідачем на підставі укладеного між ними іпотечного договору № 9-3823 від 15.08.2006 року внаслідок ліквідації компанії Sompex Impex Trading LP.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачем.
Стосовно вимог позивача про припинення обтяжень, які зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під записами за реєстраційними номерами 2018187, 2018116, 2018882, 2018816 від 15.08.2006 року про обтяження нежилого будинку-адміністративного (літ. Б) за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81а, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Інвест" суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки вони є похідними від вимог про визнання припиненою іпотеки.
Враховуючи те, що вимоги про визнання припиненою іпотеки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у суду відсутні законні підстави для задоволення зазначених похідних позовних вимог.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2020р.
Суддя О.В. Котков