ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2020Справа № 910/18817/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Васильєва Євгенія Олександровича
доКомунального підприємства "Київтранспарксервіс"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті"
провизнання недійсним договору та визнання договору поновленим на новий строк на тих самих умовах
Представники сторін:
від позивача:Васильєв Є. О.
Кашпур В.М. - представник на підставі ордеру
від відповідача-1:Решетило Р.Г. - представник за довіреністю
від відповідача-2:не з'явились
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Васильєва Євгенія Олександровича з вимогами до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" про визнання недійсним договору та визнання договору поновленим на новий строк на тих самих умовах, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати недійсним договір від 08.11.2018 № ДНП-2018-11/06, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті";
- визнати поновленим на новий строк на тих самих умовах договір № ДНП-2015-10/02 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, укладений 07.10.2015 між Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Євгенієм Олександровичем та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" в порушення норм чинного законодавства України, укладаючи з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" договір від 08.11.2018 № ДНП-2018-11/06 діяв недобросовісно та на підставі зазначеного договору протиправно захопив належне позивачу майно, чим пережкоджає позивачу вільно ним володіти, розпоряджатися та використовувати його для здійснення господарської діяльності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
21.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/18817/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2020.
19.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням поновити строк на його подання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 встановлено відповідачу строк на подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 відповідач-1 отримав 30.01.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053660800.
Таким чином, строк на подання відзиву у відповідача закінчився 14.02.2020.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.
02.03.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 02.03.2020 судом оголошено перерву до 23.03.2020.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 суд викликав відповідача-2 у підготовче засідання на 23.03.2020.
У підготовчому засіданні 23.03.2020 судом оголошено перерву до 27.04.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу під час дії карантинних заходів.
У підготовчому засіданні 27.04.2020 судом оголошено перерву до 28.05.2020 для забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового процесу під час дії карантинних заходів.
28.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про надсилання поштової кореспонденції на іншу адресу.
28.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, якою останній не заперечує проти проведення підготовчого засідання без участі представника.
У підготовчому засіданні 28.05.2020 судом оголошено перерву до 15.06.2020.
У підготовчому засіданні 15.06.2020, суд, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.07.2020.
Представник відповідача-2 у судове засідання 16.07.2020 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.
У судове засідання 16.07.2020 з розгляду справи по суті з'явилися представники позивача та відповідача-1 та надали пояснення по суті справи.
Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача-1 надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 16.07.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
08.10.2015 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1 за договором) та Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Євгенієм Олександровичем (сторона-2 за договором) укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП - 2015-10/02 (далі - договір), відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 22 (двадцять двох) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до пункту 1.2. договору під фіксованими місцями для паркування в цьому договорі визначено 22 (двадцять два) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6, що розташовані в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
Згідно з пунктом 1.3. договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Пунктом 2.1.3. договору встановлено, що сторона-1 розробляє схему організації дорожнього руху за адресою, зазначеною в п. 1.1. договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР в ГУ МВС УДАІ м. Києва та затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє до 07.10.2018 (пункт 6.1. договору).
Пунктом 6.2. договору визначено, що за умови належного виконання умов даного договору сторона-2 має переважне право на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на той же строк.
За умовами пункту 6.3. договору якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін.
Листом від 07.08.2015 № 2219 Комунальне підприємство"Київтранспарксервіс" надало Деснянській районній у м. Києві державній адміністрації схему організації дорожнього руху (далі - ОДР) на паркувальний майданчик, розташований за адресою: м. Київ, вул. Волкова, 4.
Листом від 01.10.2015 № 102/7846 позивач звернувся до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням погодити схему ОДР та повідомити причини не погодження такої схеми протягом тривалого часу.
Листом від 19.10.2015 № 102/02/21-10026 Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація повідомила позивача, що проект схеми ОДР є некоректним і не відповідає дійсній прив'язці до адміністративної адреси, з огляду на те, що відповідно до витягу з бази даних міського земельного кадастру земельна ділянка, на якій запропоновано облаштувати паркувальний майданчик за адресою: вул. Волкова, 4, обліковується за адресою: вул. Маршала Жукова, 55/6.
Листом від 05.09.2018 № 053/05-3185 відповідач-1 повідомив позивача про закінчення терміну дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, та відсутністю наміру на його пролонгацію. Вказаний лист направлено на юридичну адресу позивача, зазначену в спірному договорі: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією фіскального чеку від 06.09.2018 № 0407314277255. Однак, вказаний лист від 05.09.20180 № 053/05-3185 повернувся на адресу відповідача у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту, долученою відповідачем-1 до відзиву.
Позивач стверджує, що не отримував від відповідача-1 листа про припинення дії договору. Більше того, позивач зазначає, що звертався до відповідача-1 з проханням надсилати всю поштову кореспонденцією за іншою адресою.
Листом від 24.09.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням вжити заходів щодо погодження схеми ОДР, а також надав згоду на поновлення дії укладеного сторонами договору.
Листом від 12.10.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням направити на його адресу проект договору про поновлення дії укладеного сторонами договору.
Листом від 11.03.2019 № 053-1906 Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради повідомив позивача, що на виконання пункту 6.3. договору позивач листом від 05.09.2018 № 053/05-3185 повідомив позивача про припинення дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, та відсутністю наміру на його пролонгацію. Також, вказаним листом Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради проінформував позивача, що оскільки за укладеним сторонами договором від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування схема організації дорожнього руху була затверджена лише 07.11.2018, договір не набрав чинності, розрахунки не проводились. За таких підстав, паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6 переданий в експлуатацію Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" на підставі договору від 08.11.2018 № ДНП - 2018-11/06.
08.11.2018 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" (сторона-2 за договором) укладено договір про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП - 2018-11/06 (далі - договір), відповідно до умов якого сторона-1 передає за плату стороні-2 в експлуатацію 22 (двадцять два) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на майданчику для паркування за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі - майданчик для паркування), для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з 06.12.2018 і діє до 31.12.2021 року (пункт 7.1. договору).
У відповідь на лист від 11.03.2019 № 053-1906, позивач листом від 19.03.2019 звернувся до відповідача-1 з проханням надати докази направлення листа від 05.09.2018 № 053/05-3185 позивачу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що експлуатує паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6 з 2002 року, на підтвердження чого долучив до позовної заяви договори. Так, на виконання умов укладених з позивачем договорів останній стверджує, що встановив огорожу, будиночок для охорони, шлагбаум та вжив всіх необхідних заходів, передбачених умовами договорів та нормами чинного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що підтримував благоустрій території паркувального майданчика, здійснював контроль за дотриманням вимог СНіП. Позивач стверджує, що схема ОДР не була погоджена у встановленому законом порядку, з огляду на що він був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність. За твердженнями позивача, через протиправну діяльність відповідача-1, позивачу не затверджено схему ОДР. Більше того, як стверджує останній, відповідач-1 не повідомляв позивача про припинення дії укладеного сторонами договору. Разом з тим, укладення між відповідачами договору про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП - 2018-11/06 є порушенням, як вказує позивач, його переважного права на укладення нового договору про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування, оскільки такими діями відповідачі позбавили позивача права використовувати паркувальний майданчик зі спорудами, збудованими за власний кошт позивача. Отже, позивач зазначає, що відповідач-1 під час укладення з відповідачем-2 договору від 08.11.2018 № ДНП - 2018-11/06 діяв недобросовісно, як і відповідач-2, який на підставі зазначеного договору протиправно захопив належне йому майно, чим перешкоджає вільно ним володіти, розпоряджатися та використовувати його для здійснення господарської діяльності. З огляду на вищезазначене, позивач просить суд: визнати недійсним договір від 08.11.2018 № ДНП-2018-11/06, укладений між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті"; визнати поновленим на новий строк на тих самих умовах договір № ДНП-2015-10/02 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, укладений 07.10.2015 між Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Євгенієм Олександровичем та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1 відзиві на позовну заяву зазначає, що схема організації дорожнього руху по вул. Жукова, 55/6 затверджена Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради 07.11.2018, тобто після закінчення укладеного сторонами договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, відтак, відповідач-1 стверджує, що спірний договір не набрав чинності, а отже підстави для його поновлення відсутні. Також, відповідач-1 зазначає, що листом від 05.09.2018 № 053/05-3185 повідомив позивача про припинення дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, та відсутністю наміру на його пролонгацію. Вказане повідомлення направлено позивачу рекомендованим листом без опису вкладення за адресою, зазначеною в договорі, що підтверджується фіскальним чеком від 06.09.2018. Відповідач-1 зазначає, що вказаний фіскальний чек є належним доказом направлення позивачу повідомлення про припинення дії договору. За таких обставин, відповідач-1 вважає, що підстави для визнання недійсним договору, укладеного з відповідач-2, відсутні.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
У силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києва" Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.
Відповідно до пункту 17.3.1. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради 25.12.2008 № 1051/1051 платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням.
Згідно з пунктом 17.3.2. Правил благоустрою м. Києва особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.
За умовами пункту 24 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 оператор зобов'язаний, зокрема використовувати майданчик для паркування за призначенням.
Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" здійснює діяльність з паркування транспортних засобів в м. Києві на паркувальних майданчиках, перелік яких визначено в таблиці № 1 додатка 5 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києва".
Вказаним рішення за підприємством закріплено спеціально обладнаний майданчик для паркування за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 55/6 на 25 машиномісць.
Пунктом 17.3.1. Правил благоустрою м. Києва організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
Відповідно до пункту 2.2.3. укладеного сторонами договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02 сторона-2 (позивач) здійснює експлуатацію фіксованих місць для паркування згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування, у відповідності до умов цього договору, схеми організації дорожнього руху.
Пунктом 6.1. договору визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР в ГУ МВС УДАІ м. Києва та затвердження в Департаменті транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і діє до 07.10.2018.
Згідно з пунктом 1.3. договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Відповідно до пункту 17.3.3. Правил благоустрою м. Києва оператор розробляє схеми організації дорожнього руху за погодженням з управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (при розташуванні місць для паркування в межах червоних ліній міських вулиць і доріг), Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а в випадках необхідності їх розміщення:
- в межах шляхопроводів, на тротуарах (при заниженні їх бордюрного каменя) - з комунальною корпорацією "Київавтодор";
- в межах міжквартальних територій - з КП "УЖГ" або КП "ШЕУ" виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій);
- на вулицях та в районі об'єктів відповідно постійного руху та відвідування осіб, яких охороняють відповідно до чинного законодавства, - з Управлінням державної охорони.
Після затвердження схеми організації дорожнього руху у встановленому цими Правилами порядку оператор зобов'язаний повідомити КП "Київдорсервіс" про встановлені дорожні знаки.
Як вбачається з матеріалів справи, схема організації дорожнього руху по вул. Жукова, 55/6 затверджена Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації 07.11.2018, про що зазначено на вказаній схемі, копія якої долучена відповідачем-1 до відзиву.
Отже, судом встановлено, що схема організації дорожнього руху по вул. Жукова, 55/6 була затверджена після закінчення терміну дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02.
За таких обставин, відповідач-1 стверджує, що спірний договір не набрав чинності.
Однак, суд зазначає, що відповідно пунктом 3.1. договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02 плата сторони-2 стороні-1 згідно умов даного договору становить 6,50 грн за одне місце платного паркування транспортних засобів за добу. Пунктом 3.2. договору сторонами погоджено, що загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 по договору визначена в графіку платежів. За умовами пункту 3.3. договору розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100 % щомісячного платежу не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця відповідно до графіку платежів.
Суд встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази несплати позивачем платежів за спірним договором, а отже суд дійшов висновку, що починаючи з 08.10.2015 (дата укладення договору) відповідач-1 мав право на організацію та експлуатацію місць для платного паркування транспортних засобів та вносив відповідну плату.
Крім того, відповідач-1 не зазначає про те, що договір від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02 є неукладеним, а зазначає, що він не набрав чинності.
Більше того, листом від 05.09.2018 № 053/05-3185, яким відповідач-2 повідомив позивача про припинення дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, та відсутністю наміру на його пролонгацію, відповідач-1 фактично підтвердив факт укладaння з позивачем договору.
Разом з тим, суд відхиляє твердження відповідача щодо того, що він не отримував від відповідача-1 вказаний лист з огляду на наступне.
За умовами пункту 6.3. договору якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити договір, його дія продовжується на такий самий термін.
Так, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, листом від 05.09.2018 № 053/05-3185 відповідач-1, в межах строку, визначеного пунктом 6.3. договору, повідомив позивача про закінчення терміну дії договору від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02, та відсутністю наміру на його пролонгацію. Вказаний лист направлено на юридичну адресу позивача, зазначену в спірному договорі: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи належним чином засвідченою копією фіскального чеку від 06.09.2018 № 0407314277255. Однак, вказаний лист від 05.09.20180 № 053/05-3185 повернувся на адресу відповідача у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конверту, долученою відповідачем-1 до відзиву.
Пунктом 8.3. договору сторонами погоджено, що усе листування між сторонами здійснюється за поштовими адресами, зазначеними в цьому договорі. Повернення стороні поштового відправлення, яке направлялося іншій стороні цього договору, із відміткою про відсутність адресата за вказаною в цьому договорі адресою (або адресою, вказаною в письмовому повідомленні про зміну адреси для надсилання кореспонденції, яке було отримано стороною до відправлення поштового відправлення), або з відміткою про неявку представника сторони до відділення поштового зв'язку за адресованим йому поштовим відправленням, вважається належним повідомленням іншої сторонами про обставини, які містились у письмовому повідомленні, що містилось у поштовому відправленні, яке повернулось.
Отже, судом встановлено, що відповідач-1 належним чином в порядку, визначеному спірним договором, повідомив позивача про намір припинити договір.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
08.11.2018 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" (сторона-2 за договором) укладено договір про надання в експлуатацію майданчика для паркування № ДНП - 2018-11/06 (далі - договір), відповідно до умов якого сторона-1 передає за плату стороні-2 в експлуатацію 22 (двадцять два) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, що розташовані на майданчику для паркування за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 55/6, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі - майданчик для паркування), для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом укладеного між відповідачами договору від 08.11.2018 № ДНП - 2018-11/06 недійсним. Так само не обґрунтовано наявності підстав для визнання поновленим на новий строк на тих самих умовах договору № ДНП-2015-10/02 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, укладений 07.10.2015 між Фізичною особою-підприємцем Васильєвим Євгенієм Олександровичем та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
З огляду на вищенаведене, а також те, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір від 08.10.2015 № ДНП - 2015-10/02 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування закінчився 07.10.2018 та враховуючи відсутність волевиявлення відповідача-1 на продовження дії вказаного договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору, укладеного між відповідачами від 08.11.2018 № ДНП - 2018-11/06, недійсним та поновлення на новий строк на тих самих умовах, укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору від 08.10.2015 № ДНП-2015-10/02.
Всі інші доводи позивача відхиляються судом, оскільки не стосуються предмета спору та не входять в предмет доказування.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Васильєва Євгенія Олександровича з вимогами до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Проперті" про визнання недійсним договору від 08.11.2018 № ДНП - 2018-11/06 та визнання договору від 08.10.2015 № ДНП-2015-10/02 поновленим на новий строк на тих самих умовах відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 21.07.2020
Суддя Н.Б.Плотницька