КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3078/20
Провадження № 2-о/552/95/20
21.07.2020 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Силка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
06.07.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в заяві вказував на те, що відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 06.08.1977 року його прізвище зазначено « ОСОБА_2 ». Крім того, в свідоцтві про народження НОМЕР_2 на російській мові його прізвище вказано « ОСОБА_3 », яке також перекладається як « ОСОБА_2 », у військовому квитку НОМЕР_3 його прізвище також вказано як « ОСОБА_2 », у свідоцтві про одруження НОМЕР_4 від 21.12.2007 року аналогічно зазначено його прізвище « ОСОБА_2 ». Разом з тим, в трудовій книжці від 20 вересня 1977 року та 15 травня 1985 року вказано його прізвище російською мовою « ОСОБА_4 », хоча в трудовій книжці НОМЕР_5 , яка була продовжена 09.10.2000 року після закінчення попередньої трудової книжки його прізвище вказано « ОСОБА_2 ». В червні цього року він звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області для оформлення пенсії за віком, однак йому усно було відмовлено у прийнятті документів, оскільки маються розбіжності у написанні прізвища в трудовій книжці від 20 вересня 1977 року та 15 травня 1985 року та в паспорті громадянина України. Раніше, коли вказана трудова книжка була оформлена, він не звернув увагу на правильність написання прізвища, оскільки вважав, що працівник відділу кадрів вказав всі дані правильно. Різниця у написанні його прізвища в одну літеру могла стати наслідком або неуважності відповідального працівника або наслідком довільного перекладу з російської мови, якою були складені правовстановлюючі документи за часів СРСР. Тому просив суд, встановити факт, що трудова книжка, оформлена 20.09.1977 року та 15.05.1985 року на ім'я ОСОБА_5 , 1960 года рождения належить йому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи ГУПФ України в Полтавській області в судове засідання не з'явилась, попередньо надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при розгляді заяви покладалась на розсуд суду.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Снігурівським РВ УМВС України в Миколаївській області 06.08.1977 року прізвище заявника зазначено « ОСОБА_2 ».
В свідоцтві про народження НОМЕР_2 на російській мові прізвище заявника вказано « ОСОБА_3 », яке також перекладається як « ОСОБА_2 ».
У військовому квитку НОМЕР_6 № 3622198 прізвище заявника також вказано як « ОСОБА_2 », у свідоцтві про одруження НОМЕР_4 від 21.12.2007 року аналогічно зазначено його прізвище « ОСОБА_2 ».
Встановлено, що в трудовій книжці від 20 вересня 1977 року та 15 травня 1985 року вказано прізвище заявника російською мовою « ОСОБА_4 », хоча в трудовій книжці НОМЕР_5 , яка була продовжена 09.10.2000 після закінчення попередньої трудової книжки, його прізвище вказано « ОСОБА_2 ».
В подальшому документи, які отримував заявник, були видані йому на прізвище ОСОБА_2 .
Встановлено, що ОСОБА_1 не може оформити пенсію за віком, оскільки в трудовій книжці невірно вказано його прізвище.
П.6 ч.1 ст.315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.
Керючись ст.ст. 258, 259,263-268, 315, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що трудова книжка, оформлена 20.09.1977 року та 15.05.1985 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 21.07.2020 року.
Головуючий Турченко Т.В.