Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/596/20
Провадження № 2/528/280/20
22.07.2020 м. Гребінка
суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Шевченко В.М., розглянула заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
20.07.2020 до Гребінківського районного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява із додатками, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Шевченко В.М. для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
22.07.2020 суддею Шевченко В.М. подано заяву про самовідвід у цій справі, яку мотивовано тим, що у судовому засіданні 21.07.2020 у об'єднаній цивільній справі № 528/999/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Гребінківської міської ради, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання факту забудови несформованої земельної ділянки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, визнання/спростування факту, що має юридичне значення, судом у складі судді Шевченко В.М. досліджувалися докази, що додано до матеріалів цього позову ОСОБА_1 .
Крім цього, у судовому засіданні 21.07.2020 у справі № 528/99/19 позивач ОСОБА_1 надавав суду пояснення стосовно здійснення забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі стосовно будинку 1941 року побудови, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та подальшого його демонтажу, що є предметом позовних вимог у цивільній справі № 528/596/20.
21.07.2020 судом за наслідком судового розгляду об'єднаної цивільної справи № 528/999/19 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши доводи заяви про відвід судді Шевченко В.М. суддя прийшла до висновку про задоволення заяви за таких підстав.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано у ст. 40 ЦПК України.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються (ч.ч. 1-5 ст. 40 ЦПК України).
Станом на 22.07.2020 у Гребінківському районному суді Полтавської області здійснюють правосуддя двоє суддів, а тому заява про самовідвід підлягає розгляду з правилом ч.5 ст. 40 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Згідно п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону.
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10 червня 1996 року, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із до статтею 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституціїі законів України, на засадах верховенства права.
За приписами статті 9 цього Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
Великою Палатою Верховного Суду України у справі № 908/137/18 (ухвала від 04.02.2020) сформовано правовий висновок, відповідно до якого за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не повинні виникати сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.
Суддя Шевченко В.М. приймала участь у розгляді об'єднаної цивільної справи за № 528/999/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Гребінківської міської ради, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання факту забудови несформованої земельної ділянки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, визнання/спростування факту, що має юридичне значення, в якій судом у складі судді Шевченко В.М. досліджувалися ті ж самі докази, що додано до матеріалів цивільного позову ОСОБА_1 у справі № 528/596/20.
За наслідком судового розгляду вказаної об'єднаної цивільної справи судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Тому з метою уникнення сумнівів позивача щодо безсторонності та неупередженості при розгляді даної справи, в якій предметом спору є правовідносини, пов'язані із забудовою земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , в т.ч. здійсненням факту демонтажних робіт стосовно глиняного будинку 1941 року забудови, заяву судді Шевченко В.М. про самовідвід слід задовольнити з підстав її обґрунтованості.
Керуючись частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, статтею 9 Конституції України, статтями 2, 6, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статтями 33, 36, 38-40, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,
заяву про самовідвід судді Шевченко В.М. у цивільній справі № 528/596/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.
Секретарю судового засідання матеріали цивільної справи № 528/596/20 передати до канцелярії Гребінківського районного суду Полтавської області для виконання відповідно до вимог, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Складення повного тексту - 22.07.2020.
Суддя В. Шевченко