Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/2287/19
Провадження № 2/433/216/20
12.06.2020 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с.м.т. Троїцьке матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
До суду надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що 25 листопада 2019 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни позивач отримала копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП № 60179217) від 25 жовтня 2019 року, з якої вона дізналася про те, що виконавчим написом № 3508 від 06 серпня 2019 року, який вчинено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, було стягнуто з неї на користь відповідача заборгованість у розмірі 18937 гривень 11 копійок. На момент подання позову позивач з виконавчим написом № 3508 від 06 серпня 2019 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження та розрахунком заборгованості, не ознайомлена, їй взагалі не зрозуміло характер вказаної заборгованості та звідки вона походить. Про існування заборгованості позивач дізналася під час отримання копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП № 60179217) від 25 жовтня 2019 року. На думку позивача, зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також нотаріус не з'ясував, чи не пропущено стягувачем строк позовної давності, не встановив коли могла бути здійснена остання оплата боргу. З огляду на це, на думку позивача виконавчий напис нотаріуса повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, на підставі наданих суду доказів.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечує.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно дост. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом статей 15,16Цивільного кодексу України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено судом, 25 листопада 2019 року від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни позивач отримала копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП № 60179217) від 25 жовтня 2019 року, з якої вона дізналася про те, що виконавчим написом № 3508 від 06 серпня 2019 року, який вчинено приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, було стягнуто з неї на користь відповідача заборгованість у розмірі 18937 гривень 11 копійок. На момент подання позову позивач з виконавчим написом № 3508 від 06 серпня 2019 року, копією постанови про відкриття виконавчого провадження та розрахунком заборгованості, ознайомлена не була, протилежного відповідачем не доведено.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані укладеними між сторонами договорами, Законом України «Про нотаріат», ЦК України.
Відповідно до норм ст. ст.11,525,629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України'передбачено, що Виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбаченістаттею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Таким чином, діючими нормативними актами встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень вказаного Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника.
Чинним законодавством не встановлено обов'язку нотаріуса перевіряти безспірність заборгованості, а вказано на необхідність перевірки на відповідність поданих документів Порядку.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Зокрема, на переконання суду, надані відповідачем нотаріусу документи не підтверджують безспірності заборгованості боржника перед стягувачем.
Судом встановлено, що відповідач не надав нотаріусу доказів отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що позбавило останнього права заперечити проти вчинення виконавчого напису та подати нотаріусу докази на підтвердження своїх заперечень. Також постає питання щодо строку позовної давності та суми заборгованості, що не є безспірним та беззаперечним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені.
Керуючись статтями12, 76, 77, 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України,ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат»,Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимира Вікторовича від 06 серпня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 3508, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 18 937 гривень 11 копійок.
Стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.І.Суський
12.06.20
06.02.20